- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
8.1. Загальні відомості та визначення
Практично до недавнього часу для створення цифрових пристроїв (ЦП) широко застосовувались дискретні елементи – електромагнітні, електронні тощо. Однак подальше вдоскона-лення ЦП із застосуванням лише дискретних елементів вимагало ускладнення структури, збільшення кількості ланок і корегуючих ланцюгів, що в свою чергу призводило до зниження надійності.
Перехід на інтегральну технологію значно покращило технічний та експлуатаційній рівень ЦП. Майже всі сучасні пристрої інформаційної електроніки створюються на базі інтегральних мікросхем.
Інтегральна мікросхема (ІМС) – сукупність взаємопов’я-заних компонентів: транзисторів, конденсаторів, резисторів тощо, виготовлених в єдиному технологічному циклі на одній і тій ж несучій конструкції (підкладці) і розміщені в єдиному герметизованому корпусі.
В ІМС компоненти з’єднуються один з одним короткими металевими стрічками, які накопичуються на поверхню пластин. Це дозволяє різко скоротити розміри і масу МС, у порівнянні з дискретними схемами. Щільність упакування елементів в ІМС може досягати до 500 ел/см3 і більше. При кількості елементів N>103 ІМС відносять до великих інтегральних схем ВІС. Використання ВІС супроводжується різким поліпшенням всіх основних показників ЦП, а саме, зменшуються розміри, маса, підвищується надійність, швидкодія та завадостійкість, а також скорочується час на їх розробку.
8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
Тригер – це пристрій з двома стійкими станами, які він може здійснювати стрибком за рахунок вхідного управляючого сигналу, а за відсутності вхідного керуючого сигналу, або зовнішніх дій він тривалий час може знаходитись в одному із стійких станів.
На початку свого існування, в тригерах у якості активного елемента використовували електронні лампи, а після винаходу біполярного та польового транзистора – використовують транзистори. Крім транзисторів до складу тригера входять пасивні елементи такі як: діоди, резистори та конденсатори. Тригери широко використовують у різних пристроях в якості перемикачів, лічильних та запам’ятовуючих елементів. На даний час, в будь-яких галузях електронної техніки широко використовують тригери в інтегральному виконанні на логічних елементах.
8.2.1. Асинхронний rs-тригер
Тригера
має два входи S
(set
– встановити) і
(reset
- скинути) і два виходи
та
.
Для
зручності, до появи вхідних сигналів,
вихідні (логічні)
сигнали
позначають літерами
та
,
а літерами
та
,
позначають вихідні сигнали тригера
після дії вхідних сигналів. Тригер
називається асинхронним тому, що перехід
його в новий стан відбувається відразу
по надходженню вхідного сигналу.
На рис. 8.1,а зображено позначення RS- тригера, а на рис.8.1, в реалізація RS - тригера на логічних елементах (І-НІ) та (АБО-НІ).
а) б) в)
Рис. 8.1. Функціональне та структурне позначення RS- тригера
Відмітимо, що в схемі тригера мають місце зворотні зв’язки з виходів тригера на їх входи, що дає можливість враховувати його попередній стан. Вхід RS- тригера виконаного на логічних елементах (АБО-НІ) та (І-НІ) наведено в таблиці істинності (табл. 8.1).
З таблиці істинності видно, що при відсутності вхідних управляючих сигналів, стан вихідних сигналів не змінюється. Якщо на входи R і S тригерів одночасно подавати сигнали рівня логічної 1, або логічного 0 – відповідно то це призведе до заборонної комбінації на виходах тригерів. Якщо на входи тригерів подавати протилежні сигнали, то елементи тригерів будуть працювати згідно їх таблиць істинності.
Таблиця 8.1
Таблиця
істинності
асинхронного
тригера
АБО-НІ |
І-НІ |
Стан для вхідних сигналів |
Стан після дії вхідних сигналів |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
заборонена комбінація |
|
Принцип роботи RS тригера демонструє часова діаграма вхідних і вихідних сигналів (рис. 8.2).
Рис.8.2. Часові діаграми RS- тригера.
Слід наголосити на тому що, в багатьох схемах цифрових приладів та пристроїв є потреба синхронної роботи тригера. В таких випадках і використовують синхронні тригери.
