- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
9.5. Генератори імпульсів
Генератори імпульсів є важливою складовою багатьох електронних пристроїв. Найпростіший генератор імпульсів – мультивібратор.
Мультивібратори – це релаксаційні автогенератори напруги прямокутної форми. Мультивібратори можуть працювати у трьох режимах: чекаючому, автоколивальному та режимі синхронізації. Найчастіше вони працюють в автоколивальному режимі, коли мультивібратор має два квазісталих (нестійких) стани рівноваги і переходить з одного стану в інший самочинно під впливом внутрішніх перехідних процесів. Активні елементи (транзистори) працюють в них у ключовому режимах. В такому режимі мультивібратор працює як генератор прямокутної напруги. Загалом, мультивібратори повинні забезпечувати стабільність частоти і тривалості імпульсів, а також необхідну (зазвичай, мінімальну) тривалість їх фронтів.
Мультивібратори на ОП
Схема мультивібратора на ОП зображена на рис.9.9.а.
Рис.9.9. Мультивібратор на ОП:
а – схема електрична принципова;
б –асові діафрагми роботи мультивібратора.
Автоколивальний режим (збудження генератора) забезпе-чується додатнім зворотним зв’язком (R1, R3).
Часові характеристики вихідного сигналу визначаються інтегруючим R2C1 ланцюжком, увімкненим у коло від’ємного зворотного зв’язку з виходу ОП на його інвертуючий вхід. ОП в цьому випадку фактично працює як компаратор, порівнюючи величини напруг, що подаються на його інвертуючий та на неінвертуючий входи.
Величина напруги на неінвертуючому вході є частиною вихідної напруги ОП. Для абсолютних величин становить:
Тому маємо два пороги спрацювання компаратора +Uвих та -Uвих. При роботі мультивібратора порівнюється фіксована величина напруги, що змінюється з дільника, зі зміною напруги на кондесаторі С1, який намагається зарядитися до вихідної напруги ОП Uвих. (рис.9.9,б)).
Як тільки величини напруг зрівняються Uвих, змінює свій знак, і конденсатор починає заряджатись до нового значення.... і так далі. На виході ОП формується прямокутна напруга типу “неандр”. Період генерованих імпульсів становить:
Мультивібратори на логічних елементах
Принцип роботи мультивібраторів на логічних елементах (інтегрованих цифрових мікросхемах (ІМС)) базується на процесах, зв’язаних із зарядом і розрядом конденсаторів.
На рис.9.11. зображена схема мультивібратора на логічних елементах І-НЕ. (в якості яких можуть бути використані елементи DD2 на вхід елемента DD1 і додаванням кола R1 – VD1 на вході елемента DD1. Стан квазірівноваги (“1” на виході одного елемента і “0” на виході іншого) утримується протягом часу, необхідного для перезарядження конденсатора С1 (або С2) до рівня, що відповідає порогу спрацювання елемента DD2 (або DD1). Після цього стани логічних елементів змінюються на протилежні і процеси повторюються. На виходах 1 і 2 мультивібратор генерує прямокутні імпульси протилежних полярностей. Якщо R1 = R2 = R, С1 = С2 = С, то імпульси симетричні і мультивібратор називають симетричним.
Тривалість імпульсу визначається виразом:
, (9.14)
де U1 – рівень логічної одиниці; Unop – пороговий рівень логіч-ного елемента.
Рис. 9.11. Мультивібратори на логічних елементах
Частота повторення імпульсів:
.
(9.15)
Генератори лінійно-змінної напруги
Генератори лінійно-змінної напруги (ГЛЗН), тобто напруги, що зростає пропорційно часу, знаходять широке застосування в радіоелектронних приладах. Вони використо-вуються, наприклад, у осцилографах для створення горизонтальної розгортки електронного променя. Такі періодичні імпульси лінійно-змінної напруги мають вигляд зубців пилки, тому подібні імпульси називають пилкоподібними (рис.9.10,б).
Р
а – схема електрична принципова; б – часова діаграма
Створити імпульси
за формою близькою до пилкоподіб-них
можна за допомогою найпростішої схеми,
зображеної на рис. 9.10,а.
Короткий позитивний прямокутний імпульс
(1) відкриває транзистор, який постійно
утримується в закритому стані негативною
напругою ЕБ.
Цим імпульсом конденсатор (С)
повністю розряджається через відкритий
транзистор. Після закінчення імпульсу
(1) транзистор закривається, і конденсатор
починає поволі заряджатися через опір
R
від джерела E
за законом:
.
(9.16)
Покращити форму імпульсів та наблизити їх до дійсно пилкоподібних можна застосувавши замість резистора R деякий нелінійний опір, струм якого І буде слабко залежить (в певних межах) від спаду напруги на цьому опорі, тобто елемент з великим диференціальним Rдиф опором. Тоді струм, що заряджає кондесатор, буде майже незмінним і напруга на ній зростатиме пропорційно від часу:
Запитання для самоперевірки
1. Що уявляють собою електронні генератори?
Класифікація електронних генераторів
Який принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань?
3. Що уявляють собою LC- та RC-т автогенератори?
4. Якій найпростіший генератор імпульсів? Область застосування
5. Яка основна відмінність мультивібраторів на ОП та
логічних елементах?
У яких випадках використовуються ГПН?
Лекція 10
ОСНОВИ МІКРОПРОЦЕСОРНОЇ ТЕХНІКИ
10.1. Загальні відомості та визначення
10.2. Система команд мікропроцесорів
10.3. Організація та призначення шин
10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
10.5. Архітектура мікропроцесорів
10.6. Архітектура мікропроцесорів
10.7. Багатоядерні процесори
