- •Лекція №4 з фізіології на тему: «Фізіологія сенсорних систем»
- •Загальні уявлення про аналізатори
- •Зоровий аналізатор
- •4. Слуховий аналізатор
- •4.1. Будова слухового аналізатора.
- •4.2. Механізм передачі звукових коливань.
- •4.3. Провідні шляхи та центри слухового аналізатора.
- •4.4. Механізм сприйняття звуків різної частоти.
- •4.5. Слухова адаптація.
- •4.6. Просторовий слух.
- •4.7. Межі чутності, гострота слуху.
- •Вестибулярний аналізатор
- •5.1. Будова і функції вестибулярного апарату.
- •5.2. Провідні шляхи і центри вестибулярного аналізатора.
- •5.3. Чутливість вестибулярного аналізатора.
- •Контактні аналізатори.
- •1.Нюховий аналізатор
- •1.1. Будова та функціонування нюхового аналізатора.
- •1.2. Провідні шляхи і центри нюхового аналізатора.
- •1.3. Чутливість нюхового аналізатора.
- •2. Смаковий аналізатор
- •3. Соматовісцеральна сенсорна система
- •3.1. Шкірний аналізатор.
- •3.1.1.Тактильна чутливість.
- •3.1.2. Температурна чутливість.
- •3.1.3.Больова чутливість.
- •Типи болю
- •Ноцицептори.
- •Провідні шляхи больової чутливості.
- •Гуморальна регуляція болю.
- •Антиноцицептивна система.
- •Знеболюючі засоби.
- •3.3. Пропріорецептивний аналізатор.
3.3. Пропріорецептивний аналізатор.
Так зване «м'язове відчуття» формується при зміні напруги м'язів, їх оболонок, суглобів, зв'язок, сухожиль. Розрізняють три типи пропріоцепції: відчуття пози або відчуття положення кінцівок і орієнтація їх частин один відносно одного; відчуття руху, коли пропріоцептори сприймають як напрям, так і швидкість руху при зміні кута згинання в суглобі (при цьому людина усвідомлює всі види рухів у суглобі); відчуття сили, що оцінюється самою людиною і яке необхідне для підняття вантажу або його переміщення у просторі.
Пропріорецептори знаходяться у м'язах, зв'язках, сухожиллях, суглобових сумках, фасціях. Це первинночутливі рецептори: м'язові веретена, тільця Гольджі, Фатера –Пачіні, вільні нервові закінчення.
М'язові веретена - це високоспеціалізовані інкапсульовані м'язові волокна, забезпечені афферетними та еферентними нервовими волокнами. До складу веретена входять інтрафузальні м'язові волокна. У центрі кожного волокна розташовується ядерна сумка, що містить первинні рецептори або спіралевидні закінчення чутливих нервів.
По обидві сторони від ядерної сумки в міотрубці знаходяться вторинні рецептори. На інтрафузальному м'язовому волокні закінчуються еферентні нервові волокна, що відносяться до типу гамма-волокон. Останні є аксонами гамма-мотонейронів, розташовані у спинному мозку. Збудження гамма-мотонейронів приводить до скорочення інтрафузальних м'язових волокон і зменшення довжини м'язового веретена. Скорочення скелетного м'язу підтримується за рахунок активації гамма-ефферентів, а інтрафузальне м'язове волокно постійно стежить за станом екстрафузальних м'язових волокон і всього скелетного м'язу, навіть якщо він скорочений. Це дозволяє тримати скелетні м'язи у стані постійного тонусу та зберігати певну позу тіла.
Тільця Гольджі знаходяться у сухожиллях і являють собою гроноподібні чутливі закінчення. При м'язовому скороченні вони випробовують дію натягнення та контролюють силу м'язового скорочення або напруги.
Перші нейрони провідникового відділу пропріорецептивного аналізатора розташовуються у спінальних гангліях. Аксони нервових клітин у складі пучків Голля (ніжного) і Бурдаха (клиновидного) через задні стовпи досягають відповідних ядер довгастого мозку, де розташовуються інші нейрони. Далі після перехресту у складі медіальної петлі доходять до третіх нейронів, розташованих у вентральному задньолатеральному та задньомедіальному ядрах зорового горба, звідки інформація поступає у соматосенсорную ділянку кори та ділянку сільвієвої борозни. Завдяки вищеописаному специфічному шляху усвідомлюється положення м'яза.
Імпульси від пропріорецепторів йдуть і по неспецифічних шляхах. Прямуючи до таламуса, інформація поступає у ретикулярну формацію, від неї - до неспецифічних ядер зорового горба, а потім дифузно до всіх ділянок кори великих півкуль.
