- •63.Проблеми оптимізації шлюбно-сімейних відносин.
- •64. Мета і завдання соціології освіти
- •65. Система освіти як соціальний інститут
- •66. Поняття громадської думки та її значення для вирішення існуючих проблем
- •67. Вплив змі на формування громадської думки
- •68. Людина як суб’єкт економічного життя
- •69. Соціальні інститути економіки : родові ознаки
- •70. Ринок праці у соціологічному дискурсі
- •71. Предмет соціології громадської думки
- •72. Структура громадської думки
- •73. Громадська думка як соціальний інститут
- •74. Канали висловлення громадської думки
- •75. Вплив на громадську думку
- •76.Маніпулювання громадською думкою
- •77. Охарактеризуйте основні проблеми культури та освіти в Україні
- •78. Обгрунтуйте соціальну сутність культури і освіти
75. Вплив на громадську думку
Громадська думка є оцінкою певної проблеми, з боку якоїсь соціальної спільноти, установкою певної соціальної спільноти щодо цієї проблеми. Установки можуть бути позитивними негативними і нейтральними . Дослідження показують, що у своєму ставленні до певної проблеми більшість людей, як правило, залишаються нейтральними.
Головним об'єктом впливу завжди виступають ті люди, які ще не визначилися. Соціальним психологом X. Кентріл були сформульовані закони, за допомогою яких можна управляти формуванням громадської думки:
1.Думка людей є чутлива тільки до важливих проблем.2.Незвичні події можуть тимчасово спрямовувати громадську думку з однієї крайнощі до іншої. Громадська думка не стабілізується, доки не вималюється перспектива.3. На громадську думку сильніше впливають події, ніж слова, якщо самі слова не інтерпретуються як події.4. Словесні твердження і дії виявляють максимальне значення тоді, коли громадська думка ще не сформувалася або коли люди піддаються впливу і довіряють надійному джерелу. Саме тому для надання авторитетності повідомленням широко використовують так званих лідерів громадської думки: популярних журналістів, відомих політологів, соціологів тощо.5. У складний період люди чутливіше налаштовані стосовно свого лідера. Якщо вони довіряють йому, то виявляють більше, ніж просто підтримку, а якщо ні — то є менш терпимими, ніж звичайно.6. Люди краще сприймають і легше формують громадську Думку щодо цілей, ніж стосовно методів їх досягнення.7. Громадська думка, як і індивідуальна, як правило, є забарвлена певним бажанням чи інтересом; і коли вона ґрунтується на ньому, а не просто на інформації, то тоді значно гостріше реагує на події.
Важливим регулятором громадської думки є засоби масової інформації (ЗМІ). ЗМІ у суспільстві є не лише способом впливу на маси, але й засобом участі мас в соціальному управлінні. Друковані та електронні засоби масової інформації забезпечують гласність громадській думці, доводять її до відома соціальних інститутів, надають трибуну для обміну думками. Чим вищою є інформованість громадськості, тим компетентнішою є громадська думка. Формування громадської думки і її! висловлення — дві взаємопов'язані сторони в діяльності ЗМІ.
Характер отримуваної інформації виявляє вирішальний вплив на зміст і поширення громадської думки. Тому в сучасному світі різко зростає роль ЗМІ у формуванні громадської думки. Відомо, що навіть у суто інформаційних програмах міститься замаскований коментар, приховане навіювання (іноді його роль виконує сам вибір інформаційного приводу). Особливу роль у цьому процесі відіграє телебачення. Секрет такого високого впливу цього різновиду ЗМІ зумовлений кількома чинниками: по-перше, телепередачі є найбільш простими для сприйняття; по-друге, вони створюють ефект особистої присутності людини на місці події; по-третє, на думку психологів, до 40 % всієї чуттєвої інформації про навколишній світ людина отримує за допомогою зору.
