- •Затверджую
- •Конспект лекцій
- •_______«Безпека життєдіяльності»____
- •Передмова
- •Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •1. Мета і задачі бжд.
- •2. Головні визначення бжд. Безпека людини, суспільства, національна безпека.
- •3. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •5. Методологічні основи бжд. Системний підхід у бжд.
- •6. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •Критерії переходу небезпечної події у нс. Класифікація нс.
- •1. Надзвичана ситуація. Класифікація нс.
- •2. Класифікція нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •Критерії переходу небезпечної події у нс.
- •Класифікаційні ознаки надзвичайнихситуацій
- •Одиниці вимірів показників класифікаційної ознаки нс та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.
- •Природні загрози, характер їх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •1. Природні загрози (небезпеки), їх характеристика й наслідки дії.
- •2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •3. Метеорологічно небезпечні явища та їх вражаючі фактори.
- •4. Небезпечні гідрологічні процеси і явища, їх вражаючі фактори.
- •5. Пожежі у природних екосистемах, їх прояви, наслідки.
- •Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •1. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори.
- •2. Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
- •3. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки.
- •4. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
- •Пожежна безпека
- •1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •2. Небезпечні для людини фактори пожежі.
- •3. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4. Класифікація об’єктів за пожежо-вибухонебезпекою.
- •5. Показники пожежо вибухо-небезпеки речовин і матеріалів.
- •Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі способи їхнього вирішення.
- •1.1. Соціально-політичні проблеми та їхній негативний прояв.
- •1.2. Природно-екологічні проблеми.
- •1.3. Соціально-економічні проблеми.
- •1.4. Наукові проблеми.
- •2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- •Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини.
- •Окремі види ризиків та їхня характеристика. Концепція прийнятного ризику.
- •Розподіл об’єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності.
- •Управління безпекою через порівняння витрат та отримання вигод від зниження ризику.
- •Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •1. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс.
- •3. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •4. Загальні норми законодавства, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зменшення ризиків і наслідків нс.
- •5. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайнихситуацій.
- •6. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього
- •Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •2. Сутність і особливості оперативного управління.Пересувні пункти управління. Уповноважений керівник та штаб з ліквідації нс. Сили і засоби постійної готовності.
- •3. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших рятувальних робіт.Техніка, що застосовується під час ліквідації наслідків нс.
- •5. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
2. Класифікція нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
Постановою Кабінету Міністрів України № 368 від 24.03.2004 р. з метою створення єдиної системи класифікації НС та визначення їх рівнів, забезпечення оперативного та адекватного реагування на такі ситуації затверджено Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, згідно з яким за характером походження подій, що зумовлюють виникнення НС на території України, розрізняють чотири класи НС: техногенного, природного, соціально-політичнго та воєнного характеру.
– НС техногенного характеру – промислові, транспортні аварії (катастрофи) з вибухом, пожежі, аварії з викидом небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних мережах, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;
– НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища (землетруси, повені, буревії, снігові замети та ін.), природніпожежі, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, рослин (епідемії, епізоотії, епіфітотії) тощо;
– НС соціально-політичного характеру, що пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: терористичні акти (збройний напад, захоплення важливих об’єктів, напад на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях тощо;
– НС воєнного характеру – пов’язані з наслідками застосування зброї масовогоураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникаютьвторинні чинники ураження населення внаслідок зруйнування атомних ігідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин, нафтопродуктів, вибухівки тощо.
Надзвичайні ситуації, на підставі Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368, класифікуються як НС державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівнів. Критеріями визначення рівня надзвичайної ситуації є територіальне поширення, обсяги технічних та матеріальних ресурсів, які необхідні для ліквідації її наслідків, кількість постраждалих людей або порушення 'їхніх умов життєдіяльності та розмір заподіяних (очікуваних) збитків. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинулиа класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС: - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
- НС загальнодержавного рівня належать НС, які розвиваються на території двох та більше областей або загрожують транскордонним перенесенням.
- НС регіонального рівня належать НС, які розгортаються на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення): областей, міста Києва, або загрожують перенесенням на територію суміжної області України.
- НС місцевого рівня належать НС, які виходять за межі потенційно- небезпечного об’єкта, загрожують поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди.
- НС об’єктового рівня належать НС, які розгортаються на території об’єкта або на самому об’єкті і наслідки яких не виходять за межі об’єкта абойого санітарно-захисної смуги.