Заняття 1 Тема: оцінка діяльності серцево-судинної системи та функцій зовнішнього дихання при дозованих фізичних навантаженнях.

Мета: Закріпити понятя про зміну функціонування серцево-судинної системи при дозованих фізичних навантаженнях та про функції дихальної системи у дітей та підлітків, ознайомитися з профілактикою порушень серцево-судинної системи, з’ясувати вплив повітряного режиму навчальних приміщень на здоров’я, фізичну та розумову працездатність школярів.

Питання для підготовки до заняття:

1. Склад та функції крові. Будова серця та кровоносної системи.

2. Серцевий цикл, поняття про пульс та артеріальний тиск. Вікові зміни частоти серцевих корочень та кровяного тиску.

3. Загальний план будови та функції дихальної системи. Регуляція дихання.

4. Вікові зміни процесів газообміну та дихальних рухів.

5. Попоредження захворювань дихальної системи у школярів.

6. Значення рухового режиму та фізичного навантаження для розвитку серцево-судинної і дихальної ситеми у дітей та підлітків.

Хід роботи. Завдання 1. Визначення частоти серцевих скорочень.

ЧСС – це кількість скорочень серця за 60 сек. Для визначення ЧСС необхідно 3 пальці правої руки покласти на променеву артерію лівої руки так, щоб відчути пульс, підрахувати кількість ударів за 20 сек. і отримане число помножити на 3. Результат порівнюють із даними, наведеними в таблиці 1.

ЧСС у віці 15-20 років становить у нормі 60-90 ударів за хвилину. У жінок пульс є в середньому на 7-10 ударів частішим, ніж у чоловіків. Частота серцевих скорочень під час роботи в межах 100-130 ударів за хвилину свідчить про невелику за інтенсивністю виконану роботу. Частота 130-150 ударів за хвилину – виконано роботу середньої важкості, 150-170 – навантаження вище середнього, 150-200 ударів – порогові навантаження.

Таблиця 1

Чсс у стані спокою залежно від віку

Вік	Хлопці	Дівчата	max	мin
14	72	76	96	56
15	72	76	96	56
16	70	74	100	48
17	67	73	93	50

У тренованих людей за одне скорочення серце виштовхує 150-200 мл крові, у нетренованих – 40-60 мл. Цього недостатньо для забезпечення організму киснем, тому в стані спокою у нетренованих людей ЧСС становить 70-80 і до 90 уд/хв., тоді як у бігунів-марафонців – лише 40 уд./хв.

Для визначення стану серцево-судинної системи використовують функціональну пробу — 20 присідань протягом 30 сек і визначають відсоток збільшення ЧСС від вихідного рівня. Зростання ЧСС до 25% свідчить про відмінний стан серцево-судинної системи, 25-50% — добрий, 51-79% — задовільний, більше 80% — незадовільний (табл. 2).

Таблиця 2.

Зміна пульсу після фізичного навантаження

Стан серцево-судинної системи	Пульс
	Удари за 10 сек		збільшення частоти пульсу, %	час повернення до поперенього стану, хв.
	у стані спокою	після навантаження
добрий	10-12	15-19	25-50	1-3
задовільний	13-15	20-23	51-79	4-5
незадовільний	16 і більше	слабка аритмія серця	80 і більше	6 хв.і більше