- •Проектування теплових апаратів
- •Основні вимоги до оформлення графічної частини проекту
- •Позначення чистоти поверхні та термічної обробки
- •Теми курсових проектів
- •Вихідні дані до завдання
- •Вихідні дані до завдання
- •Вихідні дані до завдання
- •Вихідні дані до завдання
- •Вихідні дані до завдання
- •Методичні вказівки до розрахунку теплових апаратів
- •3.1. Харчоварильні котли
- •3.3.1. Визначення геометричних розмірів апаратів
- •Розрахунок товщини теплової ізоляції апарата
- •Значення функції X ln X
- •3.2.1. Газові харчоварильні котли
- •Визначення корисно використаної теплоти а). Нестаціонарний режим
- •Б). Стаціонарний режим
- •Визначення втрат тепла з продуктами згоряння, що відходять
- •Середні об’ємні теплоємкості продуктів згоряння
- •Визначення втрат теплоти в навколишнє середовище
- •Фізичні параметри сухого повітря
- •Ступінь чорноти різноманітних матеріалів
- •Визначення втрат теплоти на розігрів конструкцій
- •Підсумки
- •3.1.3. Розрахунок газових пальників
- •Значення коефіцієнта φ залежно від відношення
- •Відстань між центрами отворів для виходу газоповітряної суміші за розміщення отворів у один ряд залежно від їхніх розмірів та наявності первинного повітря
- •3.1.4. Електричні харчоварильні котли
- •3.2. Електричні жарильно-кондитерські шафи
- •Визначення корисно використаної теплоти
- •Визначення витрат теплоти в навколишнє середовище стінками і через дверці камери
- •А. Нестаціонарний режим
- •Б. Стаціонарний режим
- •Визначення втрат теплоти на нагрівання конструкції камери і кондитерських листів а. Нестаціонарний режим
- •Б. Стаціонарний режим
- •3.2.1. Електричні фритюрниці
- •Визначення, корисно використаної теплоти а. Нестаціонарний режим
- •Б. Стаціонарний режим
- •3.3. Електричні сковороди
- •3.4. Електричні плити
- •3.4.1. Вибір основних параметрів електричних плит
- •3.4.2. Розрахунок конфорок електричних плит
- •3.5. Кип’ятильники безперервної дії
- •3.5.1. Електричні кип’ятильники
- •3.5.2. Газові кип’ятильники
- •3.6. Електричні водонагрівачі
- •А. Нестаціонарний режим
- •Б. Стаціонарний режим
- •3.7. Пароварильні шафи
- •А. Нестаціонарний режим
- •Б. Стаціонарний режим
- •3.8. Жарильні апарати безупинної дії
- •Список рекомендованої літератури
- •Густина деяких продуктів
3.1.3. Розрахунок газових пальників
Інжекційний
газовий пальник низького тиску. Для
розрахунку інжекційних газових пальників
низького тиску повинні бути відомі такі
вихідні дані: теплова потужність пальника
Gт
/Вт/, нижня теплота згоряння
/мДж/м3/,
густина газу ρr
/кг/м3/,
тиск газу перед соплом пальника
Рном../Па/.
Розрахунок виконують у наступній
послідовності.
Визначають розрахунковий мінімальний тиск, Па
.
Визначають теоретично необхідну кількість повітря, м3/м3
Задаються коефіцієнтом первинного повітря α´, %.
Для природного газу α´=40…60%; для зріджених вуглеводів α´=50…70%; для коксового та сланцевого газу α´=30…50%.
4. Визначають об’ємний коефіцієнт інжекції, м3/м3
.
5. Розраховують мінімальний видаток газу пальником, м3/год
6. Визначають швидкість виходу газу із сопла Vг, м/сек
де φ – коефіцієнт витрат, який враховує зміни швидкості струменя газу в зв’язку з опором тертя та стисненням струменя. Коефіцієнт залежить від форми сопла. У конічних соплах з кутом конуса 25 та 80 коефіцієнт φ приймають 0,8 та 0,87 відповідно.
Для
сопел канального типу φ залежить від
відношення довжин циліндричної частини
сопла
до його діаметру D1.
Значення коефіцієнта φ приймають з
табл. 7 залежно від відношення
/D1.
Таблиця 7
Значення коефіцієнта φ залежно від відношення
/D1 |
φ |
/D1 |
φ |
0,18 0,35 0,45 0,55 |
0,75 0,84 0,85 0,87 |
1,0 2,25 4,5 – |
0,85 0,84 0,83 – |
7. Визначають діаметр сопла газового пальника, мм
8. Довжину циліндричної частини сопла знаходять до вибраного відношення /D1, мм
9. Діаметр горловини змішувальної трубки D3 визначають за формулою, мм
де ρпов – густина повітря кг/м3.
10. Визначають швидкість газоповітряної суміші в горловині змішувача, м/с
11. Визначають діаметр розширеної частини конфузора D2 та діаметр вхідного отвору дифузора D4, мм
.
12. Довжину горловини змішувача l3 та довжину конфузора l2 визначають з відношень, мм
.
13. Радіус дуги кола, за якою здійснюється перехід конічної частини конфузора в циліндричну поверхню горловини змішувальної трубки, дорівнює, мм
.
14. Визначають довжину дифузора за формулою, мм
,
де α – кут розширення дифузора (приймають α=6…8).
15. Граничну швидкість газоповітряної суміші Vсум визначають за графіком, задаючись діаметром отворів для виходу газоповітряної суміші Do та коефіцієнтом первинного повітря α’. Для апаратів підприємств харчування приймають Do=2…4 мм; приймають по п. 3 залежно від виду паливного газу.
16. Визначають сумарну площу отворів для виходу газоповітряної суміші, мм
.
17. Визначають кількість отворів, шт
.
18. Розміщують отвори для виходу газоповітряної суміші в один або два ряди і в шаховому порядку з відстанню між центрами та між рядами, що визначаються з табл. 8.
Рис. 3. Графічні швидкості виходу газоповітряної суміші з отворів насадки:
а – для природного газу; б – для зрідженого газу; в – для пальників з факельними однострумовими насадками для згорання природного газу
Таблиця 8
