Загальні правила економії часу студента:

        кожен, хто займається певною справою, має чітко визначити мету своєї діяльності. Це допомагає завчасно спланувати роботу, організувати всі дії, необхідні для її досягнення, дозволяє контролювати її виконання щодо отримання кінцевих результатів;

        доцільно дотримуватися певної системи і послідовності в роботі, правильно і рівномірно розподіляти її у часі. Працювати потрібно систематично: кожного дня певну кількість годин, а не залпом, за один присід. Адже робота “наскоком”, ривками або часті зміни однієї форми роботи на іншу шкідливо позначаються на продуктивності розумової праці, швидко призводять до втоми, оскільки вимагають перебудови наших думок та дій. Крім того, будь-яке відволікання уваги руйнує логічно побудовану думку, після чого іноді доводиться витрачати в кілька разів більше часу та розумових зусиль, щоб повернутися до цієї втраченої думки;

        великі перерви під час розумової праці не корисні, оскільки кожного разу після перерви потрібен певний час для входження в роботу;

        слід правильно чергувати різні види діяльності. Насамперед доцільно чергувати працю розумову та фізичну, згодом — різні види інтелектуальної праці. Це дозволить підтримувати високу працездатність;

        не менш важливим фактором підтримання високої розумової працездатності є вміння правильно відпочивати. Для відновлення сил потрібні перерви після кожних 1-2 год. роботи; відпочинком може бути і заміна розумової праці фізичною;

        не варто упускати без серйозних причин пораду: “Зроби сьогодні усе, що можна не залишати на завтра”;

        слід привчити себе вести щоденник чи книжку для нотаток, де записувати плани на найближчі дні, тижні, місяць;

        лише вольові зусилля, бажання досягти максимальних позитивних результатів зекономлять зусилля, час і допоможуть досягти найбільшої ефективності в роботі.

Опорний конспект

Техніка особистої розумової праці

Найрозумніше планування часу не зможе замінити техніку розумової роботи — уміння, що формується стихійно чи цілеспрямовано, виконувати ті чи інші дії, типові для даного виду праці, в нашому випадку — навчальної.

Проте, як правило, раціональні уміння і навики не складаються стихійно.

Найбільш загальне для всіх навчальне уміння — це вміння читати.

За даними статистики людина сприймає за рахунок зору 90% інформації, а з них — 70% за рахунок читання.

Робота з психолого-педагогічною літературою — професійно-орієнтоване читання.

Є три способи читання: переглянути, прочитати, вивчити.

Читання може бути суцільне і вибіркове.

Середні показники читання згідно даних різних досліджень відображені у наступній таблиці:

Вид літератури	Швидкість читання (стор./год.)
	суцільне	вибіркове	читання-вивчення
Художня	25-35	50-60	--
Навчальна	15-18	20-25	7-9
Наукова (за своєю спеціальністю)	12-15	30-35	10-12

Масові експерименти довели; що цілеспрямоване навчання (і самонавчання) дозволяють підвищити швидкість читання в 3-15 разів.

Слід довести швидкість читання хоч би до 300-350 слів за хвилину.

Мета продуктивного швидкісного читання в тому, щоб читати швидше і якомога змістовніше. Швидкісне читання — це швидке сприйняття інформації тексту з оптимальним найкращим коефіцієнтом усвідомлення і засвоєння. Три якості швидкісного читання — швидкість, розуміння, запам’ятовування — обов’язкові. Деякі закордонні автори, наприклад у США, використовують у цьому ж розумінні термін “інтенсивне читання”.