6. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри.Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.

У результаті вибухів та пожежі внаслідок аварії на 4-му енергоблоціЧАЕС із 26 квітня до 10 травня 1986 року зі зруйнованого реактора викиненоядерного палива й продуктів розпаду сумарною активністю близько 50 млн Кі.

Загалом, радіоактивними викидами ЧАЕС забруднено 80 % територіїБілорусі, вся північна частина Правобережної України й 19 областей Росії.

Під вплив зовнішнього та внутрішнього опромінення в Україні потрапилобільше 2,6 млн. людей, що становить близько 1,5 % чисельності її населення у1986 році. Після завершення програми відселення 1992–1993 рр. загальна площазони відчуження досягнула 3400 км². На цій території із економічної діяльностівилучений значний потенціал Київської області. Тепер повернення земель зонивідчуження для сільськогосподарських робіт вважається неможливим.

Чорнобильська катастрофа призвела до забруднення 4,6 млн. га сільсько-господарських угідь. Найбільшу питому вагу в розрахунках еколого-економічних збитків від радіоактивного забруднення займають збитки длянаселення, що проживає на забруднених територіях. Це збитки пов’язані зйого захворюваністю, передчасним старінням та смертністю.

Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Місцевість, що забруднюється внаслідок радіаційної аварій, за щільністю забруднення радіонуклідами умовно поділяють на зони: зону відчуження, зонубезумовного (обов’язкового) відселення, зону гарантованого (добровільного)відселення і зону підвищеного радіоекологічного контролю (табл. 1).

За дозами опромінення заражену територію поділяють на такі зони (рис.1): надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г), небезпечного забруднення (зона В), сильного забруднення (зона Б), помірного забруднення(зона А) та зона радіаційної небезпеки (зона М) (табл. 2).

Під час ліквідації наслідків повинні виконуватися основні заходи захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичневикористання препаратів йоду, санітарне оброблення людей, дезактивація одягу,техніки. В зоні А під час виконання рятувальних та інших робіт переміщеннялюдей потрібно проводити з використанням броньованої техніки. У зонах Б, В, Г ніякі роботи в мирний час, як правило, виконуватись не повинні.

Таблиця 1 Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості під час аварій на РНО за щільністю забруднення радіонуклідами

Зона забруднення	Щільність забруднення ґрунту довгоживучими радіонуклідами (вище доаварійного рівня), Кі/км2			Ефективна доза опромінення населення за рік із урахуванням коефіцієнта міграції радіонуклідів у рослини
	Цезію Сз	Стронцію 8г	Плутонію Ри
Зона відчуження - це територія, з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність.
Зона безумовного відселення	>15,0	>3,0	>0,1	>5,0 мЗв (0,5 бер)
Зона гарантованого відселення	5,0-15,0	0,15-3,0	0,01-0,1	>0,5 мЗв (0,05 бер)
Зона підвищеного радіоекологічного контролю	1,0 -5,0	0,02-0,15	0,005­ 0,01	<0,5 мЗв (0,05 бер)

Таблиця 2. Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС

Назва зон	Індекс зон	Доза опромінювання за 1-й рік після аварії, рад		Потужність дози опромінювання через 1 годину після аварії, рад/год
		На зовнішній межі зони	На внутрішній межі зони	На зовнішній межі зони	На внутрішній межі зони
Радіаційної небезпеки	М	5	50	0,0014	0,14
Помірного забруднення	А	50	500	0,14	1,4
Сильного забруднення	Б	500	1500	1,4	4,2
Небезпечного забруднення	В	1500	5000	4,2	1,4
Надзвичайно небезпечного забруднення	Г	5000	-	14	-

Рис. 1. Зображення прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості

Під час проведення оперативних заходів, щодо захисту населення після виникнення радіаційної аварії, в зоні радіоактивного забруднення виділяють:зону відчуження, в межах якої потужність дози радіоактивного випромінювання на момент остаточного формування радіоактивного сліду на місцевості може становити 20 мр/год і більше;

зону тимчасового відселення, в межах якої потужність дози радіоактивного випромінювання на момент остаточного формування радіоактивногосліду на місцевості може становити 5–20 мр/год.

зону жорсткого радіаційного контролю, в межах якої потужності дози радіоактивного випромінювання на момент остаточного формування радіоактивного сліду на місцевості можуть становити 3–5 мр/год.

Як критерій для прийняття рішень може також бути прийнята щільність забруднення ґрунту радіонуклідами. За цим критерієм виділяють:

зону відчуження – територія, на якій щільність забруднення ґрунту, будівель та споруд радіоізотопами не допускають тривалого перебуваннялюдей без застосування відповідних засобів захисту;

зону обов’язкового відселення – територія, на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію, стронцію або плутонію, відповідно, 5–15; 0,15–3;0,01–0,1 Кі/км²;

зону гарантованого добровільного відселення – територія, на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію, стронцію або плутонію, відповідно 15; 3; 0,1 Кі/км²;

зону жорсткого радіаційного контролю – територія, на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію, стронцію або плутонію відповідно 1–5;0,02–0,15; 0,005–0,01 Кі/км².