- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
8.6. Мультиплексори
Мультиплексор – це комбінаційний логічний пристрій (комутатор), в якому вихід з’єднується з одним із декількох входів у відповідальності до адресного коду, поданого на його адресні входи А0, А1. Функціональне позначення мультиплексора та його структурна схема на чотири входи наведена на (рис. 8.10).
Відповідно структурній схемі, мультиплексор поєднує в собі дешифратор на два входи і чотири виходи та, в більшості випадків, аналогові ключі (К1…К4) на транзисторах МОП- структури. Відповідно до таблиці істинності (табл. 8.7) можна скласти логічне рівняння роботи мультиплексора:
(8.4)
Мультиплексори мають широке застосування в мікроелектронних та вимірювальних пристроях.
а) б)
Рис. 8.10. Функціональна схема (а) та позначення та мультиплексора (б)
Таблиця 8.7
Таблиця істинності мультиплексора
А0 |
А1 |
Відкриті канали |
0 |
0 |
|
0 |
1 |
|
1 |
0 |
|
1 |
1 |
|
8.7. Запам’ятовуючі пристрої
Запам’ятовуючі пристрої становлять широкорозвинутий клас мікросхем середнього та великого ступеню інтеграції. Тут представлені оперативні запам’ятовуючі пристрої (ОЗП) та постійні запам’ятовуючі пристрої (ПЗП).
П
остійний
запам’ятовуючий пристрій на базі
інтегральної мікросхеми має m-
адресних входів і n
виходів. Кількість входів визначає
кількість адресованих комірок пам'яті,
яка дорівнює 2n.
На виходах формується двійкові коди,
кожен з яких відповідає певній адресі
комірці пам’яті. Спрощена структурна
схема ПЗП зображена на рис. 8.11. Для кожної
комбінації вхідних сигналів А0,
А1,
що подаються
на адресні входи ПЗП, з’являється сигнал
1 на одному з виходів дешифратора D1.
Між виходами дешифратора та вихідними
шинами даних D0,
D1,
D2,
ввімкнені ланцюги з двох діодів. Оскільки
діоди ввімкнені послідовно та назустріч,
опір ланцюга прямує до нескінченності
і він не проводить струм і зв’язки між
виходами дешифратора та вихідними
шинами споживача відсутні.
а) б)
Рис. 8.11. Структурна схема ПЗП.
Споживач ПЗП створює потрібні зв'язки між названими виводами за допомогою спеціального пристрою - методом пробивної напруги. При цьому потрібні діоди пробиваються (в нашому разі VD2) і утворюють коротке замикання між своїми виводами. Завдяки цьому створюються постійні гальванічні зв’язки. В цьому разі адресним вхідним кодам А0,А1 відповідатимуть певні коди на вихідній шині даних ПЗП (табл. 8.8). В деяких видах ПЗП на виході дешифратора формується сигнал рівня 0, і в цьому разі потрібно пробивати відповідно діоди VD1.
Таблиця 8.8
Таблиця співвідношення між адресними та вихідними
кодами ПЗП
А0 |
А1 |
D0 |
D1 |
D2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
Оперативно-запам'ятовуючі пристрої. Основою прист-роїв є матричне з’єднання тригерів. Для вибору комірки (тригера), розташованої в ряду і колонці матриці, служать відповідні адресні входи. При вимкненні живлення ПЗП зберігають записані до них програми, а в ОПЗ записана інформація зникає, якщо не передбачена акумуляторна підтримка живлення.
