- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
9.3. Лічильники імпульсів
Лічильники призначені для підрахунку імпульсів, що поступають на їх вхід, ділення частоти вхідного сигналу; перетворення безперервного сигналу, заданого послідовністю імпульсів в паралельний двійковий код. Основу лічильників складають Т- тригери. В залежності від зв’язків між тригерами лічильники поділяються на: лічильники прямого рахунку (додавання); лічильники зворотного рахунку (від’ємні); реверсивні (працюючих в двох напрямках), дільники частоти.
До характеристик лічильника відносяться: максимальна частота потрапляючих імпульсів на вхід, розрядність, елементна база тощо. Число стійких станів у лічильнику залежить від його розрядності і наявних зворотних зв’язків. Якщо у лічильнику відсутні зворотні зв’язки, то коефіцієнт перерахунку буде дорівнювати M=2n, де n – розрядність лічильника (або кількість розрядів лічильника). Максимальне десяткове число N, яке може бути записане до лічильника імпульсів дорівнює M=2n-1.
Н
аведемо
приклад роботи різних модифікацій
лічильників, створених на базі
функціональних схем ІМС. На рис. 8.6
зображена схема трирозрядного лічильника
імпульсів на додавання.
Рис. 8.6. Лічильник прямого рахунку та його часові діаграми.
Кожний тригер лічильника відтворює один розряд двійкового числа, таким чином D1, формує нульовий розряд (20), D2 – перший розряд(21), D3 – другий розряд (22) і т.д. Молодший розряд лічильника створюється на виході першого тригера, який і є одночасно входом для тригера, що створює наступний розряд. Cтани виходів лічильника відповідно до діаграми наведені в табл. 8.5.
Відповідно до даних наведених в табл. 8.5 видно, що стан розрядів Х1, Х2 Х3 лічильника імпульсів прямого рахунку являє собою запис кількості імпульсів у двійковому коді. Після запису числа 7 лічильник обнуляється.
Лічильник зворотного рахунку (на віднімання). З надходженням кожного вхідного імпульсу показ буде зменшуватися на одиницю. Для реалізації такого лічильника використовують з’єднання по інверсним виходам. Окремо лічильники зворотного рахунку використовують дуже рідко.
Таблиця 8.5
Cтани виходів лічильника
Номер імпульсу |
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Число у лічильнику |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
2 |
0 |
1 |
0 |
2 |
3 |
0 |
1 |
1 |
3 |
4 |
1 |
0 |
0 |
4 |
5 |
1 |
0 |
1 |
5 |
6 |
1 |
1 |
0 |
6 |
7 |
1 |
1 |
1 |
7 |
8 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Більш поширене
значення набув реверсивний лічильник,
який може працювати, як в режимі додавання,
так і в режимі віднімання. Такі лічильники
працюють в двійковому коді з вагами
розрядів 8421. Найбільш широкого
розповсюдження набули десяткові
лічильники. В цьому разі лічильник
повинен бути чотирьох розрядний
.
Функціональне
позначення лічильника імпульсів наведено
на рис. 8.7.
а б
Рис. 8.7. Лічильники імпульсів:
а – двійковий, б – реверсивний.
