- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
7.2.1. Конструкція трансформаторів
Існує три основних типи конструкції трансформаторів: броньовий, стрижневий і тороїдальний трансформатори (рис. 7.2). Кожен з них може мати сердечник або пластинчастий, або стрічковий роз’ємний, або стрічковий нероз’ємний.
а б в
Рис.7.2. Загальний вигляд трансформаторів:
а – броньовий; б– стрижневий; в – тороїдальний.
Геометрія сердечників трансформаторів зображена на рис. 7.3. та рис. 7.4.
а
б в
Рис. 7.3. Геометрія сердечників трансформаторів:
а – кільцевий стрічковий сердечник (ОЛ); б – П-подібний стрічковий сердечник ПЛ; Ш-подібний стрічковий сердечник (ШЛ)
На рис 7.4. зображений звичайний Ш - подібний сердеч-ник, який у далекому минулому був основним для намотки трансформаторів.
Рис. 7.4. Ш-подібний сердечник
При виготовленні малогабаритної радіоелектронної апаратури краще всього використовувати трансформатори з тороїдальним магнітопроводом. У порівнянні з броньовими сердечниками з Ш-образних пластин вони мають меншу вагу і габарити, володіють підвищеним ККД, а їх обмотка краще охолоджується. Крім того, при рівномірному розподілі обмоток по периметру осердя практично відсутній поле розсіювання і в більшості випадків відпадає необхідність у екрануванні трансформаторів.
Для сердечників трансформаторів можна використовувати холоднокатану сталі Е310, Е320, Е330 з товщиною стрічки 0,35-0,5 мм і стали Е340, Е350, Е360 з товщиною стрічки 0,05-0,1 мм при частоті живильної мережі 50 Гц.
При намотуванні трансформаторів допустимо застосову-вати лише межобмоточную і зовнішню ізоляції: хоча міжшаро-вого ізоляція і дозволяє добитися більш рівною укладання проводи обмоток, з-за відмінності зовнішнього і внутрішнього діаметрів сердечника при її застосуванні неминуче збільшується товщина намотування по внутрішньому діаметру.
Для намотування тороїдальних трансформаторів необхід-но застосовувати обмотувальні проводи з підвищеною механічної та електричної міцністю ізоляції. При намотуванні вручну слід користуватися проводами ПЕЛШО, ПЕШО. У крайньому випадку можна застосувати провід ПЕВ-2. Як межобмоточной і зовнішньої ізоляції придатні фторопластова плівка ПЕТФ товщиною 0,01-0,02 мм, Лакотканини ЛШСС товщиною 0,06-0,012 мм або батистова стрічка.
Передова виробнича технологія і економія матеріалів, роблять сьогоднішні тороїдальні трансформатори дуже вигідними в ціновому відношенні порівняно зі звичайними трансформаторами аналогічної потужності. Якщо врахувати інші приховані вигоди, такі як низьке розсіювання, економія енергії (під час експлуатації), менша горизонтальна проекція і менша вага, переваги тороїдальних трансформаторів істотно зростають. Загалом, чим більше потужність тороїдальних трансформаторів, тим нижче їх ціна в порівнянні з традиційними типами.
7.2.2. Розрахунок трансформаторів
У зв’язку з тим, що повний розрахунок силових трансфор-маторів занадто громіздкий і складний, використаємо більш спрощений. Точність розрахунку цілком достатня для практичного застосування трансформаторів в електронній апаратурі сільськогосподарського призначення. Розрахунок параметрів тороїдального трансформатора аналогічний розрахунку трансформаторів на Ш-подібному сердечнику.
Електричний і конструктивний розрахунок 1. Вибираємо конфігурацію і марку сталі трансформатора.
2. Визначаємо сумарну потужність вторинної обмотки трансформатора (Sтр) за формулою:
Sтр = S2 + S3 +…..+ Sn,
де S2, S3, Sn, – повна потужність вторинних обмоток.
3. Знаходимо струми у відповідних обмотках трансформа-тора за формулою;
Іі = Sі/Uі, (7.5)
де і – номер обмотки трансформатора; Sі – потужність відповід-ної обмотки трансформатора.
4. Відповідно до струмів і густини знаходимо перерізи проводів обмоток трансформатора (Sпр. і):
Sпр. і =Іі/ji, (7.6)
де ji, – густина струмів, яка залежить від потужності трансфор-матора.
Діаметр (d) проводів визначаємо за формулою:
di
=
1,13
(7.7)
Визначаємо число витків (ώ) обмоток за формулою:
(7.8)
де Еі – е.р.с. і -обмотки; f – частота мережі, гц; B – магнітна індукція, Тл; Sп.с. – переріз сердечника; kз.с – коефіцієнт заповнення сердечника сталю; 4,44 – коефіцієнт форми кривої напруги.
При роботі
трансформатора під навантаженням на
опорах його обмоток відбувається падіння
напруги. Тому для знаходження е.р.с.
обмоток (Еі)
необхідно зробити відповідні обчислення
за формулою:
де
Еі
– е.р.с. і
- обмотки;
Ui
– напруга
на відповідних обмотках;
–
відсоткове падіння напруги на обмотках.
Відсоткове падіння напруги на обмотках та kз.с – див. [5 ] .
Тип сердечника та його розміри вибирають від типу трансформатора та його необхідної потужності за таблицями технічної літератури [5] або іншої.
