Короткочасні перевантаження

Для всіх трансформаторів й автотрансформаторів незалежно від величини попереднього навантаження дозволяються аварійні перевантаження. За час, на який дозволяється аварійне перевантаження, обслуговуючий персонал зобов'язаний вжити заходів до зменшення навантаження.

Величина % перевантаження, Iном	30	45	60	75	100	200
Тривалість перевантаження, хв	120	80	45	20	10	1,5

Для автотрансформаторів зазначені перевантаження допускаються лише в режимах ВН-СН або СН-ВН.

Перевантаження можна допускати лише в тих випадках, коли є вимірювальні прилади, розташовані на щитах керування, які мають шкалу, розраховану не більше ніж на 50-60 % перевантаження.

Припустимі перевантаження за напругою

Підвищення напруги на виводах трансформатора понад номінальну може мати наступні негативні наслідки:

1. підвищене нагрівання стали магнітопроводу через збільшення індукції й втрат потужності;

2. надмірне нагрівання шпильок магнітопроводу також через збільшення індукції в них;

3. підвищення напруженості електричного поля в ізоляції.

У зв'язку із цим для всіх трансформаторів допускаються тривалі перевищення напруги зверх номінальної не більше ніж на 5 % при навантаженні, яке не перевищує номінального й не більше ніж на 10 % при навантаженні не більшому 0.25 номінального. Крім того, допускаються короткочасні (не більше 6 годин протягом доби) перевищення напруги на 10 % при навантаженні не більшому номінального, внаслідок підвищення напруги в нічний час через спад навантаження в мережі.

Трансформатори й автотрансформатори, призначені для роботи в блоці з генераторами й автотрансформатори, що не мають відгалужень у нейтралі для РПН, допускають тривале перевищення напруги не більше ніж на 10 % при навантаженні не більшому номінального. Такі трансформатори спеціально проектуються із запасом по збудженню.

Монтаж трансформаторів

Сучасні великі трансформатори виготовляються за технологією, що забезпечує високий рівень ізоляції. Цей рівень повинен підтримуватися при монтажі й наступній експлуатації трансформатора.

Порядок монтажу трансформатора розрізняється залежно від способу його транспортування.

При відправленні з маслом активна частина трансформатора перебуває в маслі й тільки у верхній частині бака створюється азотна подушка з надлишковим тиском 0.01 МПа. Бак трансформатора, що відправляється без масла, заповнюється сухим азотом під надлишковим тиском 0.01 МПа, який підтримується автоматично й не повинен перевищувати 0.03 МПа.

Після прибуття на місце призначення трансформатор повинен бути оглянутий з метою з'ясування чи не було в шляху порушення герметичності бака і його кріплення при транспортуванні.

Для можливості перевірки стану кріплення після транспортування на площадці транспортера й на баку роблять перед відправленням контрольні мітки. Якщо виявлені зрушення міток необхідно зробити огляд активної частини, тому що могли зміститься деталі кріплення усередині бака, частини обмоток і т.п.

Порушення герметичності може відбутися від поштовхів і вібрації. Можуть бути порушені місця зварених і фланцевих з'єднань, заглушок і т.п. Всі вентилі, крани й засувки на час транспортування закриваються до кінця й пломбуються. Після прибуття на місце всі пломби повинні бути цілими, не повинно бути слідів витоку масла.

При наявності манометра, що показує надлишковий тиск газу в баку, необхідно перевірити його показання. Тиск може бути нижче первісного, але не повинен знизитися більш ніж на 0.004 МПа - бак вважається герметичним.

Монтаж трансформатора полягає в зборці його вузлів, що транспортують окремо, установки їх на трансформатор, здійсненні зовнішніх з'єднань трансформатора і шин. Доливати трансформатор прибулий з маслом, бажано тієї ж маркою, що й у трансформаторі. Доливка виконується під вакуумом, щоб виключити попадання разом з маслом повітря, що знижує електричну міцність паперової ізоляції. Швидкість заливання не повинна бути дуже великою ≈ 3т у годину. Температура масла при заливанні підтримується не нижче 45^оС. Після досягнення рівня масла в баку на 200 мм вище активної частини подача масла припиняється, але вакуум підтримується протягом 10 годин для просочення активної частини маслом і видалення залишків газу. Потім вакуум поступово зменшується до нуля й у бак подається сухе повітря, що пропускається для осушки через сілікагелевий фільтр і після встановлення атмосферного тиску трансформатор відстоюється протягом 5 годин.

Після цього перевіряється стан ізоляції виміром величини С/С. Вона не повинна бути більше нормованого значення. Перевіряються також tg ізоляції й масла, відношення ємності С₂/С₅₀, опір ізоляції мегомметром на 1000-2000В. Відлік показань виконується через 15 сек і через 60 сек. У вологій ізоляції майже не відбуваються процеси поляризації й заряду ємності, тобто складові струму абсорбції й струму зсуву дуже малі й у такий спосіб струм через діелектрик є струмом провідності. Отже, значення струму, вимірюваного через 15 с, буде дуже мало відрізняться від значення, вимірюваного через 60 с, тобто величина відносини R₆₀/R₁₅ буде близька до одиниці. При сухій ізоляції це відношення наближається до 2. Для одержання правильних показань при вимірі ізоляційних характеристик трансформатор повинен бути нагрітим до температури не нижче 30⁰С.

За температуру ізоляції приймається температура обмотки ВН, вимірювана по опору обмотки постійному струму. Після включення трансформатора під напругу він повинен бути залишений на холостому ходу протягом не менше 0.5 години, щоб зробити огляд і прослуховування.