Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
NMK_Mizhnarodne_privatne_pravo_2013 (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.47 Mб
Скачать

Шкала оцінювання академічних успіхів осіб, що навчаються за ects (100-бальною системою) та національною системою оцінювання знань

Оцінка ECTS

За національною шкалою

Визначення

А

(90-100)

Відмінно

ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною

кількістю помилок

В

(82-89)

Добре

ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками

С

(75-81)

ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

D

(68-74)

Задовільно

ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків

Е

(60-67)

ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

(35-59)

незадовільно з можливістю повторного складання

НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік

F

(1-34)

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота

Тестові завдання до модульного контролю з дисципліни «міжнародне приватне право» (5 варіантів завдань)

ВАРІАНТ № 1

  1. Термін «міжнародне приватне право» ввів в науковий обіг:

  1. імператор Юстиніан;

  2. американський юрист Дж. Сторі;

  3. Л.І. Брежнєв;

  4. німецький юрист К. фон Савиньї.

  1. В основу колізійної норми покладено:

  1. принцип зв’язку предмета і метода правового регулювання;

  2. принцип єдності і боротьби протилежностей;

  3. принцип зв’язку права і суспільного відношення;

  1. Обхід закону в МПрП – це:

  1. обмін контрагента по договору;

  2. порушення імперативних норм відчизняного права;

  3. невірне тлумачення норм права з метою винесення сприятливого рішення;

  4. зміна територіальної локалізації деяких обставин з метою

запобігти несприятливого застосування колізійної норми.

  1. Без необхідності одержання дозволу на роботу трудову діяльність на території України можуть здійснювати:

  1. запрошені іноземні викладачі;

  2. іноземні військовослужбовці;

  3. іноземні релігійні місіонери;

  4. іноземні інженери, що володіють високою кваліфікацією.

  1. Строк позовної давності по Віденській конвенції про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 г. становить:

  1. три роки;

  2. чотири роки;

  3. п'ять років;

  4. шість років;

  5. десять років.

  1. МПрП – це:

  1. галузь міжнародного публічного права;

  2. галузь національного права;

  3. система права;

  4. поліправовий комплекс.

  1. Норми міжнародних договорів для дії в рамках правової системи України мають бути:

  1. інкорпоровані;

  2. експліційовані;

  3. трансформовані;

  4. проектовані.

  1. Автономія волі – це:

  1. право сторін цивільно-правового договору самостійно визначати його зміст;

  2. незалежність волі сторін від третіх осіб;

  3. право сторін обирати право, яке буде застосовуватись до відносин.

  1. Судове доручення – це:

  1. запит, адресований сторонам, з вимогою надати інформацію про наявність іноземного права;

  2. запит, адресований експертові, із проханням про проведення експертизи;

  3. запит, адресований судам іноземної держави, із проханням про впровадження процесуальних дій.

  1. У випадку, якщо одна зі сторін не призначає арбітра, ці функції

виконуються:

  1. іншою стороною;

  2. Президентом ТПП;

  3. державним господарським судом;

  4. міжнародним комерційним арбітражним судом.

  1. Українське законодавство в сфері МПрП:

  1. кодифіковано;

  2. не кодифіковано;

  3. частково кодифіковано;

  4. відсутнє.

  1. У випадку не встановлення іноземного права:

  1. застосовується право іншої іноземної держави;

  2. застосовується право України;

  3. справа підлягає припиненню.

  1. Відповідно до Віденської конвенції 1980 р. ризик за товар переходить

на покупця в момент:

  1. перетинання товаром кордону;

  2. передачі товару перевізникові;

  3. передачі товару покупцеві;

  4. оплати товару.

  1. Дозвіл на роботу іноземному громадянинові не видається, якщо він:

  1. виступає за насильницьку зміну основ конституційного ладу;

  2. не знає українську мову;

  3. не має диплома про середню освіту;

  4. приїхав з держави, з якою в України відсутні дипломатичні відносини.

  1. Український господарський суд має право прийняти до розгляду спір за участю іноземної особи, якщо:

  1. суперечка виникла з договору, по якому виконання повинне мати місце або мало місце на території України;

  2. суперечка виникла з договору, укладеного на території України;

  3. суперечка виникла з договору, у якому український суб'єкт права є

продавцем;

  1. суперечка виникла з договору, у якому відповідач у справі має місце проживання в Україні.

  1. МПрП регулює відносини між:

  1. народами;

  2. націями;

  3. фізичними і юридичними особами;

  4. міжнародними організаціями.

  1. Законодавство в сфері МПрП відноситься до:

  1. предмету виключного ведення України;

  2. предмету спільного ведення України і її суб’єктів;

  3. предмету виключного ведення суб’єктів України.

  1. При тлумаченні Віденської конвенції 1980 р. слід враховувати необхідність:

  1. досягнення рішення, найбільш наближеного до рішення, що запропоноване національним цивільним законодавством;

  2. забезпечення балансу інтересів сторін;

  3. сприяння досягненню однаковості в її застосуванні.

  1. Без необхідності одержання дозволу на роботу трудову діяльність можуть здійснювати:

  1. журналісти;

  2. релігійні проповідники;

  3. спортсмени українських спортивних клубів;

  4. льотний склад цивільної авіації.

  1. У випадку заперечування компетенції міжнародного комерційного

арбітражного суду дане питання вирішується:

  1. сторонами;

  2. Президентом ТПП;

  3. державним арбітражним судом;

  4. міжнародним комерційним арбітражним судом.

  1. Звичай ділового обороту:

  1. має більшу юридичну силу порівняно з правовою нормою України;

  2. має меншу юридичну силу порівняно з правовою нормою України;

  3. має однакову юридичну силу з правовою нормою України.

  1. Колізійна норма складається з:

  1. об’єму і прив’язки;

  2. початку і кінця;

  3. площі і висоти;

  4. формули і рішення.

  1. Зворотнє відсилання – це:

  1. відсилання іноземних колізійних норм до вітчизняного права у випадку, якщо вітчизняні колізійні норми відсилають до іноземного права;

  2. відсилання до міжнародного договору, закріплене в угоді сторін;

  3. відсилання до іноземного права, закріплене у вітчизняній колізійній нормі;

  4. відсилання для регулювання відносин спадкування не до права громадянства спадкодавця, а до права його останнього місця проживання.

  1. Закон постійного місця проживання використовується для визначення

дієздатності:

  1. громадян України;

  2. іноземних громадян;

  3. осіб без громадянства.

  1. Консульський шлюб – це:

  1. шлюб, укладений між консулом Римської імперії й жінкою із плебейського роду;

  2. шлюб, укладений співробітником консульської установи;

  3. шлюб, укладений у консульстві.

  1. У сфері приватного права регулюються відносини між:

  1. фізичними особами;

  2. юридичними особами та державою;

  3. фізичними та юридичними особами.

  1. Сутність процесу уніфікації полягає:

  1. в створенні норм, які є міжнародними за своїм характером;

  2. у наданні пріоритету застосування норм національного законодавства;

  3. у наданні пріоритету застосування норм іноземного законодавства.

  1. Особистим законом фізичної особи за законодавством України є:

  1. право держави, де вона постійно проживає;

  2. право держави, де вона здійснює свою основну діяльність;

  3. право держави, громадянином якої вона є.

  1. Закон України «Про міжнародне приватне право» закріплює, що зміст

правочину може регулюватися:

  1. правом, яке обрано сторонами;

  2. правом держави суду;

  3. правом держави місця вчинення правочину.

  1. «Конституцією» міжнародного торговельного права вважається:

  1. Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.;

  2. Гаазька конвенція 1955 р. про право, застосовне до міжнародної купівлі-продажу товарів;

  3. Гаазька конвенція 1964 р. про уніфікований закон щодо укладення договорів міжнародної купівлі-продажу товарів.

Вірні відповіді на тестові завдання В-1

Відповідь

Відповідь

Відповідь

Б

А

21.

Б

В

Б

22.

А

Г

Б

23.

А

В

А

24.

В

Б

Г

25.

В

Б

В

26.

В

В

В

27.

А

В

В

28.

В

В

Б

29.

А

Б

20.

Г

30.

А

ВАРІАНТ № 2

  1. Дослідженням джерел римського права і виведенням з них принципів МПрП займались:

  1. глосатори;

  2. постглосатори;

  3. магістрати.

  1. Для регулювання форми угоди, як правило, застосовується:

  1. lex fori;

  2. lex loci contractus;

  3. lex loci delicti commissi;

  4. lex causae;

  5. lex voluntatis.

  1. Для засвідчення дійсності інформації про іноземне право застосовується:

  1. процедура апостилю;

  2. процедура консульської легалізації;

  3. процедура нотаріального засвідчення;

  4. процедура видачі аффідавіта.

  1. Укладення шлюбу з іноземною особою на території України

регулюється в такий спосіб:

  1. умови вступу в шлюб визначаються законодавством громадянства чоловіка, а форма – законодавством громадянства дружини;

  2. умови й форма укладення шлюбу регулюються законодавством України;

  3. умови укладення шлюбу регулюються законом громадянства для кожного, хто укладає шлюб, а форма – законодавством України.

  1. До виняткової компетенції українських судів відносяться:

  1. суперечки за участю українських юридичних осіб;

  2. суперечки по угодах, укладеним на території України;

  3. суперечки відносно нерухомості, що перебуває на території України.

  1. Українські суди:

  1. приймають зворотнє відсилання;

  2. не приймають зворотнє відсилання;

  3. приймають зворотнє відсилання тільки в прямо встановлених законом випадках.

  1. Український законодавець:

  1. закріплює позитивну концепцію публічного порядку;

  2. закріплює негативну концепцію публічного порядку;

  3. закріплює і позитивну, і негативну концепції публічного порядку;

  4. не закріплює ні позитивну, ні негативну концепції публічного порядку.

  1. Питання права власності регулюються:

  1. правом держави місця знаходження майна;

  2. правом держави громадянства власника;

  3. правом держави місця проживання власника.

  1. Відповідно до Віденської конвенції 1980 р. покупець втрачає право посилатися на невідповідність товару, якщо не дає повідомлення про характер такої невідповідності:

  1. у розумний строк;

  2. у строк, встановлений у договорі;

  3. в 3-місячний строк.

  1. Колізійні норми, що регулюють трудові відносини за участю іноземців, містяться в:

  1. ЦК України;

  2. КЗпП України;

  3. ЦК України і КЗпП України;

  4. Законі України «Про міжнародне приватне право».

  1. В систему МПрП не входять наступні інститути:

  1. загальна частина;

  2. колізійне право;

  3. митне оформлення товару;

  4. міжнародний комерційний арбітраж.

  1. Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів розроблена і прийнята в рамках:

  1. УНІДРУА;

  2. Гаазької конференції по міжнародному приватному праву;

  3. ЮНСІТРАЛ;

  4. 20-ї конференції Російської асоціації міжнародного права.

  1. Lex fori – це:

  1. право, що регулює форму угод;

  2. право країни суду;

  3. право країни громадянства;

  4. право країни місця проведення торгів.

  1. Націоналізація може бути правомірної за умови:

  1. виплати компенсації;

  2. проведення подальшої реституції;

  3. захисту інтересів вітчизняних суб'єктів права.

  1. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється:

  1. тривалістю навчання в університеті України;

  2. тривалістю лікування в національному медичному закладі;

  3. візою.

  1. Lex mercatoria – це:

  1. кодекс МПрП Італії;

  2. особлива теорія, присвячена розвитку джерел МПрП;

  3. особлива галузь права, яка регулює торгові відносини між

комерсантами.

  1. Суть колізійної проблеми полягає в тому, що:

  1. суддя вирішує проблему вибору між нормою національного права і

нормою міжнародного права;

  1. суддя вирішує проблему вибору між законами різних держав, що претендують на регулювання відносин;

  2. суддя повинен дати правильну кваліфікацію відносинам сторін, наприклад кваліфікувати угоду сторін як договір лізингу, а не купівлі-продажу.

  1. Імунітет держави в МПрП означає:

  1. непокора держави рішенням іноземних органів виконавчої влади;

  2. право держави самостійно визначати власну економічну й політичну систему;

  3. непокора держави іноземному суду й іноземному праву;

  4. недоторканність співробітників дипломатичних і консульських установ.

  1. Термін «комерційне підприємство» у міжнародному приватному праві

означає:

  1. комерційну організацію – суб'єкт цивільного права;

  2. основне місце здійснення ділових операцій;

  3. підприємство як об'єкт цивільних прав (майновий комплекс).

  1. Дозвіл на роботу видається:

  1. органами опіки й піклування;

  2. органами, що займаються питаннями зайнятості населення;

  3. органами Міністерства закордонних справ України;

  4. органами внутрішніх справ.

  1. Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів не застосовується до договорів купівлі-продажу:

  1. з аукціону;

  2. товарів, які призначені для перепродажу їх для іншої іноземної особи;

  3. матеріалів військового призначення;

  4. сировини, яка призначена для виробництва суден водного транспорту.

  1. МОП – це:

  1. міжнародна організація працівників;

  2. міжнародна охорона праці;

  3. міжнародна організація праці;

  4. Міністерство охорони праці.

  1. У виконанні іноземного судового рішення може бути відмовлено, якщо:

  1. минули строки давності пред'явлення рішення до виконання;

  2. виконання рішення спричинить значні фінансові витрати;

  3. виконання рішення спричинить банкрутство української юридичної особи;

  4. іноземна держава, на території якого винесене рішення, не є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 р. про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень.

  1. Для вирішення проблеми застосування права іноземної держави з множинністю правових систем українське законодавство відсилає до:

  1. вітчизняних колізійних норм;

  2. іноземних колізійних норм;

  3. угоди сторін.

  1. Взаємність у МПрП – це:

  1. взаємоповага держав одна до одної;

  2. застосування іноземного права тільки в тому випадку, якщо іноземний суд застосовує вітчизняне право;

  3. обов'язок суду у всіх випадках застосовувати іноземне право;

  4. обов'язок обох сторін суперечки надавати докази.

  1. Будь-яке приватне відношення міжнародним стає:

  1. якщо воно регулюється міжнародними договорами;

  2. внаслідок вторгнення у це відношення іноземного елементу;

  3. якщо його учасниками є міжнародні організації.

  1. Українське законодавство закріплює, що умови зовнішньоторговельного контракту підпорядковуються:

  1. закону місця укладення договору;

  2. закону держави продавця;

  3. закону місця виконання договору.

  1. Цивільна правоздатність фізичної особи за національним законодавством України визначається:

  1. особистим законом фізичної особи;

  2. законом постійного місця проживання особи;

  3. законом її місця реєстрації.

  1. Українське законодавство закріплює, що позовна давність визначається:

  1. правом держави місця укладення договору;

  2. правом, яке застосовується для визначення прав та обов’язків, учасників відповідних відносин;

  3. Конвенцією про позовну давність 1974 року.

  1. Українське законодавство закріплює, що до зобов’язань про відшкодування шкоди застосовується:

  1. право держави, в якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди;

  2. право держави постраждалої сторони;

  3. право держави, громадянином якої заподіяна шкода.

Вірні відповіді на тестові завдання В-2

Відповідь

Відповідь

Відповідь

А

В

21.

А

Б

Б

22.

В

А

Б

23.

А

В

А

24.

А

В

В

25.

Б

В

В

26.

Б

Б

Б

27.

А

А

В

28.

А

А

Б

29.

Б

Г

20.

Б

30.

А

ВАРІАНТ № 3

  1. Головним органом, що сприяє вітчизняному суду у встановленні змісту

іноземного права, є:

  1. Міністерство юстиції України;

  2. ВАС України;

  3. МЗС України;

  4. ТПП України.

  1. «Застереження Кальво» - це:

  1. умова договору про неможливість звернення особи за дипломатичним захистом;

  2. умова договору про нерозповсюдження на юридичну особу нового законодавства, що погіршує його положення;

  3. умова договору про страхування товару на час його перебування в дорозі.

  1. Відповідно до Віденської конвенції 1980 р. допускається наступна форма договору міжнародної купівлі-продажу товарів:

  1. усна;

  2. письмова;

  3. нотаріальна;

  4. кожна.

  1. Міжнародний комерційний арбітраж – це:

  1. державне утворення;

  2. судова палата з розгляду цивільних справ;

  3. господарський суд;

  4. третейський суд як різновид юрисдикційних органів, які вправі вирішувати спори.

  1. Особисті немайнові права подружжя регулюються по загальному правилу:

  1. правом держави, у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про їх захист;

  2. законодавством України;

  3. правом держави їхнього спільного місця проживання;

  4. правом держави місця реєстрації шлюбу.

  1. На рівні ООН проблемами МПрП займається:

  1. ЮНЕСКО;

  2. ЮНСІТРАЛ;

  3. ЮНКТАД;

  4. ЮНЕП.

  1. Прив’язка колізійної норми вказує на:

  1. право, що застосовується;

  2. інститут цивільного права;

  3. на те, що норми відносяться до числа колізійних норм МПрП.

  1. Іноземне право встановлюється на підставі:

  1. договорів про гарантії капіталовкладень;

  2. договорів про торгівлю й мореплавство;

  3. договорів про видачу злочинців;

  4. договорів про правову допомогу.

  1. В Україні основні функції по апостилю здійснює:

  1. МЗС України;

  2. ТПП України;

  3. МВС України;

  4. Міністерство юстиції України.

  1. Арбітраж ad hoc – це:

  1. разовий арбітраж;

  2. постійно діючий арбітраж;

  3. арбітраж, що діє за кордоном;

  4. арбітраж, не зв'язаний нормами права.

  1. Основними методами правового регулювання в міжнародному приватному праві є:

  1. колізійний і матеріально-правовий;

  2. імперативний і диспозитивний;

  3. аналіз і синтез.

  1. «Кульгаючі» відносини – це відносини, які:

  1. не можуть бути захищені в суді;

  2. відносини, в яких беруть участь люди з фізичними недоліками;

  3. договірні відносини, в яких одна сторона являється недобросовісною;

  4. отримують захист в одній державі і не отримують його в іншій.

  1. Відповідно до Віденської конвенції 1980 р. покупець може вимагати замінити товар, коли:

  1. відмовляється від відшкодування збитків;

  2. мало місце істотне порушення договору;

  3. продавцеві був призначений розумний строк для виконання обов’язків і продавець не скористався ним.

  1. За загальним правилом права й обов'язки батьків і дітей, у тому числі обов'язок батьків по утримуванню дітей, визначаються законодавством держави:

  1. громадянства дитини;

  2. місця проживання дитини;

  3. спільного місця проживання батьків і дітей.

  1. Міжнародний комерційний арбітраж – це:

  1. державний арбітражний суд, що розглядає зовнішньоекономічні спори;

  2. третейський суд, що спеціалізується на зовнішньоекономічних спорах;

  3. особливий досудовий порядок вирішення спорів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;

  4. міжнародний судовий орган – спеціалізована установа ООН.

  1. Для регулювання речових прав застосовується:

  1. lex patriae;

  2. lex rei sitae;

  3. lex societatis;

  4. lex voluntatis.

  1. Диспозитивність колізійної норми означає:

  1. можливість сторін самостійно обрати право для регулювання відносин по договору;

  2. можливість сторін самостійно визначити умови договору;

  3. можливість суду відмовитись від застосування колізійної норми.

  1. Особистим законом юридичної особи по українському праву є:

  1. право країни його реєстрації;

  2. право країни, де юридична особа здійснює основну діяльність;

  3. право країни, де перебуває офіс юридичної особи;

  4. право країни, громадянство якої мають засновники юридичної особи.

  1. Розірвання шлюбу з іноземною особою на території України регулюється в такий спосіб:

  1. порядок і умови розірвання шлюбу визначаються законодавством України;

  2. умови розірвання шлюбу для кожної з осіб, що розривають шлюб, визначаються за законами їхнього громадянства, а порядок –законодавством України;

  3. умови розлучення регулюються тим законом, що обере подружжя як таке, що застосовується.

  1. Питання про виконання іноземного судового рішення розглядаються:

  1. судами загальної юрисдикції;

  2. арбітражними судами України;

  3. судами загальної юрисдикції й арбітражними судами України.

  1. Колізійні норми являються нормами:

  1. матеріальними;

  2. процесуальними;

  3. що володіють особливою природою.

  1. По українському праву відносини спадкоємства визначаються:

  1. по праву місця знаходження спадкового майна;

  2. по праву останнього місця проживання спадкодавця;

  3. по праву громадянства спадкодавця;

  4. по праву громадянства спадкоємця.

  1. Реторсії – це обмежувальні міри у відношенні:

  1. іноземного права;

  2. іноземної держави;

  3. іноземних громадян.

  1. Визначення зовнішньоекономічної угоди міститься:

  1. у Конституції України;

  2. у Віденській конвенції 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів;

  3. у Цивільному кодексі України;

  4. закріплено в нормативних актах законодавства України;

  5. не закріплено в нормативних актах законодавства України.

  1. Рішення міжнародного комерційного арбітражу виконуються на підставі:

  1. Гаазької конвенції 1954 р. з деяких питань громадянського процесу;

  2. Нью-Йоркської конвенції 1958 р. про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень;

  3. договорів про правову допомогу;

  4. міжнародно-правового звичаю.

  1. У сфері приватного права правила, за якими будують між собою стосунки фізичні та юридичні особи встановлюються:

  1. самими фізичними та юридичними особами;

  2. державою, на території якої реалізуються ці стосунки;

  3. національним законодавством та ратифікованими міжнародними договорами держави перебування даних осіб.

  1. За предметом правового регулювання створені в процесі уніфікації норми поділяються на:

  1. уніфіковані матеріальні, процесуальні та колізійні норми;

  2. уніфіковані імперативні та диспозитивні норми;

  3. уніфіковані матеріальні та процесуальні норми.

  1. Цивільна дієздатність фізичної особи за національним законодавством України визначається:

  1. законом держави постійного місця проживання;

  2. особистим законом;

  3. законом держави місця реєстрації фізичної особи.

  1. У разі відсутності згоди сторін договору дарування про вибір права, що підлягає застосуванню, до нього застосовується:

  1. закон держави дарувальника;

  2. закон держави обдаровуваної особи;

  3. закон держави, на території якої здійснюється дарування.

  1. До трудових відносин за національним законодавством України застосовується:

  1. право держави роботодавця;

  2. право держави, у якій виконується робота;

  3. право держави, місця укладення контракту.

Вірні відповіді на тестові завдання В-3

Відповідь

Відповідь

Відповідь

А

А

21.

В

А

Г

22.

Б

Г

Б

23.

Б

Г

А

24.

Г

А

Б

25.

Б

Б

Б

26.

А

А

А

27.

А

Г

А

28.

Б

Г

В

29.

А

А

20.

А

30.

Б

ВАРІАНТ № 4

  1. МПрП містить:

  1. матеріальні норми;

  2. процесуальні норми;

  3. матеріальні і процесуальні норми.

  1. Вираз «ex aquo et bono» переводиться як:

  1. в якості дружнього посередника;

  2. по справедливості;

  3. честь по честі.

  1. Первинна кваліфікація в МПрП – це:

  1. кваліфікація порушення однієї з сторін договору з метою притягнення її до цивільно-правової відповідальності;

  2. кваліфікація термінів, що містяться в колізійній нормі;

  3. кваліфікація термінів, що містяться в іноземному праві;

  4. встановлення юридичної сили джерел права, що підлягають застосуванню;

  5. кваліфікація відносин в сфері МПрП.

  1. Іноземне право повинне бути встановлене судом:

  1. у розумний строк;

  2. в 2-місячний строк;

  3. в 6-місячний строк;

  4. вимоги на термін установлення іноземного права законодавством України не передбачені.

  1. Арбітражна угода – це:

  1. угода про передачу суперечок на розгляд у третейський суд;

  2. угода про вибір застосовного права;

  3. угода про створення постійного арбітражного суду.

  1. Посвідку на проживання одержують іноземці, які:

  1. тимчасово перебувають на території України;

  2. тимчасово проживають на території України;

  3. перебувають на території України з метою лікування.

  1. Зовнішньоекономічна угода – це:

  1. угода, укладена між особами різної національної приналежності;

  2. угода, ціна якої виражена в іноземній валюті;

  3. угода, укладена урядом України з іноземним партнером;

  4. угода, укладена між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах.

  1. За загальним правилом трудові відносини іноземців регулюються:

  1. особистим законом роботодавця;

  2. правом держави місця здійснення трудової діяльності;

  3. особистим законом працівника;

  4. правом держави місця укладення трудового договору.

  1. Апостилюванню підлягають:

  1. паспорти;

  2. договори;

  3. митні декларації;

  4. документи про утворення юридичних осіб.

  1. Виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу здійснюється в Україні за допомогою:

  1. судів загальної юрисдикції;

  2. Вищого господарського суду України;

  3. Конституційного суду України;

  4. митних органів.

  1. Міжнародний цивільний процес – це:

  1. інститут МПрП, що регулює питання розгляду суперечок за участю іноземних осіб;

  2. процес розгляду справи в міжнародній судовій установі (наприклад, Міжнародному суді ООН);

  3. сукупність міжнародно-правових норм, що регулюють процесуальні відносини.

  1. Матеріально-правовий метод регулювання здійснюється за допомогою:

  1. міжнародних договорів;

  2. Конституції України;

  3. Закону України «Про міжнародне приватне право»;

  4. норм іноземного права.

  1. Арбітражна угода повинна бути укладена в:

  1. усній формі;

  2. простій письмовій формі;

  3. нотаріальній формі.

  1. Яким моментом обмежує законодавець можливість сторін обрати право для регулювання відносин по договору:

  1. моментом подачі позовної заяви;

  2. моментом здійснення першої заяви стосовно спору;

  3. моментом виникнення спору;

  4. моментом винесення судового рішення;

  5. ніяк не обмежує.

  1. Встановлення й оспорювання батьківства (материнства) визначаються законодавством держави:

  1. громадянства батька;

  2. громадянства матері;

  3. громадянства дитини.

  1. Договір міжнародної купівлі-продажу товарів, укладений російською й білоруською організаціями, регулюється:

  1. правом держави місця знаходження сторони, чиє виконання має вирішальне значення;

  2. правом держави місця виконання договору;

  3. правом держави місця знаходження відповідача;

  4. правом держави місця здійснення угоди.

  1. Правоздатність фізичних осіб визначається відповідно до українського законодавства:

  1. по праву держави їхнього громадянства;

  2. по праву держави їхнього місця проживання;

  3. по праву України.

  1. Офшорна компанія – це:

  1. компанія, зареєстрована за кордоном;

  2. компанія, зареєстрована на території держави з пільговим податковим режимом і спрощеним порядком реєстрації;

  3. організаційно-правова форма юридичної особи по іноземному праву.

  1. Міжнародне публічне право:

  1. забороняє націоналізацію;

  2. дозволяє націоналізацію за певних умов;

  3. не регулює питання націоналізації.

  1. Іноземний громадянин має право здійснювати трудову діяльність при наявності:

  1. дозволу на роботу;

  2. свідоцтва на право здійснення індивідуальної підприємницької діяльності;

  3. апостильованного документа про освіту.

  1. Відповідно до Віденської конвенції 1980 р. договір міжнародної купівлі-продажу товарів вважається укладеним у момент:

  1. відправлення оферти;

  2. одержання оферти;

  3. направлення акцепту;

  4. одержання акцепту.

  1. Іноземний громадянин не має права працювати в якості:

  1. командира повітряного судна;

  2. ректора НАВС;

  3. викладача конституційного права України;

  4. журналіста.

  1. Усиновлення на території України регулюється:

  1. правом держави громадянства усиновителя;

  2. правом держави громадянства усиновленого;

  3. правом держави громадянства усиновителя та усиновленого;

  4. правом держави громадянства усиновленого й законодавством України.

  1. У спеціальному посвідченні не мають потреби документи:

  1. видані в державах-членах СНД;

  2. видані іноземними правоохоронними органами;

  3. скріплені гербовою печаткою;

  4. з нотаріально завіреним перекладом на українську мову.

  1. Підсудність судам України є виключною, якщо:

  1. на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження;

  2. шкоду було завдано на території України у справах про відшкодування шкоди;

  3. у справі, яка стосується правовідносин між батьками та дітьми, обидві сторони мають місце проживання в Україні.

  1. Головною проблемою міжнародного приватного права є:

  1. подолання колізій національного законодавства;

  2. знаходження міжнародних договорів щодо регулювання конкретних правовідносин;

  3. вирішення питання про право, яке підлягає застосуванню.

  1. За характером дії уніфіковані норми поділяються на:

  1. уніфіковані матеріальні та процесуальні норми;

  2. уніфіковані матеріальні, процесуальні та колізійні норми;

  3. імперативні та диспозитивні норми.

  1. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності визначається за законодавством України:

  1. правом держави, в якій фізична особа зареєстрована як підприємець;

  2. особистим законом фізичної особи;

  3. правом України.

  1. Шлюб між громадянином України та іноземцем, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні:

  1. за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу;

  2. за умови додержання щодо громадянина України форми укладення шлюбу;

  3. за умови додержання вимог національного законодавства держави місця реєстрації шлюбу щодо підстав недійсності шлюбу.

  1. Дія принципу автономії волі сторін обмежується:

  1. судом, у випадку необхідності застосування міжнародної норми;

  2. наявністю імперативної норми в національному законодавстві;

  3. правом держави продавця за договором купівлі-продажу.

Вірні відповіді на тестові завдання В-4

Відповідь

Відповідь

Відповідь

В

А

21.

Г

Б

А

22.

Б

Б

Б

23.

В

А

Г

24.

А

А

В

25.

В

Б

А

26.

В

Г

А

27.

В

Б

Б

28.

А

Г

В

29.

А

А

20.

А

30.

Б

ВАРІАНТ № 5

  1. Одностороння колізійна норма – це норма, яка:

  1. може бути застосована тільки судом;

  2. відсилає до права одної держави;

  3. має тільки одну прив’язку;

  4. має об’єм і не має прив’язки.

  1. Встановлення змісту іноземного права в Україні є обов'язком:

  1. суду;

  2. сторін;

  3. Міністерства юстиції України.

  1. Українське законодавство закріплює:

  1. концепцію функціонального імунітету;

  2. концепцію абсолютного імунітету;

  3. одночасно концепцію функціонального імунітету й концепцію абсолютного імунітету, кожна з яких діє у своїй сфері.

  1. Спадкові відносини регулюються:

  1. правом держави, в якій складено заповіт;

  2. правом держави, в якій спадкодавець мав останнє місце проживання;

  3. правом держави, в якій знаходиться рухоме майно спадкодавця.

  1. При укладенні шлюбного договору подружжя:

  1. може обрати право, яке буде застосовуватись;

  2. не може обрати право, яке буде застосовуватись;

  3. може обрати право, яке буде застосовуватись, за умови, що воно не буде порушувати права дружини.

  1. Принцип «тісного зв’язку» розробив:

  1. К. фон Савиньї;

  2. Л.А. Лунц;

  3. С.С. Алексєєв;

  4. К. Маркс.

  1. Уніфікацією норм МПрП займаються:

  1. УНІДРУА;

  2. УрГЮА;

  3. ІКАО;

  4. Уряд України.

  1. Встановлення батьківства визначається:

  1. особистим законом дитини;

  2. особистим законом батька;

  3. особистим законом дитини на момент її народження;

  4. особистим законом матері дитини.

  1. Визначення зовнішньоторговельного договору вміщено:

  1. у Цивільному кодексі;

  2. у Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.;

  3. у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

  4. визначення відсутнє в національному законодавстві України.

  1. Право власності на майно, що перебуває в дорозі, регулюється по законодавству України:

  1. правом держави місця відправлення майна;

  2. правом держави місця призначення майна;

  3. правом держави місця знаходження комерційного підприємства продавця.

  1. Колізійні норми являються нормами:

  1. охоронними;

  2. спеціалізованими;

  3. регулятивними;

  4. формально-визначеними.

  1. Специфічною умовою зовнішньоекономічних угод є:

  1. умова про ціну;

  2. пророгаційна угода;

  3. базисні умови поставки.

  1. Справи про іноземне усиновлення розглядаються в Україні:

  1. світовими суддями;

  2. судами загальної юрисдикції України;

  3. Верховним судом України.

  1. Апостилювання здійснюється на підставі:

  1. конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 р.;

  2. Гаазької конвенції з питань цивільного процесу 1954 р.;

  3. угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних з здійсненням господарської діяльності, 1992 р.;

  4. Гаазької конвенції про одержання за кордоном доказів по цивільних і торговельних справах 1970 р.

  1. У випадку наявності угоди про розгляд суперечки третейським судом державний господарський суд:

  1. залишає позовну заяву без розгляду;

  2. припиняє провадження по справі;

  3. розглядає справу по суті.

  1. Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів не регулює:

  1. форму договору;

  2. питання недійсності договору;

  3. форс-мажорні обставини.

  1. Іноземне право застосовується вітчизняним судом у якості:

  1. права;

  2. факту;

  3. доказу;

  4. допоміжних засобів для усунення прогалин у правовому регулюванні.

  1. Форма заповіту, складеного за кордоном, у відношенні майна, що перебуває в Україні, визначається:

  1. українським правом;

  2. загальними принципами права й справедливості;

  3. правом держави місця складання заповіту або українським правом.

  1. Спадкування автомобіля, який зареєстровано в Україні, регулюється:

  1. особистим законом спадкодавця;

  2. правом держави, в якій знаходиться автомобіль;

  3. правом України.

  1. Нормативною підставою виконання рішень іноземних державних судів є:

  1. Гаазька конвенція 1954 р. з деяких питань цивільного процесу;

  2. Нью-Йоркська конвенція 1958 р. про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень;

  3. договір про правову допомогу;

  4. міжнародно-правовий звичай.

  1. Колізійні норми містяться в:

  1. Віденська конвенція 1980 г. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів;

  2. Конвенції 1954 р. з питань цивільного процесу;

  3. Конвенції СНД 1993 р. про правові відносини і правову допомогу по цивільним, сімейним і кримінальним справам;

  4. Загальна декларація прав людини і громадянина 1948 р.

  1. Українське законодавство:

  1. забороняє обхід закону;

  2. дозволяє обхід закону;

  3. забороняє обхід закону в прямо встановлених законом випадках;

  4. не регулює дане питання.

  1. Особистий закон фізичної особи визначається по:

  1. lex fori;

  2. lex loci contractus;

  3. lex loci delicti commissi;

  4. lex causae;

  5. lex patriae.

  1. За національним законодавством зовнішньоекономічна угода повинна бути укладена в наступній формі:

  1. усній;

  2. письмовій;

  3. нотаріальній.

  1. Шлюби між іноземцями, укладені за межами України, визнаються дійсними в Україні, якщо вони відповідають:

  1. особистому закону подружжя;

  2. праву місця укладення шлюбу;

  3. праву України.

  1. Національними джерелами МПП є:

  1. міжнародні договори та звичаї, доктрина МПП;

  2. національне та іноземне законодавство;

  3. національне законодавство України та міжнародні договори;

  4. національне законодавство, судова та арбітражна практика, міжнародний договір та міжнародний звичай.

  1. Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин, ускладнених іноземним елементом, визначається:

  1. згідно з колізійними нормами іноземного законодавства;

  2. згідно з матеріальними нормами національного законодавства;

  3. згідно з колізійними нормами національного законодавства.

  1. Особистим законом юридичної особи за національним законодавством України є:

  1. право держави місця здійснення основної діяльності;

  2. право держави місцезнаходження основного капіталу;

  3. право держави місцезнаходження юридичної особи.

  1. За українським законодавством до договорів перевезення

застосовується:

  1. право держави перевізника;

  2. право держави відправника вантажу;

  3. право держави одержувача вантажу.

  1. Права та обов’язки батьків і дітей за українським законодавством визначаються:

  1. особистим законом дитини;

  2. законом місця проживання дитини;

  3. законом місця проживання батьків;

  4. законом місця народження дитини.

Вірні відповіді на тестові завдання В-5

Відповідь

Відповідь

Відповідь

Б

Г

21.

В

А

Б

22.

А

В

В

23.

Д

Б

А

24.

Б

А

Б

25.

А

А

Б

26.

Г

А

А

27.

В

В

В

28.

В

Г

В

29.

А

А

20.

Б

30.

А

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]