- •1.Види небезпек за сукупною дією в умовах надзвичайної ситуації.
- •2. Біологічні небезпеки. Загальна характеристика небезпечних хвороб. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •1. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії.
- •2. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •3.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •4. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.).
- •5. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •3. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Гідродинамічні аварії. Вимоги до об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •1. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •2. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •Класифікація небезпечних речовин
- •Інформаційне позначення видів небезпек
- •3. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •4. Хвиля прориву та її вражаючі фактори.
- •Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
- •1. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •2. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
- •Радіаційна безпека. Механізм дії іонізуючих випромінювань. Захист населення від радіоактивного ураження.
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •2. Класифікація радіаційних аварій. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •3. Механізм дії іонізуючих випромінювань.
- •Норми радіаційної безпеки.
- •6. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри.Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •6. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес.
- •6. Хімічна безпека. Характеристика небезпечних хімічних речовин.
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем дії хімічно-небезпечних речовин на організм людини.
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •Психологічна надійність людини. Види поведінки людини та її психологічна діяльність. Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •Захисні властивості людського організму.
- •Види поведінки людини та її психологічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •5. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •8. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Методологія аналізу ризику, його головні етапи.
- •2.Оцінка рівня ризику.
- •Методичні підходи до визначення ризику (статистичний, аналогій та експертний метод оцінювання ризику).
- •Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •1. Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.
- •Функції управління
- •2. Управлінське рішення, його сутність. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •Інформаційне забезпечення прийняття рішень реагування на нс.
- •4. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців.
Норми радіаційної безпеки.
Основні принципи дозових навантажень. Для визначення необхідногозахисту людини від існуючого опромінювання, а також для створеннябезпечних умов практичної діяльності людей, під час якої вони можутьопинитись під дією йонізуючих випромінювань – створено норми радіаційноїбезпеки (НРБ).
Основні принципи регламентації дозових навантажень такі: не перевищувативстановленої дозової межі; виключити будь-яке необґрунтоване опромінення; знижуватидози опромінення до можливого найнижчого рівня, враховуючи економічні та соціальніфактори. Перше видання НРБ-76 (1981 р.) уточнене після аварії на ЧАЕС.
В Українімнормування іонізуючих випромінювань здійснюється на основі ЗУ «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14 січня 1998 року за № 15/98-ВР. Цей Закон регулює правовідносини між державою в особі її відповідних органів виконавчої влади та юридичними і фізичними особами, що виникають у зв’язку з практичною діяльністю, пов’язаною з іонізуючим опроміненням.
Крім зазначеного закону, в нашій країні діють «Норми радіаційної безпеки України» (НРБУ-97). Головними принципами, що покладені в основу радіаційного нормування є:
принцип виправданості – будь-яка діяльність, що супроводжується опроміненням людей, не повинна здійснюватися, якщо вона не дає більшої користі опроміненим особам або суспільству в цілому порівняно з шкодою, якої вона завдає;
принцип не перевищення – дози опромінення від усіх видів діяльності не повинні перевищувати встановлені норми;
принцип оптимізації – індивідуальні дози опромінення та кількість опромінених осіб повинні бути настільки малими, наскільки це можливо з урахуванням економічних та соціальних чинників.
“Норми радіаційної безпеки України” (НРБУ – 97)є основнимДержавним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічнихрегламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення, як для окремоїлюдини, так і суспільства загалом.
“Нормами радіаційної безпеки” встановлюються такі категорії осіб, якізазнають опромінення:
Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюютьбезпосередньо з джерелами йонізуючих випромінювань.
Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою зджерелами йонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуваннямробочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів зрадіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додатковеопромінення.
Категорія В – все населення.
“Нормами радіаційної безпеки” та зазначеним Законом, визначені основні дозові межі (ліміти дози) опромінення для різних категорій населення, перевищення яких вимагає застосування заходів захисту людини. З лімітом дози порівнюється сума ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінювання. До цієї суми не зараховуюють:
– дозу, яку одержують від природних джерел випромінювання;
– дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження;
– дозу, яку одержують під час медичного обстеження або лікування;
– дозу, що пов’язана з аварійним опроміненням населення.
Основні дозові межі (ліміт ефективної дози) для категорій осіб, якізазнають опромінювання, становлять:
– Категорія А – 20 мЗв (мілізіверт) (2 бер) за рік;
– Категорія Б – 2,0 мЗв (0,2 бер) за рік;
– Категорія В – 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік;
Індивідуальний дозиметричний контроль, у конкретних обсягах завжди єобов’язковим для осіб, у яких річна ефективна доза опромінення можеперевищувати 1мЗв за рік.
Заходи щодо укриття людей застосовуються, якщо протягом першихдесяти діб, очікувана сукупна ефективна доза опромінення може перевищити5 мЗв (0,5 бер).
Тимчасова евакуація людей здійснюється в разі, якщо протягом не більшодного тижня ефективна доза опромінення може досягти рівня 50 мЗв (5 бер).
Йодна профілактика застосовується у разі, якщо очікувана поглинутадоза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивногойоду може перевищити 50 мГр (5 рад). Додаткові обмеження існують дляжінок репродуктивного віку.
Під час виконання аварійних робіт максимальне накопичення дози не повиннеперевищувати 25 рад (для персоналу) та 10 рад (для населення). Доза, отримана зарахунок наявного фону випромінювання та від інших джерел випромінювання за70 років життя, повинна складати близько 14–15 бер. За цього рівня опроміненнямедики не встановили шкідливої дії на здоров’я дітей та дорослих.
Встановлено, що за доз опромінення близько 10 рад не спостерігається змін ворганах та тканинах організму людини. Короткочасні незначні зміни складу кровіспостерігаються лише за одноразового опромінення дозою в 25–75 рад. Розвитокпроменевої хвороби спостерігається під час опромінення дозою більше 100рад. Променева хвороба тяжкого ступеня може розвинутися після одноразового опромінення всього тіла дозою 400 рад та більше.
