тести по 2 модулю - для студ

Віднесення витрат до прямих або непрямих залежить від:

1. типу виробництва (масове, серійне, одиничне);

2. особливостей технологічного процесу;

3. об’єкта калькулювання;

4. характера та місця виникнення витрат;

5. економічної однорідності витрат;

6. всі перераховані відповіді вірні.

На рисунку представлено графік, який відображає поведінку витрат:

1. витрати на оплату праці управлінського персоналу на 1 т продукції;

2. витрати на електроенергію, яка здійснюється за схемою: до 20000 кВт-год – оплата 2000 грн., більше 20000 кВт-год – оплата 2000 грн. + 0,2 грн. за 1 кВт-год;

3. витрати на сировину на 1 т продукції, якщо постачається партія до 350 т, оплата здійснюється за ціною 2200 грн. за 1 т, більше 350 т – за ціною 2000 грн. за 1 т;

4. немає вірної відповіді.

За яким принципом формуються витрати в статті калькуляції

1. за економічним змістом;

2. за виробничим призначенням витрат;

3. за місцем виникнення витрат;

4. за виробничим призначенням та місцем виникнення витрат.

Релевантні витрати – це витрати:

1. величина яких не залежить від прийнятого рішення;

2. які можуть бути змінені в результаті прийнятого рішення;

3. які залежать від зміни обсягів виробництва;

4. які менеджер може безпосередньо контролювати.

Змінні витрати на 1 од. продукції складають 6 грн. при обсязі виробництва 1000 од. Чому дорівнюють змінні витрати на одиницю продукції при обсязі виробництва 1500 од.:

1. 4 грн.;

2. 5 тис.грн.;

3. 6 грн.;

4. 9 тис.грн.;

5. немає вірної відповіді.

Витрати на електроенергію та опалення карамельного цеху кондитерської фабрики відносяться до:

1. змінних та основних;

2. постійних та основних;

3. постійних та накладних;

4. змінних та накладних.

Заробітна плата ремонтників відноситься до статті калькуляції:

1. сировина та основні матеріали;

2. основна та додаткова заробітна плата;

3. загальновиробничі витрати;

4. адміністративні витрати;

5. інші витрати основної діяльності.

Загальні витрати підприємства на виробництво 20 000 од. продукції складають 240 000 грн. (в т.ч.: змінні витрати на 1 од. продукції – 7 грн.). Витрати підприємства на виробництво 10 000 од. продукції складуть:

1. 70 000 грн.;

2. 100 000 грн.;

3. 120 000 грн.;

4. 170 000 грн.;

5. немає вірної відповіді.

Заробітна плата начальника цеху відноситься до статті калькуляції:

1. сировина та основні матеріали;

2. основна та додаткова заробітна плата;

3. загальновиробничі витрати;

4. адміністративні витрати;

5. інші витрати основної діяльності.

На молочарні на одній потокової лінії виготовляють кефір і ряжанку різної жирності (всього 6 видів продукції). Виробничі витрати за звітний період склали: 1) матеріали: а) молоко – 400 000 грн., б) запчастини для обладнання – 30 000 грн., в) мастильні матеріали для обладнання – 5 000 грн. 2) заробітна плата: а) виробничих робітників–100000 грн.,б) майстра цеху – 15 000 грн.

Прямі витрати підприємства дорівнюють:

1. 400 000 грн.;

2. 500 000 грн.;

3. 515 000 грн.;

4. 550 000 грн.;

5. немає вірної відповіді.

Заробітна плата ремонтників відноситься до статті калькуляції:

1. сировина та основні матеріали;

2. основна та додаткова заробітна плата;

3. загальновиробничі витрати;

4. адміністративні витрати;

5. інші витрати основної діяльності.

У відповідності з мінімаксним методом змінні витрати на 1 т складають:

Обсяги виробництва, т	Загальнови-робничі витрати, тис. грн	(140-75)/(30-15)= =4,33 грн
10	100
15	75	(135-100)/(40-10)= =1,17 грн
20	110
25	105	(140-100)/(30-10)= =2,00 грн
30	140
35	130	(140-75)/(40-10)= =2,17 грн
40	135

Як трансформуються змінні витрати на одиницю продукції при збільшенні обсягів виробництва:

1. збільшаться прямо пропорційно;

2. зменшаться прямо пропорційно;

3. збільшаться в зворотній пропорції;

4. зменшаться в зворотній пропорції;

5. залишаться незмінними.

Контроллер за допомогою мінімаксного методу визначив, що в складі загальновиробничих витрат змінні витрати на одиницю продукції складають 17 грн., постійні витрати – 210 грн. Яка з наведених функцій витрат відповідає цим значенням?

1. Р = 17 + 210 * V;

2. Р = 210 + 17 * V;

3. Р = 17 - 210 * V;

4. Р = 210 - 17 * V;

5. немає вірної відповіді.

Запас міцності – це величина, на яку:

1. обсяг продажу більше змінних витрат підприємства;

2. обсяг продажу більше постійних витрат підприємства;

3. обсяг продажу більше маржинального доходу;

4. обсяг продажу більше точки беззбитковості

Яке з підприємств зможе збільшити свій прибуток найбільше при збільшенні обсягу реалізації на 10 %:

1. підприємство А;

2. підприємство В;

3. підприємство С;

4. підприємство D.

На рисунку представлено графічний метод розподілу витрат на змінну та постійну частини:

10000 грн.

5000 грн.

200т

400 грн.

500т

Яка з наведених функцій витрат відповідає рисунку?

1. (10000-5000)/200 = 25; Р = 25 + 200 * V;

2. (10000-5000)/200 = 25; Р = 200 + 25 * V;

3. (5000-400)/200 = 23; Р = 400 + 23 * V;

4. (5000-400)/200 = 23; Р = 200 + 23 * V.

Показники

Підприєм-ство А

Підприєм-ство В

Підприєм-ство С

Підприємство Д

Чистий дохід від реалізації

10 000

10 000

10 000

10 000

Змінні витрати

8 000

6 000

3 000

1 000

Маржинальний дохід

2 0000

4 000

7 000

9 000

Постійні витрати

1 000

3 000

6 000

8 000

Калькулювання – це:

1. форма внутрішнього документу;

2. виражені в грошовій формі витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;

3. процес розрахунку собівартості за економічними елементами;

4. процес розрахунку собівартості за калькуляційними статтями.

Прибуток

1 000

1 000

1 000

1 000

Підприємство реалізує продукцію за ціною 50 грн/од. Змінні витрати - 30 грн/од, постійні витрати складають 150000 грн/рік. Плановий обсяг продажу 10000 од. Фактор операційного важелю:

1. дорівнює 0,25;

2. дорівнює 3,33;

3. дорівнює 4;

4. дорівнює 5.

До якого елементу витрат слід віднести витрати на оплату за телефон і телефонні розмови:

1. матеріальні витрати;

2. витрати на оплату праці;

3. єдиний внесок на соц. страхування;

4. амортизація;

5. інші.

Як зміниться прибуток підприємства від зро-стання обсягу продажу на 15%, якщо коефіцієнт маржинального доходу – 40 %, фактор операційного важелю - 3:

1. збільшиться на 45 %;

2. збільшиться на 60 %;

3. збільшиться на 120 %;

4. зменшиться на 45 %;

5. зменшиться на 120 %.

При якому методі розподілу спільних витрат отримують однакову собівартість одиниці кожного виду продукції:

1. натуральних показників;

2. вартості реалізації;

3. чистої вартості можливої реалізації;

4. постійної частки прибутку

Сутність калькулювання з повним розподілом витрат складається в тому, що:

1. на од. кожного калькуляційного об’єкту калькулюють лише змінні витрати;

2. на од. кожного калькуляційного об’єкту калькулюють лише постійні витрати;

3. калькулювання здійснюють методом повного їх розподілу на од. кожного калькуляційного об’єкту за елементами витрат;

4. калькулювання здійснюють методом повного їх розподілу на од. кожного калькуляційного об’єкту за калькуляційними статтями.

Точка беззбитковості – це обсяг продажів, при якому доходи підприємства дорівнюють:

1. його постійним витратам;

2. його змінним витратам;

3. його повній собівартості;

4. маржинальному доходу

Обсяг продажу підприємства – 1200 тис. грн., змінні витрати – 240 тис. грн., постійні витрати – 160 тис. грн. Точка беззбитковості складе:

1. 160 тис. грн.;

2. 240 тис. грн;

3. 300 тис. грн.;

4. немає вірної відповіді.

При калькулюванні собівартості продукції методом повного розподілу витрат важливим є розподіл витрат на:

1. змінні та постійні;

2. змінні та прямі;

3. змінні та непрямі;

4. постійні та прямі;

5. постійні та непрямі;

6. прямі та непрямі.

Обсяг виробництва підприємства – 5000 од, змінні витрати – 14 грн./од., ціна одиниці – 16 грн., накладні витрати за місяць – 3000 грн., оренда – 6000 грн. Точка беззбитковості в натуральному виразі складе:

1. 1500 од.;

2. 3000 од.;

3. 4500 од.;

4. немає вірної відповіді.

При калькулюванні собівартості продукції методом величини покриття отримують показник:

1. виробничої собівартості;

2. повної собівартості;

3. все перераховане в п.п. А та В;

4. усіченої собівартості;

5. всі відповіді вірні.

При якому методі калькулювання при зміні бази розподілу непрямих витрат отримують різні значення показника рентабельності продукції:

1. методі повного розподілу витрат;

2. методі величини покриття;

3. АВС-калькулюванні;

4. немає вірної відповіді;

5. всі відповіді вірні.

Оберіть відповідь в таблиці:

А

В

С

D

E

F

а, б, е

а, д, е

в, г, д, е

г, е

г, д, е

всі відповіді вірні

Спільні витрати на практиці розподіляють в наступних випадках:

1. для визначення величини непрямих витрат на од.продукції;

2. для розрахунку величини покриття;

3. для розрахунку собівартості при виконанні державних контрактів;

4. для виявлення носія витрат та його виміру;

5. для розрахунку собівартості при регулюванні державою цін на продукцію підприємства;

для фінансової звітності при розрахунку собівартості запасів

1. 6. 18. .