- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
5.1. Загальні відомості
Підсилювачами називають пристрої, які призначені для підсилення періодичних та постійних за струмом сигналів. В більшості електричні сигнали, що подаються на вхід підсилювачів, надходять з первинних перетворювачів, які можуть мінятися в часі дуже повільно, або досить швидко.
Тому, підсилювачі повинні бути здатними підсилювати як змінні так і постійні за часом вхідні сигнали.
Умовно підсилювачі поділяються на:
підсилювачі напруги;
підсилювачі струму;
підсилювачі потужності.
Підсилювачі характеризуються вхідними та вихідними параметрами.
До вхідних параметрів підсилювача належать: вхідна напруга, струм, потужність та вхід ний опір.
До вихідних – вихідна потужність, опір, напруга та вихідний струм. Підсилювальні властивості підсилювача характеризують коефіцієнти підсилювання по напрузі, струму та потужності.
Коефіцієнт підсилення напруги визначають за виразом:
;
(5.1)
Коефіцієнт підсилення струму:
;
(5.2)
Коефіцієнт підсилення потужності:
.
(5.3)
Значення КР не можна виразити як добуток Кu· КІ, може досягати сотні тисяч, тому на практиці, для оцінки значень модулів коефіцієнтів підсилення використовують логарифм-мічну шкалу, одиницею якої є децибел (Дб) тоді в цьому разі:
(5.4)
(5.5)
(5.6)
Для забезпечення потрібного підсилення підсилювачі складаються з кількох каскадів , що мають спільні властивості.
Структурна схема багато каскадного підсилювача зображена на рис.5.1.
Рис.5.1. Структурна схема підсилювача
Якщо коефіцієнти підсилення каскадів виражені в децибелах, то загальний коефіцієнт підсилювача дорівнює сумі коефіцієнтів підсилення окремих каскадів.
Підсилювальний каскад являє собою транзисторну схему, або схему, виконану на інтегральній основі. Розрізняють три схеми вмикання транзисторів: з спільним емітером, спільним колектором та спільною базою. Назва схеми зазначає, який електрод є спільним для вхідного та вихідного кола.
5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
На практиці застосовують різні схеми підсилювачів постійних та змінних струмів та режимів їх роботи..
5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
На рис.5.2. зображена схема каскаду зі спільним емітером. Ця схема має лише одне джерело живлення і призначена для підсилювання сигналів на постійному струмі.
Рис. 5.2. Схема підсилювача постійного струму
Напруга зміщення (Uзм) та напруга компенсації (Uкомп ) формуються резистивними дільниками (рис. 5.2) напруги Uзм (R1, R2), а Uкомп (R3, R4), Rе – резистор у колі емітера створює негативний зворотний зв’язок, цим він покращує стабільність роботи схеми. Недоліком схеми є відсутність спільної точки джерела вхідного сигналу (Uвх) і навантаження Rн, що не дає можливості створення на базі такої схеми багато каскадного підсилювача з великим коефіцієнтом підсилення.
