- •1.Види небезпек за сукупною дією в умовах надзвичайної ситуації.
- •2. Біологічні небезпеки. Загальна характеристика небезпечних хвороб. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •1. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії.
- •2. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •3.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •4. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.).
- •5. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •3. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Гідродинамічні аварії. Вимоги до об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •1. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •2. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •Класифікація небезпечних речовин
- •Інформаційне позначення видів небезпек
- •3. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •4. Хвиля прориву та її вражаючі фактори.
- •Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
- •1. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •2. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
- •Радіаційна безпека. Механізм дії іонізуючих випромінювань. Захист населення від радіоактивного ураження.
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •2. Класифікація радіаційних аварій. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •3. Механізм дії іонізуючих випромінювань.
- •Норми радіаційної безпеки.
- •6. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри.Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •6. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес.
- •6. Хімічна безпека. Характеристика небезпечних хімічних речовин.
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем дії хімічно-небезпечних речовин на організм людини.
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •Психологічна надійність людини. Види поведінки людини та її психологічна діяльність. Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •Захисні властивості людського організму.
- •Види поведінки людини та її психологічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •5. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •8. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Методологія аналізу ризику, його головні етапи.
- •2.Оцінка рівня ризику.
- •Методичні підходи до визначення ризику (статистичний, аналогій та експертний метод оцінювання ризику).
- •Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •1. Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.
- •Функції управління
- •2. Управлінське рішення, його сутність. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •Інформаційне забезпечення прийняття рішень реагування на нс.
- •4. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців.
Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
Позначення |
Назва та визначення одиниць |
X |
Експозиційна доза характеризує іонізуючу здатність випромінювання |
Кл/кг [система СІ) |
Кулон на кілограм - експозиційна доза фотонного випромінювання, при якій корпускулярна емісія в сухому атмосферному повітрі масою 1 кг створює іони, що несуть заряд кожного знаку, рівний 1 Кл |
Р [система СГС) |
Рентген- доза фотонного випромінювання (87,3 ергів енергії), при якому корпускулярна емісія, що виникає в 1 см3 повітря, створює 1 СГСЕ кількості електрики кожного знаку (виникає 2,08 млрд. пап іонів! |
Співвідношення |
1 Кл/кг=3,88-103Р 1 Р=2,58-10'4Кл / кг |
О |
Поглинута доза характеризує енергію, яка поглинута одиницею маси речовини |
Гр (система СІ) |
Грей- поглинута доза випромінювання, що відповідає поглинанню 1 Дж випромінювання на 1 кгмяги |
рад (система СГС) |
Рад відповідає поглинутій енергії 100 ерг на 1 г речовини |
Співвідношення |
1Гр=100рад; 1рад=110Тр |
н |
Еквівалентна доза характеризує біологічний вплив випромінювання |
Зв (система СІ) |
Зіверт- еквівалентна доза будь-якого виду випромінювання, поглинута 1 кг біологічної тканини, що створює такий самий ефект, як і поглинута доза в 1 ГЬ фотонного випромінювання |
Бер (система СГС) |
Бер - еквівалентна доза будь-якого виду випромінювання, поглинута 1 г біологічної тканини, що створює такий самий ефект, як і поглинута доза в 1 рад Фотонного випромінювання |
Співвідношення |
1 Зв=100 бер |
Співвідношення доз |
|
Співвідношення |
Ірад = Ібер = 113Р; 1Р = 0.87рад = 0.87бер |
|
|
А |
Активність |
Бк (система СІ) |
1 Беккерель = 1 розпад за секунду |
Кі (система СГС) |
1 Кюрі = 3,7-1010 розпадів за секунду |
Співвідношення |
1Бк=2,703 10‘иКі 1Кі=3,710'°Бк |
2. Класифікація радіаційних аварій. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
Радіаційно-небезпечний об’єкт (РНО) – об’єкт, під час аварій та руйнувань на якому можуть відбутися масові радіаційні ураження людей, тварин,рослин.
Ядерна аварія – аварія, пов’язана з пошкодженням тепловиділяючихелементів, що перевищує встановлені межі безпечної експлуатації або пов’язана зопроміненням персоналу, яке перевищує допустимі для нормальної експлуатаціїзначення.
Аварією на радіаційно небезпечному об’єкті називають непередбачений випадок, викликаний несправністю обладнання чи порушенням нормальногоходу технологічного процесу, який створює радіаційну небезпеку для людейта навколишнього середовища. Залежно від меж розповсюдження радіоактивних речовин та масштабів радіаційних наслідків радіаційні аварії нарадіаційно- небезпечних об’єктах поділяються на кілька видів: промислові,комунальні, локальні, регіональні, глобальні та транскордонні.
Аварія промислова – це така радіаційна аварія, наслідки якої не поширюються за межі території виробничих приміщень та проммайданчикаоб’єкта, аварійного опромінювання в такому разі зазнає лише персонал.
Аварія комунальна – це така радіаційна аварія, наслідки якої необмежуються приміщеннями об’єкта та його проммайданчиком, а поширюютьсяна навколишні території, де проживає населення, яке може реально абопотенційно зазнавати опромінювання.
Аварія локальна – це комунальна радіаційна аварія, якщо в зоні аваріїпроживає населення загальною кількістю до десяти тисяч осіб.
Аварія регіональна – це така комунальна радіаційна аварія, під час якоїу зоні аварії опиняються території кількох населених пунктів, один чидекілька адміністративних районів та навіть областей із загальною кількістюнаселення понад десять тисяч осіб.
Аварія глобальна – це комунальна радіаційна аварія, під вплив якоїпідпадає значна частина (або вся) територія країни та її населення.
Аварія транскордонна – це така глобальна радіаційна аварія, коли зонааварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій вона відбулася.
До основних чинників, які визначають радіоекологічні наслідки радіаційних аварій, можна зарахувати:
– параметри викиду, враховуючи сумарну кількість радіонуклідів, щонадійшли до навколишнього середовища, особливості формування таперенесення радіоактивної хмари, радіонуклідний та фізико-хімічнийсклад випадінь, час (пора року) викиду;
– екологічні особливості забрудненої території, зокрема ґрунтовийпокрив, природно-кліматичні умови, структура агропромисловоговиробництва та інші характеристики.
Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину
У розвитку комунальних радіаційних аварій виділяють три основнітимчасові фази:
Фаза аварії гостра – фаза комунальної аварії тривалістю від кількохгодин до 1–2 місяців після початку аварії, яка містить такі події:
а) газо-аерозольні викиди та рідинні скиди радіоактивного матеріалу заварійного джерела;
б) процеси повітряного переносу та інтенсивної наземної міграції радіонуклідів;
в) радіоактивні опади та формування радіоактивного сліду.
На ранній стадії критичними шляхами радіаційного впливу продуктіваварійного викиду на населення будуть зовнішнє опромінення від газо-аерозольної хмари та радіоактивних випадінь, а також інгаляційненадходженнярадіонуклідів до організму людини.
Фаза аварії середня (фаза стабілізації) – фаза комунальної аварії, якапочинається через один-два місяці та завершується через 1–2 роки післяпочатку радіаційної аварії, на якій відсутні короткоживучі осколочнірадіоізотопи телуру та йоду, 140Ba + 140La, але у формуванні гамма-полязростає роль 95Zr + 95Nb, ізотопів рутенію та церію, 134Cs, 136Cs та 137Cs.
Основними критичними шляхами радіаційного впливу на цій стадії будутьзовнішнє опромінення від радіоактивних речовин, що випали на місцевості, тавнутрішнє опромінення радіоізотопами цезію (134Cs, 136Cs та 137Cs) та стронцію(89Sr, 90Sr), які надходять до організму з продуктами харчування, виробленимина радіоактивно забруднених територіях (м’ясо, молоко, овочі, фрукти).
Фаза аварії пізня (фаза відновлення) – фаза комунальної аварії, щопочинається через 1–2 роки після початку аварії та продовжується доприпиненнянеобхідності виконання захисних заходів. Основним джерелом зовнішньогоопромінення є 137Cs у випаданні на ґрунт, а внутрішнього – 137Cs та 90Sr упродуктах харчування, які виробляються на забруднених цими радіонуклідамитериторіях. Фаза завершується одночасно з відміноювсіх обмежень нажиттєдіяльність населення на забрудненій території тапереходом до звичайногосанітарно-дозиметричного контролю радіаційної обстановки (табл.). Після того, як почалося випадіння радіоактивних опадів, проводитьсяпостійне уточнення оцінки фактичного радіаційного стану, якийможезмінюватися зі зміною напрямку вітру, і відповідно уточнюються зонипроведення тих чи інших заходів захисту.