- •13 Розвиток науки адміністративного права в Україні з кінця іх до середини хх сторіччя.
- •15 Поняття та структура адміністративно-правових норм.
- •17 Дія адміністративно-правових норм в часі, в просторі та за колом осіб.
- •19 Підгалузі та інститути в системі адміністративного права.
- •20 Форми реалізації адміністративно-правових норм.
- •21 Джерела адміністративного права: поняття та види.
- •22 Конституція – основа системи та змісту джерел адміністративного права.
- •23 Систематизація адміністративного права, її види та особливості.
- •24 Поняття, особливості та види адміністративно-правових відносин.
23 Систематизація адміністративного права, її види та особливості.
Систематизації в праві досягають у два способи: 1) кодифікацією та 2) інкорпорацією.
Кодифікація - це вид правотворчості, предметом упорядкування якого є не нормативно-правові акти, а безпосередньо юридичні норми.
Кодифікацію як напрямок систематизації адміністративного права здійснюють шляхом: а) об'єднання в єдиному акті адміністративно- правових норм, що містяться в різних нормативних документах, однак належать до одного правового інституту; б) вдосконалення змісту цих норм; в) усунення застарілих норм; г) заповнення прогалин у адміністративно-правовому регулюванні. Результатом застосування цього способу систематизації завжди виступають нові комплексні (єдині, юридично та логічно завершені, узгоджені усередині і за змістом) акти. Кодифікація має офіційний характер, оскільки її здійснюють тільки державні органи, що мають відповідну компетенцію.
Інкорпорація - це впорядкування чинних нормативно-правових актів шляхом їх розміщення за відповідною системою в єдиних збірниках або інших виданнях. Такий спосіб систематизації передбачає тільки об'єднання нормативних документів без оброблення норм, що в них містяться, а тому його можуть здійснювати як компетентні органи за дорученням суб'єктів правотворчості, так і фізичні чи юридичні особи за власною ініціативою. Результатом інкорпорації є видання хронологічних, системно-предметних або предметних збірників, використання яких полегшить пошук нормативного матеріалу.
24 Поняття, особливості та види адміністративно-правових відносин.
Адміністративно-правові відносини - це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, які складаються в сфері державного управління. акими особливостями є:
а) обов'язки і права сторін в адміністративно-правових відносинах завжди пов'язані з практичним вчиненням певних дій саме у сфері державного управління;
б) умовою виникнення адміністративно-правових відносин є участь у них обов'язкової сторони, наділеної юридично-владними повноваженнями (обов'язкового суб'єкта). У цих правовідносинах відображаються і реалізуються інтереси держави;
в) адміністративно-правові відносини можуть виникати за ініціативою будь-якої зі сторін (органу виконавчої влади, громадянина і т.п.). Ці відносини можуть виникати всупереч волі або бажанню іншої сторони. Для органів виконавчої влади держави право вступати в такого роду відносини одночасно є їх обов'язком;
Адміністративно-правові відносини різноманітні і можуть класифікуватися за певними критеріями:
1) за цільовим призначенням:
а) пов'язані з реалізацією завдань державного управління (наприклад, по керівництву підпорядкованими підприємствами);
б) юрисдикційні, тобто пов'язані з вчиненням деліктів (правопорушень) у сфері державного управління і вирішенням адміністративно-правових спорів.
за змістом, адміністративно-правові відносини поділяють на:
а) матеріальні;
б) процесуальні.
До матеріальних адміністративно-правових відносин належать суспільні відносини, які виникають у сфері державного управління і регулюються матеріальними нормами адміністративного права (найчастіше виникають у зв'язку з конкретизацією повноважень за наявності суперечностей юридичного характеру).
Адміністративно-процесуальні правовідносини - це відносини, які складаються у сфері державного управління у зв'язку з вирішенням індивідуально-конкретних справ і які регулюються адміністративно-процесуальними нормами.
