77. Охарактеризуйте основні проблеми культури та освіти в Україні

Освітянська криза у нашій державі була зумовлена не тільки глобальними, а й деякими національними факторами:• крахом головних принципів та догм радянської освіти, спричинений падінням минулої політико — ідеологічної системи;• одержавленням та бюрократизацією освітянської системи;• викривленням цілеспрямованості та соціальних функцій школи;• залишковим принципом фінансування освіти і культури;• відсутністю нових моделей освіти, наукової та формальної альтернативи;• соціальним та етичним розривом між викладацьким корпусом, студентами та учнями;• зниженням соціального престижу освіченості й інтелекту у кризовому соціумі, яким залишається українське суспільство.

Спеціалісти вважають, що в сучасній Україні реалізація наведених провідних тенденцій поки що гальмується дією визначальних об'єктивних і суб'єктивних факторів:• катастрофічне матеріальне та фінансове становище освітніх установ на фоні загальної соціальної кризи в державі;• втрачання інтелектуалів та загальної якості кадрового потенціалу викладацького корпусу української освіти, спричинене дією розбійницьких законів ринку епохи "початкового нагромадження капіталу"',• нерозвиненість соціологічних механізмів та правового забезпечення самостійності, ініціативи й експериментування в освіті;• слабкість альтернативного сектора освіти як в організаційних формах та стабільності, так і (у більшості випадків) в якості набуття державних освітніх стандартів;• відсутність у навчальних закладів свободи, необхідної для реалізації власних моделей підготовки фахівців, систем оплати праці тощо.

За подоланням цих проблем — майбутнє освіти в Україні.

Актуальні проблеми у сфері культури включають:

 

-          Низький рівень культури та духовності суспільства;

-          Низький рівень державного фінансування;

-          Занепад вітчизняного кінематографу, книгодрукування, мистецтва.

-          Охорона та популяризація історичних пам’яток;

-          Спекуляція питаннями мови, історії та релігії

78. Обгрунтуйте соціальну сутність культури і освіти

Соціологія культури – це галузь соціології, яка вивчає закономірності функціонування і розвитку культури, як суспільного явища, та форми виявлення цих закономірностей у людській діяльності, пов’язаної зі створенням, засвоєнням, розповсюдженням і збереженням ідей, уявлень, культурних норм, цінностей і зразків поведінки, що регулюють взаємовідносини у суспільстві, а також між суспільством і природою. Культура – це те, що створене людиною понад природою, як в матеріальному так і духовному світі. Соціологія ж вивчає роль культури у формуванні та розвитку соціальних систем, а саме соціальних інститутів, груп, суспільства в цілому. Можна сказати, таким чином, що культура – це система цінностей, уявлень про життя і форми поведінки, що є спільними для людей, які пов’язанні певним способом життя. Культура є складним динамічним утворенням, яке має винятково соціальну природу. Вона формує особистість, вона обмежує людську свободу і одночасно сприяє функціонуванню людській свободи. Культуру поділяють на матеріальну (знаряддя праці, одяг, архітектура і т.п.) і нематеріальну, або духовну (норми, цінності, зразки поведінки, мова, вірування, тощо). Звичайно, соціологію, в основному, цікавить не матеріальна сфера. А першим і найважливішим елементом духовної сфери є людська мова, як головний засіб людського спілкування. Соціологія культури досліджує місце й роль культури в суспіль­ній системі, культурну діяльність та культурний рівень різних соціальних груп, становище і функціонування соціальних інститутів і організацій культури, різні форми поширення стійких соціальних відносин індивідів, груп, суспільства в цілому з природним та соціальним оточенням, динаміку розвитку цих відносин, що дає змогу визначити рівень культури тих чи тих суб’єктів і робити висновки щодо їх прогресу або регресу. Важливими функціями соціології культури є соціальна оцінка якісного становища суспільства через визначення місця даної країни у світовій культурі, а також здійснення соціологічного виміру культури, тобто окреслення реальних меж її існування в різних сферах соціуму, міри її впливу на всі складові суспільства.