- •1.Види небезпек за сукупною дією в умовах надзвичайної ситуації.
- •2. Біологічні небезпеки. Загальна характеристика небезпечних хвороб. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •1. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії.
- •2. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •3.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •4. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.).
- •5. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •3. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Гідродинамічні аварії. Вимоги до об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •1. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •2. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •Класифікація небезпечних речовин
- •Інформаційне позначення видів небезпек
- •3. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •4. Хвиля прориву та її вражаючі фактори.
- •Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
- •1. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •2. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
- •Радіаційна безпека. Механізм дії іонізуючих випромінювань. Захист населення від радіоактивного ураження.
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •2. Класифікація радіаційних аварій. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •3. Механізм дії іонізуючих випромінювань.
- •Норми радіаційної безпеки.
- •6. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри.Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •6. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес.
- •6. Хімічна безпека. Характеристика небезпечних хімічних речовин.
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем дії хімічно-небезпечних речовин на організм людини.
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •Психологічна надійність людини. Види поведінки людини та її психологічна діяльність. Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •Захисні властивості людського організму.
- •Види поведінки людини та її психологічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •5. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •8. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Методологія аналізу ризику, його головні етапи.
- •2.Оцінка рівня ризику.
- •Методичні підходи до визначення ризику (статистичний, аналогій та експертний метод оцінювання ризику).
- •Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •1. Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.
- •Функції управління
- •2. Управлінське рішення, його сутність. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •Інформаційне забезпечення прийняття рішень реагування на нс.
- •4. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців.
Радіаційна безпека. Механізм дії іонізуючих випромінювань. Захист населення від радіоактивного ураження.
Джерела радіації та одиниці її вимірювання.
Класифікація радіаційних аварій. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
Механізм дії іонізуючих випромінювань.
Норми радіаційної безпеки.
Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри.Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС.
Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на АЕС.
1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання.
Джерела іонізуючих випромінювань (радіації) поділяють на природні та штучні.Основну частину опромінення населення земної кулі отримує від природних джерел радіації.
До природних джерел радіації відносять: космічні, земну радіацію та внутрішнє опромінення.
Космічні промені приходять до нас з глибини Всесвіту, а більша їх частина надходить з Сонця. Вони можуть досягати поверхні Землі або взаємодіяти з атмосферою, породжуючи різні радіонукліди. При цьому північний і південний полюси отримують більше радіації, ніж екваторіальні області, внаслідок наявності магнітного поля Землі, яке відхиляє космічні промені (заряджені частки). Крім того, із збільшенням висоти меншає шар повітря, який грає роль екрана, внаслідок чого рівень опромінення космічними променями зростає.
Джерелами земної радіації є: довгоживучі радіонукліди калію-40, рубідію-87, урану-238, торію-232, свинцю-210, поло- нію-210, газу радону та інші, що зустрічаються в різних породах землі. При цьому земна радіація в різних районах земної кулі не однакова і залежить від концентрації радіонуклідів в тому або іншому місці.
Найбільш небезпечним з усіх природних джерел радіації є радон-важкий газ, що не має смаку, запаху і забарвлення в 7,5 разів важчий за повітря. У природі зустрічається у вигляді радону-222 (від розпаду урану-238) і аадони-220 (від розпаду торію-232). Однак, продукти розпаду радону більш небезпечні, ніж сам газ.
Іншими природними джерелами радіації є: вугілля (при спаленні), термальні води, фосфати (при добуванні і як добрива) та інші речовини.
Внутрішнє опромінення складає від 2/3 до 5/6 загальної дози опромінення людини. Внутрішнє опромінення пов'язано з наявністю у організмі людини радіоактивних речовин, зокрема С12 (радіоактивний вуглець С12 міститься у всіх біологічних тканинах на Землі, в зв’язку з цим археологи та палеонтологи оцінюють вік знахідок за допомогою радіовуглецевого аналізу), що надходять до організму переважно з їжею, і в значно меншій мірі з водою та повітрям.
До штучних джерел радіації відносять: ядерні вибухи, атомну енергетику, уранові копальні і збагачувальні фабрики, могильники радіоактивних відходів, рентгенівські апарати, апаратуру, яку використовують в науково-дослідній роботі в галузі ядерної фізики і енергетики, ТЕЦ, які працюють на вугіллі, радіонукліди, що застосовуються в медицині та приладах побутової техніки, різні будівельні матеріали, світлові прилади: апаратура у покажчиках якої застосовується фосфор, телевізори, комп’ютери, генератори надвисокої частоти та багато інших.
Характеристика радіоактивного забруднення середовища мешкання залежить від: радіонуклідів, їх кількості, активності (періоду напіврозпаду), відстані до джерела радіації, часу і ступеню впливу на людину.
Так, наприклад, радіаційне забруднення салону авіалайнера буде залежати від висоти і тривалості польоту, оскільки основним джерелом опромінення є космічні промені, так само незначна частина опромінення буде від радіонуклідів, які використовують в системах авіалайнера.
Підприємства ядерної енергетики є, потенційними джерелами забруднення зовнішнього середовища на всіх етапах ядерного паливного циклу.
Одиниці вимірювання радіації. Одиницями активності є кюрі (Кі), бекерель (Бк). Кюрі - де активність препарату, у якому відбувається 37 млрд розпадів за секунду. Вона відповідає випромінюванню 1 г радію за секунду. У Міжнародній системі одиниць (СІ) за одиницю радіоактивності прийнято бекерель (Бк), що відповідає одному розпаду за секунду для будь-якого радіонукліду (1 Бк = 2,7 х 10-11Кі).