Практичне заняття №1 Словосполучення як одиниця синтаксису
Проблеми визначення словосполучення в лінгвістичній літературі.
Відмежування словосполучень від подібних синтаксичних явищ. Словосполучення і слово. Словосполучення і речення.
Поняття про парадигму словосполучення.
Класифікація словосполучень за природою головного слова.
Вільні та зв’язані словосполучення. Ускладнені словосполучення.
Письмово
1.Визначити, чи всі з поданих сполучень слів є словосполученнями:
поважати старших, мрія про щастя, навколо столу, кімната відпочинку, будемо навчати, найбільш досвідчений, буду вихователем, книга товариша, більш обґрунтовано, біля річки, любити Україну, бітько й мати, діти граються, малювати картину, сидіти тихо, діти й батьки, більш зрозумілий, проти вітру, вивчати мову, рідна мова, написав би, через дорогу, чарівні мелодії, назустріч святу, найбільш відомо, край вікна, хмари пливуть, понад лісом, малюнок дитини, більш врівноважений, вийти в поле.
2.Схарактеризувати наведені словосполучення за природою головного і залежного слова:
виготовлення стендів, вияв вдячності, виховання дітей, прийти додому, надрукований учора, соціально обмежений, смакує добре, широке варіювання, термінологічний апарат, сучасні розвідки, процес текстотворення, двох рівнів, зовнішній контекст, використовується для позначення, основна увага, етап становлення, зробити швидко, п’ятеро братів.
3.З наведеного тексту виписати у два стопчики 1) субстантивні і 2) вербальні словосполучення. Схарактеризувати за природою головного і залежного слова:
Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них – мова. Здається, ми знаємо якесь слово, немовби розуміємо його. Проте все, що закладено в нього упродовж віків, нерідко не можемо повною мірою видобути. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб заховане у слові постало перед нами в усій красі, глибині й неповторності.
З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. Це єдине знаряддя, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Розпочинається прилучення дитини до краси рідної мови з милих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Кожен день дає нам урок пізнання. І завжди і скрізь наш учитель – мова (І.Вихованець)
4.Складіть речення з наведеними нумеральними словосполученнями. Визначте, якими членами речення вони є:
дві пари, двадцять п’ять років, удвох з братом, четверо коней.
5.Визначте початкову форму кожного словосполучення, з’ясуйте їх тип за морфологічною природою головного слова:
виконав завдання, їду додому, буду читати вголос, старанно вчаться, ранкову прохолоду, безліч павутинок, вважається вірним, наповнені врожаєм, запросила в гості, розповідав хвилюючись, подарунки на іменини, схваленого урядом, напишу чітко, радісно дітям.
6.Навести 5 прикладів зв’язаних словосполучень; скласти з ними речення; визначити, якими членами речення вони виступають.
7.Зробити повний аналіз ускладнених словосполучень, визначити тип зв’язку між компонентами:
твій зошит з історії, чудове місто Одеса, основна категорія речення, написаний учнями твір, червоний від хвилювання студент, Південноукраїнський державний педагогічний університет, вдало складений іспит, радісна усмішка дитини, три цікаві розповіді, контактна регресивна асиміляція, знайома йому людина, я зі своїм товаришем, повернутися з роботи додому, зробити домашнє завдання, яблуко з цього дерева, надрукована з помилками стаття, цікава для всіх конференція, відомі вірші Івана Франка.
Література
Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993. – С.198-201.
Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис української мови: Проблемні питання. – К., 1994. – С.64-66.
Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С.569-570.
СУЛМ: Синтаксис / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1972. – С.59-66.