Тема 2 Аналіз інвестиційних проектів
«Маючи на увазі будь-яке підприємство, спочатку подумай, чи точно воно тобі вдасться.» (К. Прутков).
2.1. Метод чистої теперішньої вартості (NPV)
2.2. Індекс рентабельності проекту (РІ)
2.3. Внутрішня норма доходності (IRR)
2.4. Методи оптимізації в інвестиційному аналізі
Аналіз межі безпеки для оцінки потоку платежів
Оптимізація портфелю інвестицій при обмеженому бюджеті
Цілочисельна оптимізація
В результаті вивчення теми студенти повинні засвоїти:
методи аналізу інвестиційних проектів;
критерії ефективності довготермінових інвестицій;
аналіз чутливості критеріїв ефективності;
формування портфеля проектів при обмеженому бюджеті;
моделювання розрахунків з використанням функцій ППП Excel;
методи оптимізації в інвестиційному аналізі;
використання інструменту «Поиск решения»
Розглянута у попередній темі концепція часової цінності грошей, а також пов’язані із нею методи обчислення характеристик грошових потоків служать тим фундаментом, а якому базуються сучасні методики аналізу ефективності довготермінових інвестиційних проектів.
Управління інвестиційними процесами, пов’язаними із вкладаннями грошових коштів у довготермінові матеріальні і фінансові активи, представляє собою найважливіший і найскладніший розділ фінансового моделювання. Рішення, що приймаються у цій сфері розраховані на тривалі періоди часу і , як правило:
є частиною стратегії розвитку підприємства у перспективі;
пов’язані із значними відтоками коштів;
з певного моменту часу можуть стати необоротними;
спираються на прогнозні оцінки майбутніх витрат і доходів.
Один із ключових моментів при прийнятті інвестиційних рішень складає оцінка ефективності передбачуваних капіталовкладень. Тому для менеджерів, що приймають такі рішення, велике значення мають як практичне оволодіння сучасними методами оцінки ефективності інвестицій, так і глибоке розуміння теоретичних концепцій, що лежать в їх основі.
Сукупність методів, що використовуються для оцінки ефективності інвестицій, можна розподілити на дві групи: динамічні (ті, що враховують фактор часу) і статичні (облікові). Класифікація методів, що найчастіше використовуються на практиці, відповідно до виділеної ознаки наведена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Класифікація методів інвестиційного аналізу
Предметом вивчення даної теми є динамічні методи, що дозволяють врахувати фактор часу, оскільки вони відображають найбільш сучасні підходи до оцінки ефективності інвестицій і переважають у практиці великих і середніх підприємств.
Динамічні методи часто називають дисконтними, оскільки вони базуються на визначенні теперішньої величини (тобто на дисконтуванні) грошових потоків, пов’язаних із реалізацією інвестиційного проекту.
При цьому робляться наступні припущення:
потоки грошових коштів на кінець (початок) кожного періоду реалізації проекту відомі;
визначена оцінка, виражена у вигляді процентної ставки (норми дисконту), у відповідності з якою кошти можуть бути вкладені у даний проект. В якості такої оцінки зазвичай використовуються: середня або гранична вартість капіталу для підприємства; процентні ставки по довготермінових кредитах; необхідна норма доходності на вкладені кошти та ін..
Суттєвими факторами, що впливають на величину оцінки, є інфляція та ризик. У подальшому, говорячи про оцінку, ми будемо абстрагуватися від її конкретного економічного змісту, використовуючи термін норма дисконту.