4. Норми радіаційної безпеки.

Основні принципи дозових навантажень. Для визначення необхідногозахисту людини від існуючого опромінювання, а також для створеннябезпечних умов практичної діяльності людей, під час якої вони можутьопинитись під дією йонізуючих випромінювань – створено норми радіаційноїбезпеки (НРБ).

Основні принципи регламентації дозових навантажень такі: не перевищувативстановленої дозової межі; виключити будь-яке необґрунтоване опромінення; знижуватидози опромінення до можливого найнижчого рівня, враховуючи економічні та соціальніфактори. Перше видання НРБ-76 (1981 р.) уточнене після аварії на ЧАЕС.

В Українімнормування іонізуючих випромінювань здійснюється на основі ЗУ «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14 січня 1998 року за № 15/98-ВР. Цей Закон регулює правовідносини між державою в особі її відповідних органів виконавчої влади та юридичними і фізичними особами, що виникають у зв’язку з практичною діяльністю, пов’язаною з іонізуючим опроміненням.

Крім зазначеного закону, в нашій країні діють «Норми радіаційної безпеки України» (НРБУ-97). Головними принципами, що покладені в основу радіаційного нормування є:

• принцип виправданості – будь-яка діяльність, що супроводжується опроміненням людей, не повинна здійснюватися, якщо вона не дає більшої користі опроміненим особам або суспільству в цілому порівняно з шкодою, якої вона завдає;

• принцип не перевищення – дози опромінення від усіх видів діяльності не повинні перевищувати встановлені норми;

• принцип оптимізації – індивідуальні дози опромінення та кількість опромінених осіб повинні бути настільки малими, наскільки це можливо з урахуванням економічних та соціальних чинників.

“Норми радіаційної безпеки України” (НРБУ – 97)є основнимДержавним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічнихрегламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення, як для окремоїлюдини, так і суспільства загалом.

“Нормами радіаційної безпеки” встановлюються такі категорії осіб, якізазнають опромінення:

Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюютьбезпосередньо з джерелами йонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою зджерелами йонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуваннямробочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів зрадіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додатковеопромінення.

Категорія В – все населення.

“Нормами радіаційної безпеки” та зазначеним Законом, визначені основні дозові межі (ліміти дози) опромінення для різних категорій населення, перевищення яких вимагає застосування заходів захисту людини. З лімітом дози порівнюється сума ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінювання. До цієї суми не зараховуюють:

– дозу, яку одержують від природних джерел випромінювання;

– дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження;

– дозу, яку одержують під час медичного обстеження або лікування;

– дозу, що пов’язана з аварійним опроміненням населення.

Основні дозові межі (ліміт ефективної дози) для категорій осіб, якізазнають опромінювання, становлять:

– Категорія А – 20 мЗв (мілізіверт) (2 бер) за рік;

– Категорія Б – 2,0 мЗв (0,2 бер) за рік;

– Категорія В – 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік;

Індивідуальний дозиметричний контроль, у конкретних обсягах завжди єобов’язковим для осіб, у яких річна ефективна доза опромінення можеперевищувати 1мЗв за рік.

Заходи щодо укриття людей застосовуються, якщо протягом першихдесяти діб, очікувана сукупна ефективна доза опромінення може перевищити5 мЗв (0,5 бер).

Тимчасова евакуація людей здійснюється в разі, якщо протягом не більшодного тижня ефективна доза опромінення може досягти рівня 50 мЗв (5 бер).

Йодна профілактика застосовується у разі, якщо очікувана поглинутадоза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивногойоду може перевищити 50 мГр (5 рад). Додаткові обмеження існують дляжінок репродуктивного віку.

Під час виконання аварійних робіт максимальне накопичення дози не повиннеперевищувати 25 рад (для персоналу) та 10 рад (для населення). Доза, отримана зарахунок наявного фону випромінювання та від інших джерел випромінювання за70 років життя, повинна складати близько 14–15 бер. За цього рівня опроміненнямедики не встановили шкідливої дії на здоров’я дітей та дорослих.

Встановлено, що за доз опромінення близько 10 рад не спостерігається змін ворганах та тканинах організму людини. Короткочасні незначні зміни складу кровіспостерігаються лише за одноразового опромінення дозою в 25–75 рад. Розвитокпроменевої хвороби спостерігається під час опромінення дозою більше 100рад. Променева хвороба тяжкого ступеня може розвинутися після одноразового опромінення всього тіла дозою 400 рад та більше.