3.5. Кип’ятильники безперервної дії

Перш за все, необхідно добре розібратися в конструктивній будові та принципі дії кип’ятильників безперервної дії та визначенні годинної продуктивності.

Рекомендуємо для кип’ятильників, які працюють від енерго­носіїв, що застосовують для складання теплових балансів такі вирази:

а) для газових кип’ятильників:

б) для електричних і парових:

Q=Q₁+Q₅+Q₆ ,

де Q – підведення теплоти, кДж/год;

Q₁ – корисно витрачена теплота, необхідна для нагріву води у кип’ятильному резервуарі до кипіння, кДж/год;

Q₂ – втрати теплоти з газами, що відходять, кДж/год.

Q₃ – втрати теплоти зовнішніми поверхнями кип’ятильника в навколишнє середовище, кДж/год;

Q₄ – теплота, що витрачається на нагрівання конструкцій кип’ятильника, кДж/год.

Надалі тепловий розрахунок слід виконувати для двох режимів – режиму розігріву (до появи перших порцій кип’ятку) та стаціонарного режиму. Це означає, що рівняння теплових балансів необхідно скла­дати для двох режимів.

3.5.1. Електричні кип’ятильники

Тепловий баланс електричного кип’ятильника безперервної дії можна виразити таким виразом:

Q=Q₁+Q₅+Q₆ ,

де Q – підведена теплота, кДж/год;

Q₁ – корисно використана теплота, кДж/год;

Q₅ – втрати теплоти зовнішніми поверхнями кип’ятильника в навколишнє середовище, кДж/год;

Q₆ – теплота, що витрачається на нагрівання конструкцій кип’ятильника, кДж/год.

Надалі тепловий розрахунок слід виконувати для двох режимів (розігріву та стаціонарного) за методикою, що викладена при розгляді парового кип’ятильника.

Результати теплового розрахунку зводяться в таблицю:

Витрати теплоти, кДж/год	Нестаціонарний режим	Стаціонарний режим
Корисно використана теплота	Q1	Q1´
Витрати теплоти в навколиш­нє середовище	Q5	Q5´
Втрати теплоти на розігрів конструкції	Q6	–
Всього	Q	Q´

Потужності, що витрачаються електричним кип’ятильником у режимі розігріву та стаціонарному режимі можна визначити з таких формул, кВт:

а) розігрів – ;

б) стаціонарний – .

Прийнявши кількість електронагрівальних елементів (тенів)

n кратну трьом, необхідно визначити за більшою з цих двох потуж­ностей, потужність одного тена і виконати його розрахунок:

.

3.5.2. Газові кип’ятильники

При розрахунку газового кип’ятильника слід користуватися методикою розрахунку парового кип’ятильника та методикою розра­хунку харчоварильного котла.

При визначенні теплоти, що корисно використовується при режимі розігріву слід врахувати, що при цьому режимі до кипіння доводиться лише вода в кип’ятильному резервуарі та в камері, що знаходиться під діафрагмою. Вода у водонагрівачі нагрівається до температури 60…70С.

3.6. Електричні водонагрівачі

При проектуванні та розрахунку водонагрівачів слід мати на увазі, що вода в них нагрівається практично до кипіння, тобто до 95…98С і безперервно витісняється з резервуару через верхній патрубок.

Тепловий баланс водонагрівачів безперервної дії слід складати для двох режимів – розігріву та стаціонарного. При складанні тепло­вих балансів для водонагрівачів, що працюють на різних видах енергоносіїв, рекомендуємо застосовувати такі вирази:

Режим розігріву:

для електричних

Q=Q₁+Q₅+Q₆ ;

для газових

Q=Q₁+Q₂+Q₅+Q₆ .

Стаціонарний режим:

для електричних

;

для газових

.

Далі слід визначити значення окремих статей теплового балансу, застосовувати при цьому рівняння, кДж/год