3. Вибух. Фактори техногенних вибухів.

Вибух — це надзвичайно швидка хімічна реакція, що супроводжується виділенням енергії та утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу.

Хімічна природа вибуху і пожежі є однаковою. Але якщо в процесі пожежі людина може захистити своє життя, то блискавичність вибуху зводить можливість захисту до мінімуму. Вибух може бути наслідком пожежі; пожежа може бути наслідком вибуху; і може бути так званий об'ємний вибух (різновид вибуху, який минає фазу пожежі).

Розрізняють такі види вибухів:

—спалах;

—детонація (згорання вибухової речовини зі швидкістю переміщення фронту полум'я з ударною хвилею, яка перевищує 2000—3000 м/с);

—об'ємний вибух;

—газопилові хмари в замкнутому і відкритому просторі;

—вибух киплячих рідин (комбінація пожежі та вибуху при інтенсивному виділенні променистої енергії протягом короткого проміжку часу, як правило, виникає всередині резервуара з газом, що зберігається під тиском.

Вибух у замкнутому просторі — це вибух, що відбувається усередині герметичної ємності з піковим тиском у сотні кПа. Вибух у замкнутому просторі розповсюджений,насамперед, на промислових об'єктах. До вибухонебезпечного устаткування та установок за цим видом вибухів відносять: установки, що працюють під тиском (ректифікаційні колони, балони зі стиснутим і зрідженим газом); компресорні установки; повітропроводи; газове устаткування; парові котли.

Вибух на відкритому просторі — це вибух, що відбувається під відкритим небом з порівняно невисоким піковим тиском. На відкритому просторі величина небезпечного надлишкового тиску лише в 1,5 раза перевищує нормальний атмосферний тиск.

Розрізняють два види несподіваних вибухів: вибух на технологічному обладнанні та навмисний злочинний вибух — терористичний акт. Вибухи на технологічному обладнанні найчастіше мають місце в повсякденному житті. Основними причинами виникнення таких вибухів є:

—порушення техніки безпеки;

—несправність контрольно-вимірювальних приладів;

—вихід з ладу обладнання.

Вибухові речовини (ВР) — це хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої кількості теплоти та утворенням газів, здатних спричиняти руйнування навколишнього середовища. ВР широко використовуються у військовій справі, геологорозвідувальних роботах, гірничорятувальних роботах, при розробці природних копалин відкритим шляхом, будівництві, при меліоративних роботах і т. ін. До них належать: нітротолуол, тринітротолуол (тротил), нітро-, динітро-, тринітробензол, нітрогліцерин, пікринова кислота, діперекис ацетону, пластит, амонід, гексоген, гримуча ртуть, гримуче срібло і т. ін.

Вибухонебезпечна зона — це простір, у якому знаходиться чи може знаходитись вибухонебезпечна суміш.

Вибух поєднує комплекс небезпек: ударна хвиля, шум, теплове випромінювання, газоподібні продукти вибуху, осколки та фрагменти споруд, грунту, що летять, яскраве світло.

У цілому несмертельний вражаючий вплив вибуху і його продуктів на людину може набувати таких форм:

—травми при падінні від ударної хвилі;

—травми від осколків, травми і втрати кінцівок;

—порушення слухового апарату (контузія);

—опіки;

—задуха;

—тимчасове, часткове або повне засліплення. Уникнути використання на виробництві та в побуті пальних і вибухонебезпечних речовин людина у наш час не може, тому необхідно виконувати правила безпеки при поводженні з цими речовинами.

До заходів гарантування вибухобезпеки відносять:

використання запобіжних конструкцій (легкоскидні конструкції, захисні приміщення, укриття); використання сигналізації про накопичення вибухонебезпечних газів і парів; локалізація вибуху;

усунення джерел запалення і детонації; флегматизація джерел запалення; влаштування вогнеперешкод; вибухопридушення.