11

Тема 13. Охорона прав та економіка інтелектуальної власності як складова економічної безпеки інноваційної діяльності

13.1. Поняття інтелектуальної власності

13.2. Забезпечення правової охорони інтелектуальної власності

13.3. Реалізація права власності на нематеріальні ресурси.

13.1. Поняття інтелектуальної власності

Інтелектуальна власність – це юридична категорія для визначення закріплення результатів творчої праці людини, яка застосовується для:

- визначення таких результатів творчої праці людини як твори науки, техніки, мистецтва та інших видів діяльності;

- позначення належності таких результатів творчої праці відповідним суб’єктам творчої діяльності;

- закріплення за відповідними суб’єктами творчої діяльності особистих немайнових та майнових прав, пов’язаних із розробкою та використанням створених ними інтелектуальних продуктів

Існує слідуюча класифікація об’єктів інтелектуальної власності:

• Об’єкти промислової власності;

• Об’єкти, що охороняються авторськими та суміжними правами;

• Інші об’єкти інтелектуальної власності

Об’єкти промислової власності

1.Винахід – принципово нове технічне вирішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний ефект для народного господарства. Об’єктами винаходу можуть бути продукти та способи.

До основних продуктів належать:

- пристрій – це машина, механізм, прилад тощо, які характеризують наявністю конструктивних елементів та зв’язків між ними, їхнім взаємним розташуванням, формою виконання, параметрами елементів та матеріалів, з яких їх виготовлено;

- речовина – це індивідуальні хімічні сполуки, композиції, продукти ядерного перетворення, які характеризуються якісними та кількісними ознаками;

- штами мікроорганізмів, культура клітин рослин і тварин.

До способів, як об’єктів винаходу, належать процеси виконання дій над матеріальними об’єктами за допомогою інших матеріальних об’єктів.

2.Корисна модель – це нова за виглядом, формою, просторовим розміщенням елементів, конструкція виробу, яка є результатом творчої діяльності людини. Корисна модель є тільки конструктивним вирішенням пристрою.

3.Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання, об’єктом якої може бути форма, малюнок, кольори або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і слугують для задоволення естетичних потреб.

4.Позначення місця походження товару – це словесне чи зображувальне позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару.

5.Товарний знак – це оригінальні позначення, з допомогою яких товари та послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів та послуг інших осіб. Головна ознака товарного знака полягає в ідентифікації товару та його виробника на ринку завдяки одночасному рекламуванню та гарантуванні якості цього товару. Використання товарних знаків потрібно споживачам для швидкого ідентифікування потрібного їм товару або послуг. Власник товарного знаку несе юридичну відповідальність за якість своїх виробів у процесі реалізації та споживання товару. Елементами товарного знаку є: слова, слогани, зображення, об’ємні композиції або інші комбінації.

6.Фірмове найменування – це стале позначення підприємства або окремої особи, від імені якої здійснюється виробнича або інша діяльність.

Об’єкти, що охороняються авторськими та суміжними правами

1.Оприлюднені та не оприлюднені твори в галузі науки, літератури, мистецтва незалежно від їхнього призначення, жанру, обсягу, мети

2.Комп’ютерна програма – це об’єктивна форма подання сукупних даних та команд, призначених для забезпечення функціонування електронних обчислювальних машин. Зазначимо, що правовій охороні не підлягають ідеї, принципи, організація інтерфейсу, алгоритм, умови програмування, на яких побудовано комп’ютерні програми

3.Топологія інтегральної мікросхеми – це зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв’язків між ними

4.База даних – це сукупність даних, матеріалів або творів, систематизованих у формі, яку може розпізнати (читати) персональний комп’ютер

5.База знань – це сукупність систематизованих основоположень, які відносяться до визначеної галузі знань і зберігаються в пам’яті ЕОМ. На відміну від бази даних база знань має більш гнучку структуру і дозволяє здійснювати логічні операції, тобто описувати факти, закони, співвідношення тощо

6.Банк даних – це визначена сукупність програмних, організаційних та технічних засобів, які призначені для централізованого накопичення та багатоцільового колективного використання інформації, а також самих даних, які відповідними чином систематизовані та сконцентровані у визначеному місці

7.Банк знань – сховище знань, які складаються з самої інформації, описання засобів, за допомогою яких накопичують, оновлюють та використовують її та засоби управління всіма цими процесами

8.Суміжні права – це права, які примикають до авторських прав і є похідними від них. До них належать права виконавців, права виробників фонограм та права організацій мовлення

Інші об’єкти інтелектуальної власності

1.Раціоналізаторська пропозиція – це технічне вирішення у формі пропозиції, яке є новим і корисним для підприємства. З економічної точки зору раціоналізаторська пропозиція підвищує техніко-технологічний рівень виробництва на підприємстві через модернізацію діючого обладнання та вдосконалення технологічних процесів.

2.”Ноу-хау” – це не захищені охоронними документами та не оприлюднені знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового або іншого професійного характеру, що можуть бути практично використані. А також забезпечувати певні переваги їхньому власнику.

3.Комерційна тайна – це відомості, що безпосередньо пов’язані з діяльністю підприємства, які не є державними таємницями і розголошення яких завдає шкоди (збитків) інтересам підприємства.

4.Гудвіл – це комплекс заходів, що направлені на збільшення прибутку підприємства без відповідного збільшення основних фондів, за рахунок кращого використання управлінських здібностей, нових технологій тощо.

Гудвіл формується під впливом іміджу підприємства, досвіду, престижу товарних знаків, ділових зв’язків, стабільної клієнтури, доброзичливості споживачів тощо.

Гудвіл представляє собою перевищення покупної вартості підприємства над його оціночною вартістю і відображає грошову оцінку ділової репутації підприємства на момент його продажу