2. Основні напрями професійної орієнтації

У Концепції державної системи професійної орієнтації населен­ня зазначено, що професійна орієнтація проводиться за такими на­прямами:

професійна інформація - документовані або публічно оголошувані відомості про трудову діяльність та її роль в професійному самовизначенні особи, інформація про стан, потребу і динаміку ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння ними, можливості професійно-кваліфікаційного зростання і побудови кар'єри, що спрямована на формування професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо вибору або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи;

професійна консультація - організована взаємодія фахівця з професійної орієнтації та особи, яка отримує послугу, що спрямована на оптимізацію її професійного самовизначення на основі виявлення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці;

професійний відбір - науково обґрунтована система заходів, що створює умови для встановлення професійної придатності особи до провадження конкретних видів професійної діяльності та посад згідно з нормативними вимогами і конкретним робочим місцем;

професійна адаптація - науково обґрунтована система заходів, що забезпечує входження, оволодіння та досягнення особою професійної майстерності у конкретному виді професійної діяльності на конкретному робочому місці.

3. Управління професійною орієнтацією.

Управління вибором професій через реалізацію системи форму­вання професійної спрямованості людей доцільно розглядати у трьох аспектах:

• соціально-економічному, який передбачає процес засвоєння певної системи знань, норм, навичок і умінь щодо усвідомленого ви­бору професії і сприяє поліпшенню якісного складу людських ресурсів та підвищенню задоволеності працею;

• психолого-педагогічному, що передбачає виявлення і форму­вання інтересів, нахилів і здібностей людини, а також допомагає їй у виборі професії, яка найбільше відповідає індивідуально-психологі­чним показникам особистості;

• медико-біологічному, який передбачає реалізацію вимог до здоров'я й окремих фізіологічних якостей людини, необхідних для певної професійної діяльності.

Правовим забезпеченням здійснення системи професійної оріє­нтації в Україні є Постанова Кабінету Міністрів від 17 вересня 2008 р. N 842 «Про Концепцію державної системи професійної орієнтації населення», в основу якої покладено положення Кодексу законів про працю України, Законів України «Про зайнятість населення», «Про освіту», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про охорону праці», а також прак­тичний досвід цієї роботи в розвинутих країнах світу. Профес­ійна орієнтація впливає на зростання продуктивності праці (на 10—30%), скорочення плинності кадрів (на 20—25%), зниження аварійності й травматизму (на 35—45%), продовження періоду працез­датності (на 8—10%), сприяє зниженню відрахувань учнів із ПТУ у З— 4 рази. Аналізуючи ці показники, наочно бачимо той економічний ефект, який може бути досягнутий завдяки впровадженню системи профор­ієнтації населення в реальне життя.

Управління професійною орієн­тацією спрямоване на створення економічних, організаційних та пра­вових умов, які забезпечили б реалізацію права на працю, вибір про­фесії, рід занять відповідно до здібностей та з урахуванням ринку праці.

Управління профорієнтацією здійснюється на державному та місцевому рівнях:

а) на державному рівні профорієнтацією займається

• Мінсоцполітики - щодо всіх соціальних груп незайнятого та зайнятого працездатного населення

• МОН - щодо дітей дошкільного, шкільного віку та молоді, яка навчається

• Мінмолодьспорт - щодо молоді;

• МОЗ - щодо осіб із стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового та фізичного розвитку, які призводять до обмеження життєдіяльності;

• Міноборони, МВС, інші органи, в яких проходять службу військовослужбовці, - щодо допризовників, військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію у зв'язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів, інших категорій населення;

• ДПтС (державна пенітенціарна служба україни) - щодо засуджених до позбавлення та обмеження волі в установах виконання покарань;

• інші міністерства та центральні органи виконавчої влади - щодо працюючого та вивільнюваного персоналу.

б) при Державній службі зайнятості організована система про­форієнтації. Управління системою професійної орієнтації населення на територіальному рівні забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

На базовому рівні професійна орієнтація населення здійснюється навчальними закладами, закладами охорони здоров’я, реабілітаційними установами, медико-соціальними експертними комісіями, територіальними органами Державної служби зайнятості, центрами професійної орієнтації населення, молодіжними центрами праці, військовими комісаріатами, установами виконання покарань, підприємствами, установами та організаціями що надають послуги з професійної орієнтації.

З метою координації роботи у сфері професійної орієнтації населення утворюється Рада з питань професійної орієнтації населення, яка є консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.