- •63.Проблеми оптимізації шлюбно-сімейних відносин.
- •64. Мета і завдання соціології освіти
- •65. Система освіти як соціальний інститут
- •66. Поняття громадської думки та її значення для вирішення існуючих проблем
- •67. Вплив змі на формування громадської думки
- •68. Людина як суб’єкт економічного життя
- •69. Соціальні інститути економіки : родові ознаки
- •70. Ринок праці у соціологічному дискурсі
- •71. Предмет соціології громадської думки
- •72. Структура громадської думки
- •73. Громадська думка як соціальний інститут
- •74. Канали висловлення громадської думки
- •75. Вплив на громадську думку
- •76.Маніпулювання громадською думкою
- •77. Охарактеризуйте основні проблеми культури та освіти в Україні
- •78. Обгрунтуйте соціальну сутність культури і освіти
69. Соціальні інститути економіки : родові ознаки
Поняття "соціальний інститут":
1. Інституції - це групи осіб, покликані вирішувати справи, важливі для всієї спільноти, виконувати публічні функції. 2. Інституція - це форма організації комплексу соціальних дій, які виконуються деякими членами групи від імені спільноти, тобто в цьому розумінні не депутати Ради є інституцією, а організація Ради, що надає їй право діяльності і забезпечує можливість репрезентувати жителів міста. 3. Інституція - комплекс установ і знарядь діяльності, що дають змогу деяким членам групи виконувати публічні функції, спрямовані на задоволення потреб і регулювання поведінки цілої групи 4. Інституція - певна соціальна роль деяких осіб, особливо важлива для життєдіяльності групи.
Характерними ознаками інституції є те, що вона має у своєму розпорядженні певні способи діяльності, визначені імперсонально, незалежно від особистості й інтересів людини, і реалізує їх завжди однаково, користуючись підтримкою спільноти в цілому або принаймні її більшості.Основні способи визначення інституту - матеріальний, формальний тафункціональний, наголошуючи на певних спільних для всіх підходів елементів, що утворюють основний компонент соціального інституту - його своєрідну базову структуру.
До загальної характеристики соціальних інститутів в соціології, як правило, відносять: - групу людей, що виконує суспільні функції; - організаційні форми комплексу функцій, що виконуються деякими членами від імені інших: - сукупність матеріальних установ і засобів діяльності, що дають змогу індивідам виконувати суспільні функції.
Фундаментальні функції: а) на тому, що з їхньою допомогою задовольняються потреби, а це означає, що інститути стосуються засобів задоволення потреб, окреслюють їхній вид, якість тощо. б) на тому, що інститути регулюють діяльність, заохочують очікувану поведінку і здійснюють репресії стосовно неочікуваної. рівнем формалізації соціальні інститути бувають неформальними і формальними. Ознаками неформального інституту є незафіксованість його функцій, методів та засобів у формальних правилах, гарантованих більш широкою групою (наприклад, інститут тіньової економіки за часів Радянського Союзу). У формальному інституті всі його сутнісні ознаки - обсяг і спрямованість функцій, засоби і методи дії, організаційна структура та інше - чітко регулюються нормативно-законодавчою базою (наприклад, інститут президентства). За спрямованістю функцій, на основі змістовних завдань соціальних інституцій їхній розподіл відповідає основним функціям, здійснюваним інститутами: - економічні інститути; - політичні інститути (уряд, парламент, поліція, політичні партії); - виховні і культурні (сім'я як виховний інститут, школа, наукові інститути, художні установи); - інститути соціальні (всі ті, що їх організовують добровільні об'єднання); - релігійні інститути. У сучасній соціології утвердилася класифікація, побудована на виокремленні п'яти головних сфер соціальної діяльності соцієтального рівня. Це - сім'я, економіка, політика, релігія, освіта, їм відповідають соціальні інституції, які виконують функції упорядкування соціальних відносин у цих сферах. Наприклад, інститут сім'ї регулює процес біологічного відтворення населення, засвоєння індивідами в процесі соціалізації певної культури; інститут економіки забезпечує виробництво та розподіл товарів і послуг; інститут політики виконує функцію поділу влади в соціумі; інститут релігії презентує сукупність цінностей і ритуалів, які підтримують у суспільстві солідарність і згоду; інститут освіти забезпечує передачу знань і набутих цінностей культури від одного покоління до іншого. Звісно, це спрощена класифікація. Проте вона акцентує увагу на специфічності функцій інституцій - їхній спрямованості на упорядкування глобальних процесів у суспільстві. Ця класифікація охоплює лише так звані "головні інститути", функції яких спрямовані на забезпечення найважливіших потреб. Кожен із головних інститутів включає сукупність "неголовних інсттутів " та суспільних практик.Таким чином, економічні соціальні інститути належать до головних інститутів і є носіями родових ознак соціального інституту, маючи при цьому специфічні видові характеристики, зумовлені спрямованістю їхніх функцій.
