76.Маніпулювання громадською думкою

Американський професор факультету ЗМІ Герберт Шіллер характеризує маніпуляцію як приховане програмування думок, намірів, почуттів, ставлень, установок поведінки. Російський дослідник Дмитро Волкогонов розуміє під терміном "маніпуляція" панування над духовним станом людей, управління зміною їх внутрішнього світу. Маніпулювання ґрунтується на брехні й обмані. В основі цієї брехні лежать корисливі інтереси. Найважливіша роль у процесі маніпулювання громадською думкою належить ЗМІ й особливо телебаченню. Для цієї мети ЗМІ відпрацьовано велику кількість прийомів. Інститут аналізу пропаганди (СІЛА) узагальнив ці прийоми і виділив ряд найпоширеніших методів маніпулювання громадською думкою:

• "Визначення". Ідеї, особистості, об'єкти поєднуються з певними характеристиками (позитивними чи негативними залежно від завдань, які ставлять перед собою маніпулятори), які через їх часте повторення засвоюються людьми як очевидні, які не потребують доказів..

• "Блискуча всезагальність". Зображуючи якісь події у яких необхідно заручитися підтримкою аудиторії, застосовують вирази, які переконують, що абсолютна більшість суспільства підтримує таку точку зору ("переважна більшість", "громадська думка").

• "Рекомендація". Потрібна теза вкладається в уста особистості, яка користується високою популярністю в певних суспільних колах (відомий вчений, журналіст, письменник, артист, спортсмен тощо).

• "Підтасовування карт". Можливість і виправданість застосування точної чи неточної, логічної чи нелогічної заяви з метою пробудження цікавості аудиторії і опанування нею.

• "Перенесення". Прийом за допомогою якого безумовний авторитет певної особи чи політичної сили переноситься на якусь людину, яку потрібно популяризувати.

-"Підміна". Полягає у використанні позитивних визначень для позначення негативних дій або навпаки. Так, бандитів називають "борцями за свободу", а найманців — добровольцями.

"Зміщення акцентів".. Цей прийом дуже часто використовують навіть провідні світові інформагентства.

Основним матеріалом, за допомогою якого ЗМІ здійснюють свої маніпуляції є інформація. А інформацію можна: Сфабрикувати, видаючи її за справжню.Спотворити шляхом неповного, однобокого подання.Відредагувати, добавивши різноманітні вигадки.Інтерпретувати факти у вигідному для маніпулятора світлі.Приховати важливу інформацію, якісь суттєві деталі.Відбирати факти, відповідно до своєї позиції.Опублікувати правдиву інформацію тоді, коли вона вже втратила свою актуальність.Неточно процитувати, навівши лише частину фрази або виступу, яка будучи вирваною з контексту набуває іншого, іноді протилежного сенсу.Межі маніпулювання громадською думкою:

• Конкуруюча пропаганда.

• Довіра пропагандистам, в очах представників громадськості, значною мірою залежить від інформації і способів її подання Вірування і система цінностей у різних представників громадськості також обмежують пропагандистські умови, оскільки представники різних соціальних верств, будучи носіями різних систем норм і цінностей, піддають критичному аналізові дії пропагандистів.