- •1.1. Випрямні діоди
- •1.2. Високочастотні діоди
- •1.3. Діоди Шотткі
- •1.4. Імпульсні діоди
- •1.5. Діоди Зенера
- •1.6. Фотодіоди, світлодіоди
- •Матеріал напівпровідника залежно від кольору світло діоду
- •1.7. Тунельні діоди та діоди Ганна
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Біполярні транзистори
- •2.2.1. Будова та принцип дії біполярного транзистора
- •2.2.2. Класифікація біполярних транзисторів
- •Класифікація транзисторів
- •2.2.3. Режим роботи біполярного транзистора
- •2.2.4. Основні та н-параметри біполярного транзистора
- •2.2.4. Схеми включення біполярних транзисторів
- •2.3. Польові транзистори
- •2.3.1. Будова та основні види польових транзисторів
- •2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
- •2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
- •2.4. Біполярні транзистори бтіз
- •Колектор
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Класифікація та умовні графічні позначення тиристорів
- •Тиристори
- •Діодні тиристори (діністори)
- •3.3. Будова, принцип роботи тиристорів
- •3.4. Диністори
- •3.5. Симістори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Транзисторний ключ
- •4.3. Логічні елементи
- •4.4. Двійкові логічні операції з цифровими сигналами
- •1. Заперечення, ні
- •2. Повторення, так
- •3. Кон’юнкція (логічне множення). Операція 2і.
- •4. Диз’юнкція (логічне додавання). Операція або.
- •5. Інверсія функції кон'юнкції. Операція 2і-не
- •6. Інверсія функції диз’юнкції. Операція 2 або-ні
- •7. Еквівалентність (рівнозначність), 2 виключаючи або-ні
- •8. Складання по модулю 2 ( виключаючи або, нерівнозначність). Інверсія рівнозначності
- •4.5. Закони алгебри логіки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Класифікація підсилювачів електричних сигналів
- •5.2.1. Простий однокаскадний підсилювач постійного струму
- •5.2.2. Простий однокаскадний підсилювач змінного струму
- •5.2.3. Диференційні підсилювачі
- •5.2.4. Каскади підсилення на польових транзисторах
- •5.2.5. Каскади підсилення в інтегральному виготовленні
- •Попередній інтегральний підсилювач:
- •5.2.6. Підсилювачі потужності
- •5.2.7. Багатокаскадні підсилювачі
- •5.2.7. Зворотний зв’язок у підсилювачах
- •6.1. Основні уявлення та визначення
- •6.2. Інвертуючий підсилювач
- •Неінвертуючий підсилювач
- •6.4. Інтегруючий підсилювач
- •6.5. Диференціюючий підсилювач
- •6.6. Компаратор
- •6.7. Підсилювач змінного струму на оп
- •6.8. Суматор із багатьма входами
- •6.9. Масштабний підсилювач
- •6.10. Логарифмічний підсилювач
- •7.1. Загальне уявлення
- •7.2. Трансформатори
- •7.2.1. Конструкція трансформаторів
- •7.2.2. Розрахунок трансформаторів
- •7.3. Некеровані випрямлячі
- •7.3.1. Схемотехнічні рішення некерованих випрямлячів
- •7.3.2. Однонапівперіодний випрямляч
- •7.3.3. Двонапівперіодний випрямляч
- •7.3.4. Випрямлячі – помножувачі напруги
- •7.3.5. Трифазні випрямлячі
- •7.4. Згладжувальні фільтри
- •Коефіцієнт пульсацій
- •7.4.1. Ємнісні фільтри
- •7.4.2. Індуктивні фільтри
- •7.4.4. Електронні фільтри
- •7.5. Стабілізатори
- •7.5.1. Параметричний стабілізатор напруги
- •7.5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •7.5.3. Мікросхемні стабілізатори напруги
- •7.5.4. Імпульсні стабілізатори напруги
- •7.6. Керовані випрямлячі
- •7.6.1. Керовані випрямлячі на транзисторах
- •7.6.2.Трифазні керовані випрямлячі
- •7.7. Інвертори
- •7.7.1. Транзисторний інвертор з насичуванням трансформатора
- •7.7.2. Однотактний транзисторний інвертор напруги
- •7.7.3. Тиристорні інвертори
- •8.1. Загальні відомості та визначення
- •8.2 Тригери та їх реалізація на базі логічних елементів
- •8.2.1. Асинхронний rs-тригер
- •8.2.2. Синхронний тригер
- •8.2.3. Лічильний т-тригер
- •9.3. Лічильники імпульсів
- •8.4. Регістри
- •8.5. Дешифратори
- •8.6. Мультиплексори
- •8.7. Запам’ятовуючі пристрої
- •8.8. Цифрові перетворювачі
- •8.8.1. Цифро-аналогові перетворювачі
- •8.8.2. Аналого-цифровий перетворювач
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Принцип отримання незатухаючих гармонійних коливань
- •9.5. Генератори імпульсів
- •10.1. Загальні відомості та визначення
- •10.2. Система команд мікропроцесорів
- •10.3. Організація та призначення шин
- •10.4. Принципи побудови мікропроцесорних систем
- •10.5. Подання чисел у мікропроцесорах
- •10.6. Архітектура мікропроцесорів
- •10.7. Багатоядерні процесори
2.3.2 Статичні характеристики польового транзистора з керуючим р-n-переходом
Розглянемо вольт-амперні характеристики польових транзисторів з р-n- переходом. Для цих транзисторів представ-ляють інтерес два види вольт амперних характеристик: стічні та стоко-затворні. Стокові характеристики польового транзистора з р-n- переходом і каналом n-типу показані на рис. 2.9. Вони відображають залежність струму стоку від напруги Uси при фіксованій напрузі Uзи: Ic = f (Uсв) при Uзв = const.
Рис. 2.9. Вольт-амперні характеристики польового транзистора з р-п- переходом і каналом п-типу:
а – стокові (вихідні); б - стоко-затворна
Основні параметри: Максимальний струм стоку Iс max (при UЗВ = 0). Максимальна напруга стік-витік Uси max. Напруга відсічення UЗВ..
Внутрішнє (вихідна) опір ri - являє собою опір транзит-тора між стоком і витоком (опір каналу) для змінного струму:
при при Uзв
= const. (2.7)
Крутизна стоко-затворної характеристики відображає вплив напруга затвора на вихідний струм транзистора і визнача-ється за формулою:
при Uсв
= const.
(2.8)
Вхідний опір при Uсв = const транзистора визначається опором р-n- переходів, зміщених у зворотному напрямку. Вхідний опір польових транзисторів з р-n- переходом досить велике (досягає одиниць і десятків мегаом), що вигідно відрізняє їх від біполярних транзисторів.
при Uсв
= const,
(2.9)
2.3.3. СІТ-транзистори
У середині 70-х років минулого століття багаторічні дослідження (Японія, США) завершились створенням транзистора із статичною індукцією – СІТ-транзистора. Цей транзистор, будучи по суті ПТ з керуючим р-п переходом, є твердотільним аналогом електронновакуумної лампи – тріода, у якої вихідна характеристика при нульовому значенні сигналу керування за формою нагадує характеристику р-п переходу. З ростом від’ємного значення напруги керування характеристики зсуваються вправо.
На відміну від площинної горизонтальної конструкції ПТ з керуючим р-п переходом, СІТ-транзистор має вертикальну конструкцію. Наприклад, p-шари затвору вводяться в шар вертикально. Таке виконання забезпечує приладу роботу при напругах до 2000 В й частотах до 500 кГц. А розміщення на одному кристалі великого числа елементарних транзисторів з наступним їх паралельним з’єднанням забезпечує робочі струми до 500 А – це вже є силовим електронним приладом. Умовне позначення СІТ-транзистора зображене на рис. 2.10.
В
Рис. 2.10. Умовне позначення СІТ-транзистора
Крім роботи в режимі ПТ, цей транзистор може працювати в режимі БТ, коли нп затвор подається додатнє зміщення.
2.3.4. Польові транзистори з індукованим каналом
У даний час широке поширення одержали польові тран-зистори з ізольованим затвором, так звані МДН‑транзистори (метал-діелектрик-напівпровідник) або МОН‑транзистори (метал-окисел-напівпровідник).
В транзисторах з ізольованим затвором модуляція провідності каналу здійснюється за допомогою металевого електрода, відділеного від каналу тонким шаром діелектрика.
Конструкція схематично наведена на рис.2.11.
В
С
З
Рис. 2.11. Конструкція МОН‑транзистора з індукованим каналом
Основою приладу служить пластинка (підкладка) зі слаболегованого кремнію з p‑провідністю. Стік і витік володіють n‑провідністю. Між ними проходить вузька слаболегована смужка кремнію з n‑провідністю (канал). Затвор виконується у виді металевої пластинки, яка ізольована від каналу шаром діелектрика.
Канал може збіднюватися або збагачуватися рухомими носіями заряду (електронами) шляхом прикладання до затвора негативної або позитивної напруги (відносно витоку). При негативній напрузі на затворі електрони провідності, “виштовхуються” з області каналу в об’єм напівпровідника підкладки. При подачі на затвор позитивної напруги відбувається “втягування” електронів провідності з підкладки в канал. Отже, зміна напруги на затворі викликає зміну провідності каналу (і, відповідно, струму, який протікає через цей канал).
При протіканні струму через канал потенціал стоку підвищується. Це викликає збіднення основними носіями (електронами) області каналу, розташованої поблизу стоку, що рівносильно звуженню ефективного перетину каналу транзистора з керуючим p‑n- переходом.
У такий спосіб на відміну від польового транзистора з керуючим p‑n переходом транзистор з ізольованим затвором може працювати з нульовим, негативним або позитивним зміщенням. Іншою важливою перевагою польових транзисторів з ізольованим затвором є дуже високий вхідний опір, обумовлений опором ізолюючого прошарку між затвором і каналом.
На рис. 2.12. зображено умовне позначення польових транзисторів. Потрібно зазначити, що виготовлення польових транзис-торів за планарно-епітаксиальною технологією порівняно нескладне і спрощує створення мікроелектронних схем. Особливо просто виготовляються МДН-транзистори з індукованим каналом, оскільки в кристалі треба зробити лише дві області витоку і стоку. Для запам’ятовуючих пристроїв створені МДН-транзистори з діелектриком, що складається з двох шарів.
Рис. 2.12. Умовне позначення польових транзисторів:
а - з вбудованим каналом n-типу; б - з вбудованим каналом р-типу; д - з індукованим каналом р-типу.
