- •Затверджую
- •Конспект лекцій
- •_______«Безпека життєдіяльності»____
- •Передмова
- •Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •1. Мета і задачі бжд.
- •2. Головні визначення бжд. Безпека людини, суспільства, національна безпека.
- •3. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •5. Методологічні основи бжд. Системний підхід у бжд.
- •6. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •Критерії переходу небезпечної події у нс. Класифікація нс.
- •1. Надзвичана ситуація. Класифікація нс.
- •2. Класифікція нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •Критерії переходу небезпечної події у нс.
- •Класифікаційні ознаки надзвичайнихситуацій
- •Одиниці вимірів показників класифікаційної ознаки нс та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.
- •Природні загрози, характер їх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •1. Природні загрози (небезпеки), їх характеристика й наслідки дії.
- •2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •3. Метеорологічно небезпечні явища та їх вражаючі фактори.
- •4. Небезпечні гідрологічні процеси і явища, їх вражаючі фактори.
- •5. Пожежі у природних екосистемах, їх прояви, наслідки.
- •Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •1. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори.
- •2. Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
- •3. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки.
- •4. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
- •Пожежна безпека
- •1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •2. Небезпечні для людини фактори пожежі.
- •3. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4. Класифікація об’єктів за пожежо-вибухонебезпекою.
- •5. Показники пожежо вибухо-небезпеки речовин і матеріалів.
- •Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі способи їхнього вирішення.
- •1.1. Соціально-політичні проблеми та їхній негативний прояв.
- •1.2. Природно-екологічні проблеми.
- •1.3. Соціально-економічні проблеми.
- •1.4. Наукові проблеми.
- •2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- •Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини.
- •Окремі види ризиків та їхня характеристика. Концепція прийнятного ризику.
- •Розподіл об’єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності.
- •Управління безпекою через порівняння витрат та отримання вигод від зниження ризику.
- •Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •1. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс.
- •3. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •4. Загальні норми законодавства, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зменшення ризиків і наслідків нс.
- •5. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайнихситуацій.
- •6. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього
- •Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •2. Сутність і особливості оперативного управління.Пересувні пункти управління. Уповноважений керівник та штаб з ліквідації нс. Сили і засоби постійної готовності.
- •3. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших рятувальних робіт.Техніка, що застосовується під час ліквідації наслідків нс.
- •5. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
3. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
Поняття «безпека життєдіяльності» та «культура безпеки» відбивають взаємозалежні явища і процеси, в тому числі і природні в першу чергу. Культура безпеки як соціальне явище представлена в ідеології, релігії, науці (містить знання про безпеку людини і суспільства), мистецтві, міфології, спорті. У той же час, в особистісному її втіленні безпека життєдіяльності, як характеристика людини з її діяльністю, не є одним і тим же. Безпечна життєдіяльність — це життєдіяльність за законами безпеки (профілактика, мінімізація, подолання, усунення наслідків шкідливих і небезпечних факторів). А культура безпеки особистості включає ще низку додаткових компонентів — це і мотивація, і досвід самовдосконалення, готовності до безпечної життєдіяльності.
Носієм культури безпеки є людина, творча, розумова діяльність якої перетворюється на цінності, норми, знання, поведінку, ставлення до інших людей та середовища існування. Вона відбивається у використанні методів, способів і прийомів побутової і професійної поведінки, яка мінімізує певні ризики та загрози.
Культура безпеки – способи і результати розумної життєдіяльності людини у галузі забезпечення безпеки, а також ступінь розвиненості особистості й суспільства в цій галузі.
4. Аксіоми БЖД.
Аналіз надзвичайних ситуацій, небезпечних чинників середовища життєдіяльності людини дає змогу сформулювати основні положення безпеки життєдіяльності у вигляді низки аксіом.
1. Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною (аксіома потенційної небезпеки), тобто в жодному виді діяльності не можна досягти абсолютної безпеки. Згідно з цією аксіомою, будь-яка діяльність людини і всі компоненти середовища життєдіяльності, крім позитивних властивостей і наслідків, мають здатність створювати небезпеки. При цьому будь-яка нова позитивна дія неминуче супроводжується виникненням нової потенційної небезпеки чи групи небезпек (мобільний і стільниковий зв'язок, комп'ютер тощо). Навіть за найвищого рівня розвитку техніки абсолютне усунення джерел небезпеки неможливе. Завдання полягає в тому, щоб звести цю небезпеку до мінімуму.
2. Усі природні процеси, антропогенна діяльність та об'єкти діяльності мають схильність до спонтанної втрати стійкості і/або здатність до тривалого негативного впливу на людину та середовище її проживання.
3. Усі елементи техносфери є джерелами техногенних небезпек. Небезпеки виникають при несправностях у технічних системах; при неправильній їх експлуатації; через наявність викидів в атмосферу, скидів у водні об'єкти, утворення твердих відходів; різних видів випромінювань і т. д., що супроводжується шкідливим впливом на людину, природне середовище й елементи техносфери.
4. Техногенні небезпеки негативно впливають на людину, природне середовище та елементи техносфери одночасно. Оскільки людина є елементом системи «людина—життєве середовище (природне, техногенне, соціальне)», то, впливаючи на один з елементів небезпеки, вони впливають і на всю систему в цілому.
5. Техногенні небезпеки впливають на стан здоров'я людей, призводять до травм, матеріальних витрат і до деградації природного середовища.
6. Системи екологічного та біологічного захисту на технічних об'єктах і в технологічних процесах повинні мати пріоритет введення в експлуатацію та засоби контролю режимів роботи.
7. Безпека реальна, якщо негативні впливи на людину не перевищують гранична допустимих значень з урахуванням їх комплексного впливу.
8. Для кожного виду діяльності можна створити комфортні умови, що сприяють її максимальній ефективності. Ця аксіома фактично декларує принципову можливість оптимізації будь-якої діяльності з точки зору її безпеки та ефективності.