- •2.1. Раціональна організація навчальної праці студента.
- •Гігієна розумової праці.
- •Найбільш плідними є три так званих часових пояси:
- •Загальні правила економії часу студента:
- •Шляхи підвищення швидкості читання:
- •Види записів при роботі з книгою:
- •Комплексні заходи розвитку пам’яті:
- •Традиційні джерела самоосвіти студентів:
Шляхи підвищення швидкості читання:
усунення недоліків, якщо вони є (малий кут зору, внутрішня артикуляція, регресії в читанні, відсутність гнучкості у процесі читання, неуважне читання);
своєчасне навчання правильній техніці читання (тренування 2-3 місяці по 1,5-2 год. на день). Для цього щодня потрібно читати одну-дві газети, один журнал за фахом і 50-100 стор. будь-якої книжки;
використання спеціальних вправ (наприклад, у книзі Ф.Лезера “Рациональное чтение: более быстрое и основательное. – М., 1980.);
розвиток пам’яті, адже добре розвинута пам’ять робить читання більш раціональним і ефективним.
Культура читання включає не тільки техніку самого читання, але й володіння технікою пошуку необхідних літературних джерел (методика користування бібліотечними каталогами, картотекою, довідково-інформаційними виданнями тощо), уміння працювати з книгою (уміння робити необхідні записи, складати план прочитаного, тези, конспект тощо).
Справжнім компасом в океані книг є каталог — покажчик друкованих видань, які зберігаються у бібліотечному фонді. Він є в кожній бібліотеці. Каталог складається з карток, в яких занотовані основні характеристики книги: шифр, який позначає місце зберігання книги в бібліотечному фонді і використовується для швидкого знаходження книги працівниками бібліотеки; автор, назва, підзаголовочні дані та інша інформація.
Каталоги бувають різної форми. Залежно від способу групування карток каталоги поділяються на алфавітні, систематичні та предметні.
В алфавітному каталозі картки групують в алфавітному порядку (прізвища авторів або назви творів відповідно до літерного складу початкових слів у бібліографічному описі літературних джерел).
Систематичний каталог розкриває фонд бібліотеки за змістом. У ньому всі описи друкованих видань розставляють за певною логічною системою знань (за таблицями УДК – універсальною десятковою класифікацією або ББК – бібліотечно-бібліографічною класифікацією), а всередині цих розділів – за алфавітом прізвищ авторів або назв книжок.
Художня література не відноситься ні до якого підрозділу УДК і, відповідно, бібліографічні картки розміщуються в алфавітному каталозі.
У предметному каталозі картки з бібліографічним описом різних видів друкованої продукції групують за змістом, але не за галузями знань, як у систематичному каталозі, а за предметами, питаннями, яким присвячені книжки, журнальні та газетні публікації. До предметного каталогу звертаються в тому випадку, коли потрібно знайти літературу з конкретної теми, але назви книг і автори невідомі. Цей вид каталогу є необов’язковим для всіх бібліотек.
Генеральна систематична картотека (ГСК) — це картотека статей, у якій відображено статті з газет, журналів, збірників, книжок у систематично-алфавітному порядку (за таблицями УДК або ББК).
Бібліографічні покажчики, списки літератури відображують фонд бібліотеки за змістом (це можуть бути універсальні покажчики, списки нових надходжень до бібліотеки, картотеки рецензій або тематичні галузеві (як поточні, так і ретроспективні)).
Довідкова література – це енциклопедії, довідники, словники з усіх галузей знань. Ці видання можуть бути як універсальні, так і галузеві.
Для одержання літератури в бібліотеці студент заповнює спеціальну картку — читацьку вимогу, де вказується шифр книги, прізвище автора, назва і місце видання книги, прізвище та ім’я студента.
Після виконання працівниками бібліотеки замовлення на літературу студент починає роботу з книгою.
