- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
7.4. Згладжувальні фільтри
У будь-якій схемі випрямлення на виході випрямлена напруга крім постійної складової містить змінну складову так звану – пульсацією напруги.
Змінна складова випрямленої напруги в загальному випадку являє собою сукупність ряду гармонік з різними амплітудами, зрушених по відношенню до першої на різні кути. При цьому перша гармоніка має амплітуду у багато разів перевершує амплітуди вищих гармонік.
Для значного зменшення змінної складової випрямленої напруги використовують згладжувальні фільтри. Вони складаються з дроселя і конденсатора або з резистора і конденсатора, також використовуються фільтри на транзит-торах, дія яких заснована на тому, що опір транзистора між емітером і колектором для змінної складової випрямленого струму у багато разів більше, ніж для постійної.
Параметром якості фільтра є коефіцієнт згладження, який дорівнює відношенню коефіцієнта пульсацій на вході до коефіцієнта пульсацій на виході.
З попереднього розділу можна взяти коефіцієнти пуль-сацій випрямлених напруг і для наочності звести їх у табл. 7.1.
Таблиця 7.1
Коефіцієнт пульсацій
Вид випрямляча |
Коефіцієнт пульсацій |
однонапівперіодний однофазний випрямляч |
1,57 |
двонапівперіодний однофазний випрямляч |
0,67 |
трифазний випрямляч з нейтральним виводом |
0,25 |
Трифазний мостовий випрямляч |
0,057 |
З такими коефіцієнтами пульсацій випрямлену напругу в переважній більшості випадків використовувати не можна, оскільки при цьому робота електронних блоків і пристроїв різко погіршується або взагалі стає неможливою.
Залежно від призначення того або іншого електронного
блоку та його місця в електронному пристрої або системі (на вході, виході тощо) коефіцієнт пульсації напруги живлення не повинен перевищувати певних значень:
основних каскадів автоматичних систем він не повинен перевищувати 10-2 -10-3;
вихідних підсилювальних каскадів – 10-4 - 10-5;
автогенераторів – 10-5 -10-6;
вхідних каскадів електронно-вимірювальних пристроїв – 10-6 -10-7.
7.4.1. Ємнісні фільтри
Ємнісний фільтр – це конденсатор, що вмикається паралельно навантаженню. За умови, що опір конденсатора для складової пульсуючого струму з найнижчою частотою значно менший опору навантаження, забезпечується шунтування навантаження за змінним струмом.
На рис.7.14. зображена схема фільтру.
Рис.7.14. Схема ємнісного фільтра
Основними елементом згладжувального фільтра є конден-сатор. Для постійного струму опір конденсатора дорівнює нескінченності, а для змінної складової незначний.
Основним параметром, що характеризує ефективність дії згладжувального фільтра є коефіцієнт згладжування, який дорівнює відношенню коефіцієнтів пульсацій на вході і виході фільтра. Принцип дії ємнісного фільтра зручно розглядати за
допомогою часових діаграм, зображених на рис. 7.15.
Рис. 7.15. Часові діаграми роботи ємнісного фільтра
В інтервал часу t1-t2 через відкритий діод VD заряджається конденсатор до амплітудного значення напруги U2m, оскільки в цей період напруга U2 > U. У цей час струм ia = iс + iн. В інтервалі часу t2 -t3, коли напруга U2 стає меншою напруги на конденсаторі Uс – конденсатор розряджається на резистор Rн, заповнюючи розрядним струмом паузу в навантажувальному струмі iн, (пауза є в однонапівперіодному випрямлячі під час відсутності фільтра).
У цей інтервал часу напруга на резисторі Rн знижується
до деякого значення, що відповідає часу t3, при якому напруга
U2 у додатний напівперіод стає рівною напрузі на конденсаторі Uс. Після цього діод знову відкривається, конденсатор Сф починає заряджатися і процеси заряду та розряду конденсатора повторюються.
Значення коефіцієнта пульсацій випрямленої напруги залежить від ємності конденсатора Сф або опору навантажувального резистора Rн При цьому чим менше розрядяться конденсатор, тим менші будуть пульсації у випрямленому струмі ін. Розряд конденсатора Сф визначається постійною часу розряду, який повинен бути більший періоду частоти пульсацій неменше чім у 10 разів. Коефіцієнт пульсації напруги визначається за формулою:
,
(7.26)
де
;fосн.
– частота основної гармоніки.
Ємнісний фільтр доцільно застосовувати при потужності Рн не більше декількох десятків ватів.
