Хід роботи.

Завдання 1. Визначення сили нервових процесів.

Максимально швидко, ручкою, наносити точки в межах квадрату № 1 так, щоб ці точки не співпадали одна з одною. Через 10 с. перейти в квадрат № 2 і так дальше до квадрату № 6.

Підрахувати точки в кожному з квадратів; на основі отриманих результатів побудувати графік. Від першої точки на графіку провести горизонтальну лінію. Якщо більшість точок на графіку будуть розміщені на цій лінії або вище неї, це є свідченням того, що у вас сильна нервова система

Провести поряівння власних отриманихрезультатів та результатів, які були отрмані вашими одногрупниками. Вказати у висновках, які ймовірні причини можуть пояснити відмінності у результатах

Завдання 2. Зіставити класифікацію типів внд за і.П.Павловим з типами темпераментів за Гіпократом

Вчення І.П. Павлова про типи вищої нервової діяльності (ВНД) стало фізіологічним поясненням індивідуальних відмінностей між людьми. Описавши чотири типи ВНД, І.П. Павлов зазначив, що вони є головними типами, які відповідають стародавній класифікації так званих темпераментів людей. Класифікація темпераментів належать стародавньому грецькому лікарю Гіппократу, який, систематизувавши і проаналізувавши спостереження багатьох лікарів того часу, виділив такі чотири темпераменти:

сангвінічний;

флегматичний;

холеричний;

меланхолічний.

В основу назв темпераментів покладені тогочасні уявлення про те, що темпераменти визначаються особливостями таких рідин організму, як кров, слиз, жовч, чорна жовч.

Людей, які володіють здатністю швидко реагувати на мінливі умови життя, зберігаючи врівноваженість, назвали сангвініками. Осіб, які характеризуються врівноваженістю, але повільно змінюють своє ставлення до дійсності, назвали флегматиками. Людей з підвищеною збудливістю, яким властива нервозність і посилена реактивність, старогрецькі лікарі назвали холериками, а малорухомих, пасивних, з песимістичним характером – меланхоліками.

Існування людей з такими рисами підтверджується спеціальними і повсякденними спостереженнями. Але науковим змістом ці загальні поняття про темпераменти вдалося наповнити лише І.П. Павлову, який, проаналізувавши опис поведінки людей з цими темпераментами, прийшов до висновку, що між класифікацією типів ВНД і темпераментами є відповідність:

сильному, врівноваженому, рухливому відповідає сангвінічний темперамент,

сильному, врівноваженому, інертному – флегматичний,

сильному, неврівноваженому типу – холеричний темперамент;

слабкому, інертному, неврівноваженому – меланхолічний.

Таким чином, класифікація типів ВНД за І.П.Павловим є науковою основою вчення про темпераменти. Знання типологічних особливостей ВНД необхідні вчителеві для здійснення індивідуального підходу до навчання та виховання школярів. Однак, при цьому слід враховувати вікові особливості протікання нервових процесів.

Завдання 3. Визначити темперамент людини за допомогою методу тестів

Тестовий метод визначення темпераменту полягає в тому, що дається перелік відповідних тестових питань (80) про типові прояви різних сторін темпераменту. На кожне питання слід дати відповідь “так” або “ні”, позначивши позитивну відповідь знаком “+”, негативну відповідь позначати не потрібно. Після відповіді на всі питання за відповідними формулами знаходять, який темперамент у найбільшій мірі властивий даній людині. Для цього підраховується загальна кількість позитивних відповідей (А) і кількість позитивних відповідей на 1-20 питання (а), на 21-40 питання (б), на 41-60 (в) і на 61-80 (г). Після цього визначають відсоток позитивних відповідей на кожну частину питань за формулами:

(холерик); (сангвінік);

(флегматик); (меланхолік)

Яскраво виражений темперамент буде в межах 35-38%.

Оформлення протоколу: записати короткий зміст роботи, провести тестування з відповідними підрахунками, зробити висновки.