- •Затверджую
- •Конспект лекцій
- •_______«Безпека життєдіяльності»____
- •Передмова
- •Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •1. Мета і задачі бжд.
- •2. Головні визначення бжд. Безпека людини, суспільства, національна безпека.
- •3. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •5. Методологічні основи бжд. Системний підхід у бжд.
- •6. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •Критерії переходу небезпечної події у нс. Класифікація нс.
- •1. Надзвичана ситуація. Класифікація нс.
- •2. Класифікція нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •Критерії переходу небезпечної події у нс.
- •Класифікаційні ознаки надзвичайнихситуацій
- •Одиниці вимірів показників класифікаційної ознаки нс та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.
- •Природні загрози, характер їх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •1. Природні загрози (небезпеки), їх характеристика й наслідки дії.
- •2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •3. Метеорологічно небезпечні явища та їх вражаючі фактори.
- •4. Небезпечні гідрологічні процеси і явища, їх вражаючі фактори.
- •5. Пожежі у природних екосистемах, їх прояви, наслідки.
- •Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •1. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори.
- •2. Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
- •3. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки.
- •4. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
- •Пожежна безпека
- •1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •2. Небезпечні для людини фактори пожежі.
- •3. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4. Класифікація об’єктів за пожежо-вибухонебезпекою.
- •5. Показники пожежо вибухо-небезпеки речовин і матеріалів.
- •Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі способи їхнього вирішення.
- •1.1. Соціально-політичні проблеми та їхній негативний прояв.
- •1.2. Природно-екологічні проблеми.
- •1.3. Соціально-економічні проблеми.
- •1.4. Наукові проблеми.
- •2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- •Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини.
- •Окремі види ризиків та їхня характеристика. Концепція прийнятного ризику.
- •Розподіл об’єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності.
- •Управління безпекою через порівняння витрат та отримання вигод від зниження ризику.
- •Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •1. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс.
- •3. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •4. Загальні норми законодавства, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зменшення ризиків і наслідків нс.
- •5. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайнихситуацій.
- •6. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього
- •Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •2. Сутність і особливості оперативного управління.Пересувні пункти управління. Уповноважений керівник та штаб з ліквідації нс. Сили і засоби постійної готовності.
- •3. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших рятувальних робіт.Техніка, що застосовується під час ліквідації наслідків нс.
- •5. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
Критерії переходу небезпечної події у нс. Класифікація нс.
(2 год)
План
Надзвичана ситуація. Класифікація НС.
Класифікція НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
Критерії переходу небезпечної події у НС.
Одиниці вимірів показників класифікаційної ознаки надзвичайної ситуації та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.
1. Надзвичана ситуація. Класифікація нс.
Згідно ст. 1 Закону «Про цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 р. № 2974-ХІІ:
Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, що спричинена аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, пожежею, використанням засобів масового враження, яке призвело або може призвести до людських чи матеріальних втрат.
Виходячи з визначення, що подано в Законі «Про цивільну оборону України», до надзвичайної ситуації відносяться події, які характеризуються однією або кількома ознаками, що притаманні надзвичайним ситуаціям.
Ознаки надзвичайної ситуації:
- небезпека для життя і здоров'я значної кількості людей;
- суттєве порушення екологічної рівноваги;
- повне або часткове припинення господарської діяльності;
- значні матеріальні та економічні збитки.
До надзвичайних ситуацій, як правило, призводять аварії, катастрофи, стихійні лиха та інші події, такі як епідемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо.
Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.
У розвитку надзвичайних ситуацій розрізняють п'ять основних стадій (фаз):
1. Накопичення відхилень від нормального стану або процесу.
2. Ініціація надзвичайної події техногенного, антропогенного або природного походження (аварії, катастрофи або стихійного лиха).
3. Кульмінаційна стадія - вивільнення речовини, енергії, інформації, що впливає на населення й навколишнє середовище.
4. Вихід аварії за межі території підприємства й вплив залишкових чинників ураження.
5. Ліквідація наслідків аварії й природних катастроф; усунення результатів дії небезпечних чинників, породжених аварією, та повна ліквідація її наслідків.
Основними вражаючими чинниками надзвичайних ситуацій є:
- механічні (вибухова хвиля, падіння з висоти, падіння зруйнованих будівельних конструкцій та інших важких предметів тощо);
- хімічні (сильнодіючі отруйні речовини (СДОР));
- радіаційні (іонізуючі випромінювання у разі аварій на об'єктах, які використовують ядерне паливо та радіонукліди);
- термічні (високі та низькі температури);
- психологічні (паніка);
- біологічні (бактеріальні засоби, токсини).
Ці чинники можуть діяти одночасно або послідовно, зумовлюючи численні, поєднані, комбіновані ураження різного ступеня.
З метою уніфікації підходів до вирішення питань, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями, діє Національний класифікатор ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій» (КНС) - один із складників комплексу національних класифікаторів.
У класифікаторі зазначено впорядковані назви сучасних надзвичайних ситуацій (НС), які можуть виникнути в Україні, та їхні коди.
У класифікаторі наведено перелік НС, визначених у відповідних нормативно-правових актах і згрупованих за ознаками належності до відповідних типів НС (виявлені та можливі), які можуть виникнути на окремій території України чи об'єкті в різних галузях національного господарства країни.
Кодове позначення класів надзвичайних ситуацій: 10000-НС техногенного характеру; 20000—НС природного характеру; 30000—НС соціально-політичного характеру; 40000-НС воєнного характеру. У класифікаторі НС воєнного характеру не подано в подробицях, а лише зазначено на найвищому рівні деталізації з кодом 40000.
З прийняттям 24.03.2004 р. Кабінетом Міністрів України Постанови № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями», яка виокремлює як основну підставу класифікації НС — обсяг заподіяних наслідків, технічних та матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, було завершено формування нормативно-правового поля з питань класифікації надзвичайних ситуацій.
Алгоритм класифікації надзвичайної ситуації складається з трьох етапів:
зарахування події за пороговим значенням до надзвичайної ситуації,
класифікація її за походженням
та класифікація за рівнем (рис. 1). У такому разі враховується тип походження надзвичайної ситуації, ступінь поширення її небезпечних чинників та розмір людських втрат і матеріальних збитків.
Рис. 1. Алгоритм класифікації надзвичайних ситуацій
Надзвичайні події, що спричинили НС, можуть бути класифіковані за:
- суттю та характером події;
- найважливішими ознаками прояву;
- характером вражаючих факторів та джерел небезпеки;
- масштабами ураження та впливу;
- місцем виникнення;
- основними причинами виникнення;
- інтенсивністю протікання;
- характером впливу.
