- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
Польовий транзистор, що має, як і біполярний транзистор, три зовнішніх виводи, може бути увімкнений в підсилювальну схему за трьома різними схемами: із спільним витоком (СВ), спільним стоком (СС) і спільним затвором (СЗ). Найбільш широке застосування на практиці знайшла схема зі СВ аналогічна варіанту схеми з СЕ біполярного транзистора.
На рис. 5.8. показана схема підсилювального каскаду на польовому транзисторі із затвором у вигляді керуючого р-п-переходу, в якій використовується одне джерело живлення Ес.
Початковий режим роботи польового транзистора забезпе-чується постійним струмом стоку І0с і відповідною йому постій-ною напругою на стоці U0с (для біполярного транзистора І0к і U0к).
Рис. 5.8. Каскад підсилення на польовому транзисторі
Струм І0с у вихідному (стоковому) колі встановлюється за
допомогою джерела живлення Ес і початкової напруги зсуву на затворі U0з від’ємної полярності щодо джерела (для польового транзистора з каналом р-типу – додатної полярності).
У свою чергу, напруга U0з забезпечується за рахунок струму І0с, що проходить через резистор Rв в колі джерела, тобто
,
що через резистор Rз
прикладається до затвора з полярністю,
зазначеною на рис. 5.4. Резистор Rв
окрім функції автоматичного зсуву на
затвор виконує також функцію
термостабілізації режиму роботи
підсилювача за постійним струмом,
стабілізуючи І0с.
Щоб на цьому резисторі не виділялася
напруга за рахунок змінної складової
струму стоку (це призвело б до наявності
від’ємного зворотного зв’язку.
Резистор Rв шунтують конденсатором Св, ємність якого визначають із умови:
(5.9) де ώ – кутова частота підсилюваного сигналу.
Опір резистора Rз, увімкненого паралельно вхідному опору підсилювача, який дуже великий, повинен мати близьке до нього значення.
Динамічний режим
роботи польового транзистора забезпечується
за допомогою резистора
Rс
в колі стоку, з якого знімається змінний
вихідний сигнал при наявності вхідного
підсилюваного сигналу. Зазвичай Rc
Rз
Rвх
. Тому, якщо навантаженням підсилювального
каскаду на польовому транзисторі є
вхідний опір аналогічного каскаду
підсилення, то опір навантаження
підсилювача на постійній і змінній
складових струму стоку буде дорівнювати:
(5.10)
При цьому передбачається, що в межах підсилюваних частот опори розділових конденсаторів Ср1 і Ср2, призначення яких те ж, що й у підсилювальних каскадах на біполярних транзисторах, незначні.
Коефіцієнт підсилення підсилювальних каскадів на польо-вих транзисторах в області середніх частот визначається за виразом:
KU = - S ∙ Rc . (5.11)
де S – статична крутість характеристики польового транзистора; a Rс визначається із формули (5.10).
Знак мінус у виразі (5.11) вказує на те, що підсилювальний каскад СВ змінює фазу підсилюваного сигналу на 1800 (як у підсилювальному каскаді СЕ). Тому при дії на вході підсилю-вача змінного вхідного сигналу
uвх = uз = Uзт ∙ sinώ∙ t
напруга вихідного сигналу,
uвих = S0∙Rc∙Uзт sinώ t ,
де S0 – крутість характеристики в робочій точці (I0с, U0с).
