- •Доповідь
- •1.Вступ
- •2. Основні ідеї натурфілософії вчення м. Кузанського
- •3. Основні ідеї натурфілософії вчення Дж. Бруно
- •4. Основні риси філософії Відродження
- •4.1 Гуманізм — піднесення людини
- •4.2Антропоцентризм — людина, а чи не Бог у центрі дослідження
- •4.3 Секуляризація — визволення з церковного впливу
- •4.4Пантеїзм - становлення досвідчених наук, процес формування науково-матеріалістичного розуміння, вільного від теології
- •4.5 Високий інтерес до соціальних проблем, суспільства й держави та розвитку ідей соціальної рівності
- •5. Висновок
5. Висновок
Підбиваючи підсумки розвитку філософії епохи Відродження, слід зазначити, що безперечно, філософія цього періоду є новим етапом розвитку філософії, хоча він і здійснювала свої новації, спираючись багато в чому на античність і вбирає в себе усе найкраще, що було спадщиною середньовіччя.
Основні характерні риси філософії Відродження становлять:
- гуманізм — піднесення людини;
- антропоцентризм — людина, а чи не Бог у центрі дослідження;
- секуляризація — визволення з церковного впливу;
- пантеїзм - становлення досвідчених наук, процес формування науково-матеріалістичного розуміння, вільного від теології;
- високий інтерес до соціальних проблем, суспільства й держави та розвитку ідей соціальної рівності.
Філософія епохи відродження дала світу безліч великих філософських і культурних діячів, серед яких слід відзначити Данте Аліг'єрі (1265-1321), Франческо Петрарка (1304-1374), Лоренц Валла (1407-1457), Георгія Плифона (1360-1452), Миколи Кузанского (1401-1464),Марсіліо Фичино (1433-1499),Леонародо так Вінчі (1452-1519), Миколи Коперника (1473-1543), Йоганна Кеплера (1571-1630), Галілео Галілея (1564-1642),Дж .Бруно (1548-1600), Еразма Роттердамського (1469—1536), Томаса Мора (1478-1535), Нікколо Макіавеллі (1469-1527), Жана Бодена (1530-1596), Мішель Монтеня (1533-1592) та інших великих людей.
Отже, культура епохи Відродження підготувала інтенсивну розбудову філософських досягнень Нового часу. І найголовніше — відбулася зміна напрямів розвитку думки від схоластики до реальності, звернення у філософській думці до людини й сакральної природи, філософіїята науку була підпорядкована практична спрямованість — відтоді не Бог, а людина приваблює дедалі більше уваги філософії і управлінням культури.
Використана література
1. http://otherreferats.allbest.ru/philosophy/00054011_0.html
2. http://schoollib.com.ua/filosofiya/5/27.html
3. http://allrefs.net/c12/4dkfw/p8/
4. http://e-works.com.ua/work/6553_Filosofiya_Vidrodjennya_osnovni_risi_ta_etapi_rozvitky.html
