- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
Робота компенсаційних (транзисторних) стабілізаторів напруги базується на порівнянні вихідної напруги стабілізатора з еталонною.
Якщо вони не рівні
між собою, то різниця цих напруг
підсилюється й подається на регулювальний
елемент, який відновлює вихідну напругу
до стабілізованої величини. Такі
стабілізатори дозволяють розширити
діапазон стабілізованих напруг та
забезпечити вищу якість стабілізації
(Кст.u
50).
За способом вмикання регулювального елемента відносно навантаження, компенсаційні стабілізатори поділяють на послі-довного та паралельного типів. На рис. 7.22. зображено електричну структурну схему компенсаційного стабілізатора послідовного типу. Послідовний стабілізатор напруги містить регулюючий елемент (1), підсилювальний елемент (2) і еталонний (3).
Рис. 7.22. Структурна схема компенсаційного
стабілізатора напруги
Еталонна напруга
порівнюється з вихідною, їхня різниця
підсилюється елементом (2) і надходить
на регулюючий елемент (1) якій і здійснює
підтримку стабільної напруги на виході
стабілізатора.
На рис. 7.23. зображена електрична принципова схема компенсійного послідовного стабілізатора напруги. Транзистор VT1 виконує функцію регулювального елемента, а ОП (DA) – функцію підсилювального елемента. Еталонна напруга задається з допомогою стабілітрона VD.
Рис. 7.23. Електрична принципова схема компенсаційного послідовного стабілізатора напруги.
Вона порівнюється з напругою на резисторі Rрег, яка пропорційна вихідній напрузі стабілізатора, тому що цей резистор є дільником вихідної напруги. Різниця цих напруг підсилюється DA і надходить на базу транзистор VT1, та зумовлює зміну напруги емітер-колектор VT1, завдяки чому забезпечується стабілізація вихідної напруги (підтримується незмінною напруга на виході стабілізатора). Напруга на виході стабілізатора (Uн) дорівнює:
Uн = Uвх – Ін∙ RРЕ = const, (7.32)
де Uвх – напруга на вході стабілізатора; Ін∙ – струм навантаження;
RРЕ – опір регулюючого елемента (опір к-е транзистора VT1).
7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
В останні роки широке поширення одержали інтегральні стабілізатори напруги. Джерела живлення на їх основі відрізняються малим числом додаткових деталей, невисокою вартістю і хорошими технічними характеристиками. З'явилася можливість забезпечити кожну плату складного пристрою власним стабілізатором напруги (СН), а значить, будуть використані для його живлення загальний нестабілізованим джерело. Це значно підвищило надійність таких пристроїв (вихід з ладу одного СН призводить до відмови тільки того блоку, який до нього підключений), багато в чому зняло проблему боротьби з наведення на довгі проводи харчування та імпульсними перешкодами, породженими перехідними процесами в цих колах.
Промисловість випускає широкий асортимент мікросхем серій 142, К142 і КР142. До їх складу входять стабілізатори:
з фіксованою вихідною напругою (142EH5, 142ЕН8, 142ЕН9, К142ЕН8, К142ЕН9, КР142ЕН5, КР142ЕН8, КР142ЕН9; далі в тексті – 142ЕН5, 142ЕН8, 142ЕН9),
з регулюючим елементом (КР142ЕН12А тощо).
На рис 7.24. зображено загальний вигляд поширених інтегральних стабілізаторів напруги.
а б
Рис. 7.24. Мікросхемні стабілізатори напруги:
а – мікросхема MC7812, б – К142ЕН8Б.
Схема включення стабілізатора напруги на базі мікросхеми з фіксованою вихідною напругою К142ЕН8Б.
DA
К142ЕН8Б
Uвх Uвих
Рис. 7.25. Схема включення інтегрального стабілізатора напруги К142ЕН8Б
Конструкція мікросхеми серії К142 дозволяє встановлю-вати їх на тепловідвідний радіатор, завдяки чому збільшується максимально допустима потужність, що розсіюється стабіліза-тором. Для збільшення вихідної потужності і навантажувальних струмів допускається увімкнення зовнішнього потужного регулюючого транзистора.
LDO- стабілізатор напруги
Стабілізатор з малим падінням напруги (англ. Low - dropout regulator) або LDO- регулятор – стабілізатор лінійної напруги, який може працювати з дуже невеликою різницею між вхідною і вихідною напругами.
Рис.7.26. Схема LDO- стабілізатора
Перевагами низького падіння напруги є:
нижча мінімальна робоча напруга;
більша ефективність;
нижча потужність розсіювання на регулюючому елементі (польовому транзисторі).
