Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Типологія меблів курс лекцій Олійник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
11.54 Mб
Скачать

Розділ і.

Тема 1. Основи художнього конструювання меблів Види і класифікації меблів

При розробці різної документації, підготовці підручників, технічної і довідкової літератури по меблях необхідно використовувати єдині меблеву термінологію і визначення основних понять. Приведені в справжньому підручнику терміни, визначення і позначення величин даються відповідно до стандартів.

Меблі - пересувні або вбудовані вироби для устаткування житлових і суспільних приміщень, садово-паркових та інших зон перебування людини.

Для розробки виробничих планів підприємствами і відомствами, асортименту і асортиментних планів торговими організаціями, а також для практики проектування необхідно мати класифікацію виробів меблів та їх оптимальну номенклатуру.

Номенклатура меблів - склад виробів для меблювання приміщень певного призначення або перелік функціональних типів виробів, що становлять який-небудь комплект. Визначається плануванням приміщення, його призначенням, змістом трудових і побутових процесів, кількісним і професійним складом людей в приміщеннях.

Асортимент меблів - склад і співвідношення окремих видів виробів або у випуску продукції, наприклад підприємства, або у сфері розподілу, або у сфері споживання. Асортимент повинен формуватися на основі вивчення розвитку вимог споживача і попиту, методом модернізації старих і створення нових виробів.

В кожних конкретних умовах, враховуючи вплив різних чинників, укладають оптимальну номенклатуру та оптимальний асортимент.

Набір меблів - це група виробів, зв'язаних між собою загальною архітектурно-художньою задачею обстановки приміщень, з широкою варіативністю по складу і призначенню. З виробів одного набору можна утворювати різні варіанти комплектів меблів.

Гарнітур меблів - це група виробів, зв'язаних між собою по архітектурно-художній і конструктивній ознаках, призначених для обстановки певної функціональної зони приміщення.

Меблі класифікують за наступними основними ознаками: експлуатаційні, функціональні, конструктивно-технологічні, за матеріалами, а також за характером виробництва.

За експлуатаційним призначенням розрізняють наступні види меблів:

Меблі побутові - це вироби, призначені для обстановки різних приміщень, квартир, дач, для використання на вулиці. Розрізняють наступні види побутових меблів: для загальної кімнати (для кімнат з суміщеними функціями, наприклад столової, спальні), для спальної кімнати, столової, вітальні, кабінету, дитячої (вироби, розміри, форма і конструкції яких відповідають віковим особливостям і ростовим характеристикам дітей), для кухонь, передпокоїв, ванних кімнат, а також дач.

Меблі для громадських приміщень - вироби, призначені для обстановки приміщень підприємств і установ з урахуванням характеру їх діяльності і специфіки функціональних процесів. Розрізняють наступні види таких меблів: медичні (для лікарень, поліклінік та інших медичних установ), лабораторні (для лабораторій, у тому числі учбових і медичних), для дошкільних установ (дитячих садів, ясел), учбових закладів (шкіл, училищ, технікумів і вузів), підприємств торгівлі, громадського харчування (їдалень, ресторанів, кафе та ін.) і побутового обслуговування, готелів і здравниць, театрально-видовищних установ, бібліотек і читальних залів, спортивних споруд, адміністративних приміщень, залів очікування транспортних установ, підприємств зв'язку.

Меблі для транспорту – це вироби, призначені для обладнання різних видів транспорту.

За функціональним призначенням розрізняють наступні види меблів:

Меблі для зберігання (корпусні), основне призначення яких - зберігання і розміщення різних предметів. Виділяють наступні види даних меблів:

• шафа - виріб, переважно з дверима, для зберігання предметів різного функціонального призначення, у тому числі:

  • шафи для одягу білизни, посуду, книг;

  • шафа кухонна - виріб, призначений для зберігання предметів кухонного і господарського побуту. Може входити до складу робочого фронту кухні або бути виробом, що окремо стоїть;

  • шафа-стіл кухонна - виріб, призначений для приготування їжі і сервіровки столу, з місцем для зберігання кухонного посуду і харчових продуктів;

  • шафа для мийки - призначений для установки мийки;

  • шафа з вітриною (вітрина) - засклений вид меблів, призначений для зберігання і демонстрації різних предметів;

  • шафа-перегородка - виріб, призначений для розділення приміщення на окремі зони;

  • шафа настінна;

  • ш афа багатоцільового призначення - виріб з відділеннями різного функціонального призначення;

  • к омод - виріб з ящиками для зберігання білизни;

тумба туалетна - виріб з дзеркалом і місцем для зберігання туалетних обладнань;

  • тумба-шафа зниженої висоти різного призначення;

  • секретер - виріб з відкидними дверима або висувною дошкою, призначеною для виконання письмових робіт;

  • сервант-шафа - виріб для зберігання посуду і столової білизни, верхня площина якого використовується для сервіровки;

  • скриня - виріб корпусних меблів з відкидною або знімною верхньою кришкою, призначене для зберігання різних речей;

  • полиця - виріб без передньої стінки, із задньою стінкою або без неї, призначене для розміщення книг або інших предметів.

М еблі для сидіння і лежання призначені для розміщення людини в положеннях сидячи і лежачи. Розрізняють наступні види таких меблів:

• ліжко - виріб, призначений для сну, з матрацом, з однією або двома спинками;

  • ліжко одинарне - призначена для однієї людини;

  • ліжко подвійне - призначена для двох чоловік;

  • диван - комбінований виріб із спинкою, призначений для сидіння декількох чоловік;

  • диван-ліжко - диван, трансформований в ліжко;

  • кушетка - виріб з головною спинкою і підголівником або без них, призначене для лежання;

  • тахта - широка кушетка з подовжньою спинкою або без неї, призначена для лежання;

  • л ава - виріб із спинкою і підлокітниками або без них, з висотою сидіння, рівній його глибині або більшої її, призначений для сидіння декількох чоловік;

  • табурет - виріб без спинки і підлокітників, з жорстким сидінням (або з настилом), призначений для сидіння однієї людини;

  • банкетка - виріб без спинки, з оббитою поверхнею для сидіння, призначений для одного або декількох чоловік;

  • стілець - виріб із спинкою, підлокітниками або без них, з висотою сидіння, функціонально зручної при співвідношенні його з висотою столу (обіднього, письмового), призначений для сидіння однієї людини;

  • крісло - комфортабельний вид меблів із спинкою, підлокітниками або без них, призначений для сидіння однієї людини;

  • крісло робоче (стілець робочий) - виріб з підлокітниками, з висотою сидіння, рівній висоті сидіння стільця;

  • крісло для відпочинку - виріб з підлокітниками або без них, з висотою сидіння, меншою за висоту сидіння стільця;

  • крісло-ліжко - виріб для відпочинку, який в трансформованому положенні може бути використаний для лежання;

  • крісло-гойдалка;

• шезлонг - легке крісло, призначене для відпочинку напівлежачи, трансформується під час використання.

Меблі для роботи і прийому їжі - вироби, призначені для прийому їжі, виконання різної роботи і установки предметів. До таких меблів відносять:

• стіл - виріб з робочою площиною, розташованою на функціонально зручній висоті, призначений для роботи, їжі і установки різних предметів;

  • стіл обідній - виріб, призначений для прийому їжі;

  • стіл для сервіровки - виріб, призначений для подачі їжі і прибирання посуду;

  • стіл письмовий - виріб, призначений для занять і виконання письмових робіт;

  • стіл журнальний - низький стіл, призначений для формування зони відпочинку;

  • стіл туалетний - виріб з дзеркалом і поличками для зберігання туалетних обладнань.

Інші меблі. До них відносяться:

  • манеж дитячий - переносна огорожа для дітей ясельного віку;

  • вішалка - виріб, призначений для розміщення верхнього одягу і головних уборів. Див. схему 1.1

За конструктивно-технологічними ознаками розрізняють наступні види меблів:

  • меблі збірно-розбірні - вироби, конструкція яких дозволяє здійснювати їх неодноразову збірку і розбирання;

  • меблі універсально-збірні - вироби з уніфікованих деталей, що дозволяють здійснювати формування меблів різного функціонального призначення і розмірів;

  • меблі секційні - вироби, що складаються з декількох меблевих секцій, встановлюваних одна на одну або поряд один з одним;

  • секція меблева - конструктивно закінчений меблевий виріб, який може використовуватися повністю або бути складовою частиною виробів, що блокуються;

  • меблі нерозбірні - вироби, з'єднання яких нероз'ємні;

  • меблі вбудовані - вироби, вбудовані в приміщення будівель;

  • меблі трансформовані - вироби, конструкція яких дозволяє шляхом переміщення деталей міняти їх функціональне призначення і (або) розміри;

  • меблі гнуті - вироби, основні деталі яких виготовлені методом гнуття;

  • меблі гнутоклеєні - вироби, в конструкціях яких переважають деталі, виготовлені методом гнуття з одночасним склеюванням;

Технологія виробництва меблів відрізняються організацією технологічного процесу, характером і обсягом продукції, що випускається. Це пов'язане з пошуком таких експлуатаційно-технічних параметрів і конструктивних особливостей виробів, які в тій чи іншій мірі вимагають застосування у виробничому процесі певних технологічних прийомів, технологічного устаткування, оснащення, інструментів і т.п.

Тому необхідно класифікувати вироби за ступенем спільності й подібності виробничих процесів. Розглянемо класифікацію меблів за характером виробництва, виду застосовуваних матеріалів і способу їх обробки.

За характером виробництва меблі підрозділяють на експериментальні, серійні і масові.

За різновидом застосовуваних матеріалів розрізняють меблі на основі деревини й дерев’яних матеріалів, пластмас, металів, тканини й шкіри, а також їхніх сполучень (див. схему 1.2).

За способом обробки застосовуваних матеріалів, тобто за технологічним умовам виготовлення виробів,

меблі з деревини й дерев’яних матеріалів підрозділяються на:

столярні (рис. 1.1), виготовлені шляхом механічної обробки заготовок на деревообробних верстатах, різанням з наступним з'єднанням їх у складальні одиниці,

гнуті (рис. 1.2) і гнутоклеєні (рис. 1.3), основні деталі яких виготовлені методом гнуття з одночасним склеюванням; плоскоклеєні, основні деталі яких отримані методом плоского пресування з одночасним склеюванням декількох шарів шпони; пресовані (рис. 1.4) зі здрібненої деревини, деревного волокна, паперу або картону;

плетені (рис. 1.5).

Меблі із пластмас підрозділяють на:

литі, основні деталі яких виготовлені литтям в опорну форму термопластичних матеріалів;

формовані, виготовлені контактним формуванням на основі склопластиків (рис.1.6) або напилюванням рубаного скляного джгута, зметаного з поліефірними смолами, пневматичним або вакуумним формуванням листових термопластів (рис. 1.7), безпресовим формуванням твердих пінопластів;

склеєні, виготовлені склеюванням елементів із пластмас один з одним, з деревиною або металом.

Меблі з металу розрізняють:

литі, основні деталі яких виготовлені литтям з легких і кольорових сплавів;

штамповані з листової сталі, з прокатної сталі, гнуті із профільного прокату й ін.

Меблі, малі форми в меблях із тканини й шкіри підрозділяють на:

шиті й надувні, основні деталі яких виготовлені зі спеціальних тканин, шкіри методом шиття або склеювання, вулканізації, зварювання з одночасним або наступним заповненням ємностей еластичними матеріалами або газоподібними наповнювачами, рідинами;

комбіновані у взаємозв'язку різних матеріалів і технологій їх виробництва.

Схема 1.1 Основні види меблів за призначенням

С хема 1.2 Основні види меблів за матеріалом і способом виробництва

Рис. 1.2 Гнуті меблі. Дизайнер М. Тонет

Р

Рис. 1.4 Ігрові об’єми для дітей з плоских картонних елементів ( Хюбнер, Хустер, Хазерман – ФРГ)

ис. 1.3. Меблі з використанням гнутоклеених елементів:

Рис.1.5. Меблі для сидіння

плетені. Дизайнер Г. Траваза

Для формування методу освоєння виразних можливостей технології розглянемо трансформації предметного змісту залежно від функціональної орієнтації предмета, виходячи з якої елементи предметного змісту (матеріал, форма, конструкція, технологія) здобувають різні значеннєві навантаження. Кожний з названих елементів має чотирикратне якісно помітне представлення.

Так, форма залежно від рівня функції предмета сприяє розкриттю знаково-виразного, утилітарно-експлуатаційного, функціонально-технічного або виробничо-технологічного змісту. При цьому технологія й матеріал виступають осіями

функції й виразниками конструкції предмета через побудову його структурно опосередкованої форми.

Разом з тим технологія, що забезпечує матеріалізацію знаково-виразних характеристик, відрізняється арсеналом засобів від технології, що забезпечує матеріалізацію утилітарно-експлуатаційних, функціонально-технічних або виробничо-економічних параметрів.

Цілеспрямована послідовна взаємодія традиційних і нових промислових матеріалів, конструкцій і перетворюючих їх технологій виявляє нові форми, їхні формотворні характеристики, можливості в передачі змісту (рис. 1.8).

Рис.1.6 Крісло цільноформоване з пластмаси з накладною подушкою сидіння. Дизайн ООО "Дизайн Три А"

Рис.1.7 Крісло цільноформоване з пластмаси з накладним блоком спинки-сидіння. Дизайнер Yanko Design «Глобус Мобайл» (Globus Mobile)

Розробка серії виробів або наборів меблів вимагає єдиного технологічного коду, що забезпечує її втілення у рамках одного виробничо-технологічного процесу. Під серією розуміється група або ряд однорідних предметів або предметів об’єднаних однорідним принципом.

Рис. 1.8 Вплив технологій виготовлення на формування стільця:

а – стілець «Zig-zag» (дизайнер Г. Ритвельд); б – стілець «276-S» (дизайнер В. Пантон); в – стілець (дизайнер В. Пантон)

Принцип серійності припускає створення такої базової моделі, на основі елементів якої можливо робити ряд однорідних предметів, структурне й

Рис. 1.9. Серія стільців «Арбалет». Дизайнер Ю. Случевський

морфологічне розходження яких звернено:

– стосовно проектування – алгоритмізацією­ засобів і методів рішень проектних завдань;

– стосовно виробництва – якісною стороною організації складальних робіт;

– у ставленні до споживача – кількісною і якісною сторонами різноманітності меблів.

К інцевий результат серійного проектування - створення споживчої серії. Приклад такої розробки - серія стільців “Арбалет” (рис.1.9). Широке використання модельних варіацій конструктивних, оздоблювальних і функціональних характеристик виробів дозволяє створювати проектні програми випуску меблів.

Приклад такої програми для стільців і крісел - “Бумеранг” (рис. 1.10). Базовими незмінними елементами в програмі “Бумеранг” прийняті бумерангоподібні деталі – задня ніжка, підлокітник, передня ніжка, що переходить у стійку спинки, і проніжка. Інші елементи сидіння – їхній колір, текстура й фактура облицювання, а також планки спинки є варіантними. Раціональна система

Рис. 1.10. Фрагмент програми «Бумеранг». Дизайнер А. Шевченко

взаємозамінності елементів даних виробів, прийоми варіювання схем

компонування й способів обробки забезпечують модельне розмаїття продукції.

Програмне проектування й проектна програма на його основі - гарні передумови проектування технологічних процесів для підготовки виробництва, керування ним при безперервному відновленні асортиментів меблів, а також оцінки перспектив розвитку їхніх форм із урахуванням досягнень передового вітчизняного й закордонного досвіду.

Сучасний напрямок у дизайні інтер'єру - створення середовища як єдиної системи, що трансформується, устаткування, що дозволяє по-різному розділяти простір і формувати в потрібнім місці устаткування потрібного функціонального процесу, і в мінімальні строки міняти просторове рішення приміщення, наближаючи його до оптимального використання. Це вимагає широкої раціоналізації функціональних комплектів, їхньої комплектації елементами внутрішнього устаткування, застосування прийомів розгортання й компактного складання, різноманітних систем трансформації їх зовнішнього вигляду, пошуку нових типів і видів меблів (рис.1.11).

Рис. 1.11. Система секцій «Мебар», що монтуються на стінках і стелі у вигляді відкидних, щитових елементів. Дизайнери Н. Лучкова, А.Сикачев, А. Блехман