- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
Неінвертуючий підсилювач
Цей підсилювач використовує паралельний зворотний зв’язок за напругою з виходу на інвертуючий вхід (рис.6.3.)
Uвх/R1=I33
Рис. 6.3. Принципова електрична схема неінвертуючого підсилювача на базі ОП
Оскільки U0 = 0, то UR 1= Uвх, а Uвх/R1=I33
З іншого боку:
Iзз = Uвих / (R2+R1)
Отже, Uвх /R1 = Uвих / (R1+R2),
звідси:
Uвих = Uвх (1+R2/R1). (6.3)
В цьому випадку коефіцієнт підсилення неінвертуючого підсилювача буде дорівнювати:
KU = Uвих / Uвх = 1 + R2 /R1. (6.4)
Якщо R2 =0, а R1 , тоді неінвертуючий підсилювач перетвориться в неінвертуючий повторювач, схема якого зображена на рис. 6.4.
Неінвертуючі та інвертуючи підсилювачі широко використовуються як високо стабільні підсилювачі різного призначення.
Рис. 6.4. Повторювач напруги
В аналогових обчислювальних машинах були розповсюд-жені схеми такі як: інвертуючий та неінвертуючий суматори; інтегруючий та диференціюючий підсилювачі, компаратори, тощо.
6.4. Інтегруючий підсилювач
Схема інтегруючого підсилювача (інтегратора) зображена на рис. 6.5. Вона створюється заміною, в схемі інтегруючого підсилювача (рис.6.2.), Резистора зворотного зв’язку R2 на конденсатор С1.
Оскільки IR1=IC1
або
,
то в цьому випадку:
,
(6.5)
де R1 ∙C1 = – постійна часу.
Рис.6.5. Інтегратор
При подачі на вхід ОП постійної напруги, струм IC1 має сталу величину Uвх/R1, конденсатор в цьому випадку заряджа-ється рівномірно, а вихідна напруга зростає за лінійним законом. Тому інтегратор часто застосовують в якості генератора лінійних напруг (ГЛН).
На рис.6.6. зображені часові діаграми роботи інтегратора при подачі на його вхід постійної напруги.
Рис.6.6. Часові діаграми роботи інтегратора
При 2 інтегратор входить у режим насичення (2 >R1 ∙C1).
6.5. Диференціюючий підсилювач
Схема диференціюю чого підсилювача (диференціатора) зображена на рис.6.7. Від схеми інтегратора вона відрізняється заміною місцями R1 і C1.
Рис. 6.7. Диференціатор
В цьому випадку IC = IR1:
,
,
,
(6.6)
R1∙C1=,
Постійну часу необхідно підтримувати в такий спосіб, щоб у процесі диференціювання дотримувалась нерівність Uвих. < Uвих.тах.
6.6. Компаратор
Компаратори – це електронні пристрої, призначені для порівняння сигналів (напруг).
Одна із схем компаратора зображена на рис. 6.8, а). Він призначений для порівняння вхідного сигналу Uвх з опорним сигналом – напругою Uоп. Сигнал на виході компаратора змінить свій стан, коли ці дві напруги зрівняються В залежності від схеми живлення на виході компаратора формуються відповідні сигнали. Якщо компаратор підключений до одно полярного джерела живлення, то на його виході формуються сигнали високого або низького рівнів (1 або 0).
В разі підключення компаратора до двополюсного джерела живлення, на його виході будуть формуватися також сигнали низького та високого рівнів.
Рис.6.8. Компаратор:
а– умовне позначення; б– часові діаграми роботи компаратора
Напруга на виході компаратора визначається за виразом:
Uвих = (Ūін – Uн). (6.7)
Якщо Uвих буде мати додатне значення, то це буде відпо-відати високому рівню сигналу, а якщо від’ємне значення – то низькому рівню вихідного сигналу.
Компаратор – це чи не єдине використання ОП без зворотних зв’язків, коли цілком використовується його значний коефіцієнт підсилення. Найменша різниця потенціалів між входами компаратора , призводить до його насичення.
Живлення компараторів практично здійснюється від однополярного джерела, бо він фактично порівнює синфазні сигнали.
