Коефіцієнт загальної ліквідності (кзл) визначається з виразу:

де ОА — оборотні активи; ВМП — витрати майбутніх періодів; ПЗ — поточні зобов’язання; ДМП — доходи майбутніх періодів.

Питання введення в чисельник формули витрат майбутніх періодів вимагає певного роз’яснення. Нагадаємо, що в складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, які мали міс­це протягом поточного чи попередніх періодів, але відносяться до майбутніх звітних періодів. Мета здійснення таких витрат (авансові платежі за продукцію, роботи, послуги) — отримати доходи в майбутньому. Зрозуміло, що вказані витрати зберігають кошти підприємств, проте вони можуть мати різну ліквідність. При розрахунку коефіцієнта Кзл у складі ВМП доцільно було б залишити ту частину витрат майбутніх періодів, яка буде сплачена протягом року з дати складання балансу. Зрозуміло, що решта витрат майбутніх періодів, доходи від яких перевищують термін 12 міс. з дати складання балансу, до уваги не повинні братися. Але щоб практично реалізувати цей підхід, пот­рібна первинна інформація. Тому для зовнішніх користувачів при розрахунку коефіцієнта Кзл витрати майбутніх періодів доцільно брати в пов­ному обсязі.

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів. Мається на увазі, що підприємство гроші від партнерів уже одержало, але на кінець року ці гроші ще не зароблені. Тому підприємству в майбутньому періоді потрібно буде понести відповідні витрати (надати послуги, поставити продукцію тощо). Як бачимо, доходи майбутніх періодів — це зобов’язання підприємства. Певна їх частина може бути найбільш терміновими зобов’язаннями, якщо «заробити» ці доходи потрібно протягом операційного циклу підприємства, а коли цей цикл становить менше 12 міс., то протягом року, починаючи з дати складання балансу. Саме такого характеру доходи потрібно брати до уваги при розрахунку коефіцієнта Кзл. Проте це також вимагає використання первинної інформації, яка недоступна зовнішнім споживачам. Тому для таких споживачів ДМП береться в повному обсязі.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) розраховується за формулою:

,

де ЗА — запаси¹. Зауваження, викладені стосовно елементів ВМП і ДМП при обґрунтуванні коефіцієнта Кзл потрібно брати до уваги і при розрахунку коефіцієнта швидкої ліквідності.

Як видно з формули, запаси виключаються з поточних активів, оскільки вважаються найменш ліквідними у складі цих активів через невизначений термін їх реалізації і невизначений обсяг витрат при їх зберіганні і подальшому продажу. Доцільно також, щоб у складі оборотних активів враховувалася лише та дебіторська заборгованість, яка буде погашена протягом операційного циклу підприємства (чи менше як за 12 міс. з дати складання балансу). Але оскільки така інформація в балансі відсутня, то для зовнішніх споживачів дебіторська заборгованість у складі оборот­них активів відображається за чистою реалізаційною вартістю.

Коефіцієнт моментальної (абсолютної) ліквідності (Кмл) визначається з виразу:

де ГК — грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті. Даний коефіцієнт показує, в якій мірі короткострокові зобов’язання можуть бути погашені високоліквідними активами, характерними рисами яких є мінімальний термін, що потрібний для погашення ними поточної заборгованості (цей тер­мін можна брати на рівні строків здійснення грошових переказів банками — шість або менше днів).

Якщо фактичне значення розглянутих коефіцієнтів ліквідності більше за їх критичне значення (відповідно 1,0; 0,5 і 0,2), то підприємство вважається платоспроможним. Оптимальне значення цих коефіцієнтів становить відповідно 2; 0,8-1 і 0,5-0,6.

Для оцінки платоспроможності підприємства важливо визначити його власний оборотний (робочий) капітал. Для цього потрібно від оборотних активів відняти поточні зобов’язання. Його наявність є необхідною умовою забезпечення безупинності виробництва і своєчасної сплати поточних зобов’язань. Тому чим вища частка власного оборотного капіталу в загальній величині оборотного капіталу, тим кращий за однакових інших умов фінансовий стан підприємства. Ті підприємства, в яких відсутній власний оборотний капітал або його величина незначна, піддаються великому ризику порушення нормальної роботи і ризику банкрутства через значну обтяженість борговими зобов’язаннями.