4.2. Підготовка до участі у науковій дискусії, полеміці
Кожна освічена людина повинна розвинути в собі вміння і навики з полемічного мистецтва. Особливе місце це мистецтво і відповідно полемічна культура посідають у професійній діяльності гуманітарія. Ще античні мислителі з метою публічного обговорення гострих, соціально значущих питань широко застосовували діалог, що дозволяло здобувати знання шляхом роздумів, міркувань, спільного обговорення проблеми, пошуків правильного, оптимального та конструктивного рішення. Саме метод діалогу в пошуках істини був обраний Сократом як сенс усього життя. Випробування іронією сократівських бесід пройшли віддані друзі Сократа, його вірні учні, постійні слухачі, захоплені шанувальники. Деякі з них з особливою ретельністю відновили бесіди Сократа, які й досі не тільки не втратили своєї значущості при навчанні культури наукового діалогу, дискусії, полеміки, спору, але й актуалізувались.
Дискусія* (лат. discussio - розглядаю, досліджую) і полеміка (від грец. "військова майстерність") як найпоширеніші різновиди наукового публічного спору мають багато спільного між собою. Так, їх перевага -бути ефективним засобом як переконання, так і формування нових поглядів, захисту прав людини; форми проведення їх - усна й писемна. Разом із тим їх цілі відмінні: мета дискусії - з'ясувати й зіставити різні точки зору, шукати та досягати певного ступеня згоди між учасниками або спільного рішення стосовно тези дискусії; мета полеміки - захистити й утвердити власну точку зору через спростування думки супротивника, перемогти супротивника. Метою визначається відповідно і предмет обговорення: дискутанти розглядають спірні питання з різних, зокрема наукових, тем; полемісти - соціально значущі питання, нові точки зору,
погляди,
права людини. Мста та особливості
тематики цих різновидів-наукового спору
окреслюють специфіку застосовуваних
засобів переконання:
у дискусії кожен учасник по черзі
застосовує при наведенні тверджень
ті засоби переконання, які доступні
іншій стороні і які вона визнає; кожен
з учасників наукової полеміки застосовує
ті прийоми, які вважає за необхідні для
досягнення перемоги й утвердження
власної думки, позиції, погляду.
Завдання 4.2.1. Ознайомтеся з наведеною мовою оригіналу "Пам 'яткою учаснику диспуту", перекладіть її українською мовою та обґрунтуйте кожну позицію.
Памятка участнику диспута
Прежде чем спорить, подумайте, о чем будете говорить.
Спорьте честно и искренне, не искажайте мыслей и слов оппонентов.
Начиная спорить, ясно и четко сформулируйте положения, которые будете защищать, доказывать. Эти тезисы должны оставаться неизменными на протяжении всего спора.
Помните, что лучшим доказательством или способом опровержения являются точные и бесспорные факты.
Доказывая и опровергая, излагайте свои мысли ясно, просто, отчетливо, точно, корректно. Старайтесь говорить своими словами.
Если доказана ошибочность вашего мнения, имейте мужество признать правоту своего "противника", оппонента.
Заканчивая выступление, подведите итог, сформулируйте выводы. (В. Лисовский)
Завдання 4.2.2. Ознайомтеся з алгоритмічним приписом, який визначає доцільну послідовність мисленнєво-мовленнєвих дій як узагальнених прийомів ("кроків") самостійного розв'язання поставленого завдання -активної участі у запланованій дискусії. Прокоментуйте кожен "крок". дискутанта.
АЛГОРИТМІЧНИЙ ПРИПИС УЧАСНИКУ НАУКОВОЇ ДИСКУСІЇ
1. Визначте для себе "межі теми" дискусії та переконайтеся, чи всі слова і поняття теми та проблеми дискусії ви чітко й повно розумієте (у разі потреби скористайтеся авторитетними науковими й словниково-довідковими виданнями).
2. З'ясуйте основні структурні компоненти дискусії та їх роль в обговоренні означеної теми:
Початок (встановлення контакту із співрозмовниками; визначення мсти, проблем та актуальності дискусії; активізація уваги);
Інформування (виклад інформації в обраний спосіб: повідомлення, пояснення, опис, характеристика);
Власне дискусія: аргументація (коректне наведення доказів на захист сформульованих тез);
Контраргумснтація (коректне наведення доказів для нейтралізації антитез, заперечень, непогоджень із співрозмовником);
Прийняття рішення;
Підбиття підсумків.
Визначте джерела інформації з дискутованої теми, детально ознайомтеся з ними й зафіксуйте найважливішу інформацію (тези, аргументи) до кожного із структурних компонентів дискусії.
Порівняйте точки зору різних авторів і вибудуйте свій погляд на дискутовану проблему або приєднайтесь до певної тези чи позиції автора.
Побудуйте свої дії як учасника дискусії за п'ятьма законами організації мисленнсво-мовленнсвої діяльності (концептуальний, моделювання слухацької аудиторії, стратегічний, тактичний, мовленнєвий).
('прогнозуйте вірогідні заперечення і зауваження співрозмовника та визначте можливі контраргументи й оптимальну форму реакції на них з метою переконання.
Оберіть коректні прийоми утримання уваги співрозмовників і дотримуйтесь правил цивілізованого спілкування.
Визначте можливі варіанти завершення дискусії та оберіть найдоцільніший із них.
9. Проаналізуйте свою мисленнєво-мовленнєву діяльність під час дискусії, зробіть аргументовані висновки та сформулюйте стислі поради й рекомендації для себе як дискутанта на майбутнє.
Завдання 4.2.3. Розробіть, зорово спираючись на опрацьований алгоритмічний припис, модель уявної дискусії навколо тези Цицерона "Ніколи не слід заперечувати очевидне", спрогнозувавши можливі точки зору.
Завдання 4.2.4. Поясніть сутність і функції поняття коректні полемічні прийоми. Наведіть переконливі приклади їх застосування у професійній діяльності юриста, перекладача, менеджера, економіста-міжнародника, журналіста, політолога.
Завдання 4.2.5. Прокоментуйте в ракурсі причин і наслідків наукової дискусії, диспуту, полеміки відому сентенцію французького філософа, математика і фізика Р. Декарта: "Точно використовуйте слово, і ви позбавите світ від половини непорозумінь".
Завдання 4.2.6. Висловте своє ставлення до філософської традиції англійців, яка спирається на твердження: "Оскільки будь-яка істина має кілька сторін, то щодо неї може бути багато різних суджень".
Завдання 4.2.7. Відомо, що приводом для унікальної в історії культури наукової дискусії геніальних фізиків Бора й Ейнштейна стала поява квантової механіки та пов'язаний із цим переворот у поглядах на навколишній світ. Науковий спір відбувався в академічних формах або набував драматичного . і навіть гумористичного характеру. Вчені полемізували на відстані і при зустрічах, усно і письмово. І в цій дискусії не було переможців: колений залишався на своїй позиції, але, збагатившись теоретично, колений уточнював свою позицію, скориговував власні формулювання, і таким чином визначався розвиток фізики на подальші десятиліття. У відповідності до традицій публічний диспут мав і свого секунданта - видатного голландського фізика Пауля Еренфеста, який допомагав організовувати зустрічі між: ученими, листувався з ними, стимулював їх до активної діяльності, що зіграло велику роль у формуванні взаємостосунків між: Бором і Ейнштейном.
Прочитайте наведений мовою оригіналу фрагмент з листа Еренфеста до обох диспутантів, датованого 12 вересня 1931р., та прокоментуйте його.
...Мне особенно приятно видеть, что Бор может совершенно отчетливо убедиться, в какой степени, ты, Эйнштейн, знаешь и понимаешь его идеи и стремления и, вместе с тем, считаешь правильными его дальнейшие исследования... Я очень хорошо знаю, Эйнштейн, что такого рода пропаганда не оставляет никаких следов в твоей душе и что ты в еще меньшей степени нуждаешься в побуждении для подобной дискуссии. Для меня же исключительно важно иметь возможность точно установить те пределы, в которых вы оба вынуждены думать согласно и начиная с какого момента ваши точки зрения расходятся и приводят вас на разные пути.
Я обещаю ни в коем случае не мешать вам, но надеюсь, что, может быть, при случае смогу и немного помочь. Ведь я же довольно хорошо знаком со специфической для каждого из вас манерой излагать свои мысли и, в частности, с ужасающими облаками боровской вежливости, являющимися таким колоссальным препятствием для общения, если их не рассеивать время от времени! {В.Френкель)
Завдання 4.2.8. Ознайомтесь із враженням Б.Болотовського від дискусії Бора й Ейнштейна. Визначте риси, які виявили видатні вчені в науковій дискусії.
Не знаешь, что больше заслуживает восхищения - примеры Эйнштейна, затрагивающие наиболее существенные отличия квантовых закономерностей от классических, или ответы Бора, представляющие собой уникальный сплав непредвзятости, диалектики, физической интуиции и физического знания. Это не спор двух противников, а скорее дуэт двух великих мастеров, доставляющий наслаждение всем зрителям и слушателям и, без сомнения, самим великим мастерам.
Завдання 4.2.9. Поясніть, яких правил не дотримуються полемісти, якщо повністю забувають первинний предмет суперечки, упускають з виду (іноді свідомо) головні положення, які спричинили суперечку, нечітко визначають власну позицію.
Завдання 4.2.10. З'ясуйте, чому марно вести полеміку, дискусію, дебати без визначення опонентами поняттєвого змісту використовуваних ними термінів і яку роль грає термінолексика у наукових спорах.
Завдання 4.2.11. Прокоментуйте в контексті ознак
комунікативного хисту науковця та проілюструйте яскравими прикладами сформульований німецьким мислителем Г.Лейбніцем закон достатньої підстави: "Усяка правильна думка має бути обґрунтована іншими думками, істинність яких уже доведено". З'ясуйте, чому обґрунтованість висловлювань є найважливішою вимогою до наукової комунікації.
Завдання 4.2.12. Доведіть, що дієвими засобами формування та вдосконалення полемічної майстерності є не тільки теоретичні знання, але й активна участь у диспутах, дискусіях, полеміці, ділових та рольових іграх, практикумах, семінарах тощо.
Завдання 4.2.13. Обґрунтуйте роль і сутність такої етикетної вимоги, як внутрішня дисциплінованість оратора-науковця у виборі мовних засобів під час дискусії, полеміки, судових дебатів. Наведіть переконливі та яскраві приклади з професійної діяльності адвоката, вченого, викладача, журналіста, політика, менеджера.
Завдання 4.2.14. Запропонуйте актуальну для вас тематику наукових дискусій та полеміки і підготуйтесь, зорово не спираючись на відповідний алгоритмічний припис, до участі у них.
Завдання 4.2.15. Поясніть багатомірне поняття коефіцієнт корисної дії (ККД) наукової дискусії, полеміки, диспуту. Що є його складовими і від кого та чого він залежить?
Завдання 4.2.16. З'ясуйте причини та проілюструйте прикладами різні форми вербальної агресії під час наукової дискусії та полеміки: а) за інтенсивністю; б) за ступенем усвідомлення "агресором" та цілеспрямованістю; в) за кількістю учасників ситуації; г) за об 'єктом.
Завдання 4.2.17. Змоделюйте (визначте мету, завдання, проблематику, учасників, можливі тези, аргументи, контраргументи) наукову дискусію та наукову полеміку за спільною темою, визначивши аналогію між: ними і їх специфіку.
Пропонована тематика: "Українська мова як мова сучасної освіти й науки", "Державна мова в Україні", "Проблема походження української мови", "Смертна кара: за і проти", "Україна в міжнародних економічних відносинах: сучасний стан і перспективи", "Обдарований студент: міф чи реальність".
Завдання 4.2.18. З 'ясуйте роль і зазначте функції мови погляду під час наукових дискусій та полеміки. Наведіть переконливі та яскраві приклади.