- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
8.2.2. Синхронний тригер
На відміну від асинхронного RS тригера, для керування роботою синхронного RS тригера введений допоміжний управляючий вхід С, який дозволяє ввід сигналів R і S тільки при наявності імпульсу С. Якщо С = 0 (рис.8.4, а), стан тригера не змінюється, а якщо С =1 , то його стан залежить від рівня сигналів R і S (табл. 8.1).
а б
Рис. 8.4. Синхронний RS тригер на елементах Шефера: а – структурна схема, б – функціональне позначення.
Таблиця 8.2
Таблиця істинності синхронного тригера
C |
R |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
На елементах D2, D4 зібрано звичайний, асинхронний RS - тригер, а на елементах D1,D3 – допоміжна логіка для синхронного управління тригером. Аналізуючи таблицю переходів можна вивести характеристичне рівняння, яке після спрощення буде мати вигляд:
(8.1)
8.2.3. Лічильний т-тригер
Лічильний тригер використовується в лічильниках, дільниках частоти, і різного ряду перемикачах. Т- тригер змінює свій стан від кожного імпульсу, що надходить на його вхід. Лічильний тригер має один управляючий вхід – загальний для комбінаційних схем (рис. 8.5).
а б
в
Рис. 8.5. Лічильний Т - тригер на елементах Шефера: а - структурна схема, б - функціональне позначення, в - часові діаграми.
Логіка роботи тригера відбувається відповідно до таблиці істинності (табл.8.3).
Таблиця 8.3
Логіка роботи лічильного Т-тригера
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
Для
моментів часу
та
відповідно
до логіки роботи згідно табл.4.3 можна
скласти характеристичне рівняння:
-
вираз:
–
додаток по модулю
два;
-
вираз:
–
еквівалентність.
(8.2)
Якщо T=0, то тригер зберігає попередній стан, затримка на виходах тригера відбувається тільки при T=1. Затримку сигналів в тригері виконують елементи D1 і D3. Разом з вище наведеними конструкціями тригерів набули розповсюдження схеми тригерів, які змінюють свій стан по передньому чи задньому фронтах вхідного сигналу це D- тригери.
