Київський Національний Університет Технологій та Дизайну

Кафедра філософії

Доповідь

На тему:

« Філософія Відродження: основні ідеї та характеристики»

Виконала

Студентка 1 курсу

Групи БОА 1-15

Вітюк Тетяна

Київ

2015р.

Зміст

1.Вступ.

2. Основні ідеї вчення М.Кузанського.

3. Основні ідеї вчення Дж. Бруно.

4. Основні риси філософії Відродження. 

4.1 Гуманізм — піднесення людини.

4.2 Антропоцентризм — людина, а чи не Бог у центрі дослідження.

4.3 Секуляризація — визволення з церковного впливу.

4.4 Пантеїзм - становлення досвідчених наук процес формування науково-матеріалістичного розуміння, вільного від теології.

4.5 Високий інтерес до соціальних проблем, суспільства й держави та розвитку ідей соціальної рівності.

5. Висновок.

6. Використана література

.

1.Вступ

Філософія епохи Відродження, чи Ренесансу, стала важливим етапом розвитку у філософській думці і охоплює період із XIV до початку XVII ст., коли відбувається низка змін - у соціально-економічному і духовному житті Західної Європи. Ось як Ф. Енгельс характеризує ці зміни: «Королівська влада, спираючись на городян, зламала міця феодального дворянства та створила великі, по суті засновані на національності, монархії, у яких почали розвиватися сучасні європейські нації, вище сучасне буржуазне суспільство... тільки тепер, власне, була відкрита земля і закладені підстави пізнішої світової торгівлі, і до переходу ремесла в мануфактуру, яка, своєю чергою, послужила вихідним пунктом для сучасної великої промисловості» .

У результаті епоха Відродження засвідчує розвитком промисловості, торгівлі, мореплавання, військової справи, тобто розвитком матеріального виробництва.

У політичній області епоха Відродження — це епоха зародження капіталістичних відносин, формування національних держав, епоха боротьби з феодальної реакцією, глибоких соціальних конфліктів.

У природознавстві цей час великих відкриттів і винаходів, зокрема:

- великі географічні відкриття, такі як відкриття Америки;

- розширення пізнань про космосі (встановлення нової астрономічної системи, що пов’язане з ім'ям Коперника);

- розвиток знань про навколишнє середовище.

Революційні змін в промисловості й природознавстві вимагали звільнення розуму від догматичних принципів схоластичного мислення та провідні діячі і мислителі цього часу прагнули відродити цінності й ідеали класичної давнини і античної філософії. Відродження насправді означало пошук нового, а не реставрацію старого. У історії неможливо повернутися у будь-яку минулу епоху. Пережите, накопичений досвід минулого і культурний потенціал, не викинеш і не подолаєш. Таким капіталом, спадщиною для мислителів та діячів Відродження було середньовіччя. Хоча, Відродження і протиставляє себе християнству, але виник як підсумок розвитку середньовічної культури, тому несе у собі відбиток багатьох її ідей. Об'єктивно добу Відродження було б характеризувати як епоху переходу, вона є мостом до системи громадських взаємин держави і культурі Нового часу. Саме цю епоху закладаються самі основи буржуазних громадських відносин, передусім, у сфері економіки, саме цей період отримує розвиток науки, змінюються відносини в церкві та державі, формується ідеологія гуманізму.