4. Небезпечні гідрологічні процеси і явища, їх вражаючі фактори.

До гідрологічних небезпечних явищ, що мають місце в Україі, належать: повені (басейни річок); маловоддя (річки України); підвищення рівня грунтових вод.

Підтоплення є одним з найбільш поширених сучасних геологічних проце­сів, що розвивається як у природних умовах, так і під впливом техногенних чинників. Останні часто мають визначальне значення, особливо як наслідок проведення водогосподарських заходів (наявність іригаційних систем, водосхо­вищ, каналів, втрати з комунікацій, створення ставків у яружно-балковій мере­жі, замулення річок тощо). Площі підтоплення територій та інтенсивність про­цесу постійно змінюються. У районах, де домінуючими чинниками є природні (кліматичні), у багатоводні роки процес активізується, а в маловодні — затухає. Там, де визначальними чинниками є техногенні, при відсутності ефективних спеціальних заходів з упередження або ліквідації процесів підтоплення слід че­кати їх подальшого розвитку. Найбільш інтенсивно процеси підтоплення відбу­ваються на територіях, що прилягають до заплав річок, ділянок в зонах впливу водосховищ, каналів або підроблені гірничими виробками тощо. Підтоплення в межах забудови, де фіксується стійке порушення природного режиму, зволоже­на та підйом рівня ґрунтових вод, призводить до значного погіршення умов проживання населення, функціонування господарських об’єктів і сприяє виник­ненню надзвичайних ситуацій. У межах гірничодобувних регіонів України про­блеми з підтопленням виникають у зв’язку із закриттям шахт та розрізів, насам­перед, методом "мокрої" консервації, відновленням рівнів підземних вод, осіданям земної поверхні над гірничими виробками. Упродовж останніх років найбі­льші площі підтоплення фіксуються в межах південних областей — Херсонсь­кої, Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської, Донецької та південно-схід­них Полтавської і Харківської, де процес розвивається не тільки в межах зап­лав, надзаплавних терас річкових долин та днищах великих балок, а й на водо­ділах. Загальна площа підтоплення на території України становить ~80 тис. км, при кількості населених пунктів, в яких відмічене підтоплення, майже 4,7 тис

Гідрологічними небезпечними явищами, що існують в Україні, є повені(басейни річок), крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного і Азовського морів трапляються небезпечні підйоми та спади рівня моря.

Повені – це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб і гребель. Весняну повінь внаслідоктанення снігу і льоду на річках називають водопілля, а дощову повінь (літо-осінь),високе, але нетривале підняття рівня води у річці – паводок.

Наслідки повеней:

затоплення значної площі землі; ушкодження та руйнування будівель;

ушкодження автомобільних шляхів і залізниць; руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

загибель свійських тварин та знищення врожаю сільгоспкультур; вимивання родючого шару ґрунту;

псування та знищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив;

загроза інфекційних захворювань (епідемії);

погіршення якості питної води;

загибель людей.

Повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Майже кожен рік затоплюються низинні поліські території між річками Західний Буг, Стохід і Прип’ять, що стримує розвиток регіону.

На значній території України (Карпати, Крим) річки мають виражений

паводковий режим стоку. В середньому на рік тут буває 6–7 повеней, якіформуються в будь-який сезон року і часто мають катастрофічні наслідки,призводять до масових руйнувань та загибелі людей.

Повені на гірських річках (Дністер, Тиса, Прут, річки Криму) формуються дуже швидко, від кількох годин до 2–3 діб, що ставить високі вимоги до оперативності прогнозування та оповіщення.

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів для зниження збитків. Завчасний прогноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.

Правила безпеки під час повені:

– отримавши попередження про затоплення, слід негайно перейти на височину, попередньо вимкнувши газ, воду, електроенергію;

– за повільної повені слід перенести майно в безпечне місце – на горища, дахи будівель;

– за стрімкої повені слід залишити місце затоплення, скориставшись човном, катером, колодою, бочкою, автомобільною камерою;

– опинившись у воді, скинути важкий одяг, скористатись плавзасобами і чекати допомоги.

Інженерно-технічний захист від повеней:

– будівництво об’єктів за межами високих рівнів можливого затоплення;

– використання перших поверхів житлових будинків за адміністративним призначенням;

– регулювання паводкового процесу за допомогою інженерних систем водосховищ;

– розміщення елементів інфраструктури з урахуванням можливихзатоплень;

– зміцнення берегів річок дамбами, насипами, іншими інженерними конструкціями;

– забезпечення стійкості функціонування мостів, електромереж, комунікацій;

– перевірка стану захисних гідротехнічних споруд.