Анотація

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» є специфічною частиною освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів права.

Змістом навчання є науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал згідно вимог Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 65 20.01.1998 р. (із змінами та доповненнями).

Зазначена освітньо-професійна програма підготовки бакалавра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психологічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку, яка базується на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра права з метою отримання повної вищої освіти, достатньої для виконання професійних обов’язків та робіт інноваційного характеру високого рівня складності.

Навчальна дисципліна «Міжнародне приватне право» присвячена висвітленню питань приватноправових відносин, ускладнених іноземним елементом.

Для формування студента у якості фахівця з права необхідним є засвоєння при його підготовці знань з міжнародного приватного права. Протягом будь-якої суспільно-значимої діяльності особа стає учасником приватних правовідносин, ускладнених іноземним елементом, що свідчить про важливість даної дисципліни для якісної підготовки студента з напрямку «Право».

Основна мета викладання дисципліни “Міжнародне приватне право” — це підготовка майбутнього фахівця в галузі приватного права, який би міг аналізувати наукову літературу і чинне законодавство як крізь призму їх практичного застосування, так і шляхом проведення самостійної наукової роботи.

Перед вивченням даної навчальної дисципліни необхідним є опанування студентом знань з таких навчальних дисциплін як «Теорія держави та права», «Конституційне право», «Цивільне право», «Сімейне право», «Трудове право», «Господарське право». Знання з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» є необхідними для опрацювання таких навчальних дисциплін як «Актуальні питання міжнародного приватного права», «Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності», «Міжнародний комерційний арбітраж», які викладаються для студентів магістратури.

Структурно-логічна схема навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право»:

Пояснювальна записка

1. Курс міжнародного приватного права здатен повноцінно реалізувати свій потенціал і зіграти дійову роль тільки в тій частині системи соціогуманітарної освіти, котра відноситься до професіональної підготовки у вищій школі висококласних спеціалістів по праву. Разом з тим, не можна забувати про те, що без вивчення курсу міжнародного приватного права повноцінна підготовка юристів у ви­щій школі неможлива в принципі.

Подібне значення міжнародного приватного права обумовлене як реаліями сучасного світу (зрослою кількістю та зміною якості різноманітних можливих зв'язків), так і властивими тільки міжнародному приватному пра­ву специфічними та унікальними предметом і методами регулювання.

Крім того, міжнародне приватне право виступає в ролі комплексної правової науки, котра знаходиться на межі вітчизняного та іноземного приват­ного права, компаративістики, міжнародного цивільного процесуального права, права міжнародної торгівлі, регулювання прав людини, міжнародного публічного пра­ва. Тим самим міжнародне приватне право є тією сферою знань, котра логічно «вінчає» процес підготовки юристів і, більш того, дозволяє їм подивитись на раніше вивчені галузі права по-новому, зрозуміти їх взаємозв’язок, що дуже важливо, усвідомити правила взаємодії національних правових систем різних держав. Крім того, вивчення міжнародного приват­ного права сприяє виробленню поваги до правових систем іноземних держав та їх знанню, що веде до плідного співробітництва між ними, розвитку міжнародного цивільного і торгового обігу.

Нарешті, вивчення міжнародного приватного права зважаючи на його складність та наявність в ньому альтернативних способів вирішення правових проблем сприяє розвитку логіки та стрункості мислення, уважності при здійсненні правового аналізу, оволодінню дедукцією та індукцією, використанню аналітичного і синтетичного методів міркування, збагаченню культури усної і письмової мови, знанням іноземної специфічної юридичної термінології.

2. Знання про міжнародне приватне право необхідні всім, хто навчається за спеціальністю «правознавство» та «міжнародне комерційне право» – всім тим, хто в подальшому буде займатись правозастосовною практикою в своїй професійній діяльності. При будь-якому відношенні до регулювання міжнародного цивільного та торгового обігу, а також вирішенні питань правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності національних вітчизняних підприємств та організацій знання з міжнародного приватного права необхідні. При цьому знання з даної навчальної дисципліни не тільки допоможуть названим особам знайти відповіді на специфічні юридичні питання (або знайти відповідне джерело інфор­мації), але поряд з цим будуть також сприяти широті їх кругозору, логіці та культурі мислення, повазі до правових культур інших народів, утвердженню в Україні принципу захисту набутих за кордоном прав, стимулюванню міжнародного цивільного і торгового обігу в цілому і все більшої інтеграції в нього України.

Метою навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» є вивчення студентами понятійного та категоріального апарату міжнародного приватного права, його основних інститутів і складення уявлення щодо підгалузей даної складної галузі права.

Завдання. Як відомо, міжнародне приватне право виникло на зіткненні багатьох галузей права конкретних національних правопорядків у випадках, коли об’єктом правового регулювання виступають правовідносини, що ускладнені так званим «іноземним елементом», внаслідок чого два (або більше) правопорядки вступають в конфлікт між собою. Тому вивчення курсу повинно бути націлене на вирішення декількох складних завдань.

По-перше, студенти повинні отримати чітке уявлення про основні принципи та методи правового регулювання відповідних правовідносин у нашому національному законодавстві. По-друге, їм слід знати, які з цих правовідносин врегульовані у міжнародному приватному праві на підставі застосування прямого (уніфікованого) методу, та в якій мірі національне законодавство відповідає цим міжнародно-правовим варіантам рішень. По-третє, вони повинні визначити коло питань, які слід вирішувати на підставі застосування колізійного методу та знати основні колізійні прив’язки, за допомогою яких зазначені питання вирішуються.

До того ж, за специфікою міжнародного приватного права, студенти повинні постійно мати на увазі питання, пов’язані із захистом прав наших співвітчизників за кордоном, а також питання стану та забезпечення в Україні прав іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб та міжнародних організацій у випадках, коли перераховані види суб’єктів вступають у правові відносини, що складають об’єкт регулювання міжнародного приватного права.

Головним завданням курсу слід вважати складання у студентів уяви стосовно тих підгалузей міжнародного приватного права, що знаходиться у процесі інтенсивного розвитку, привиття їм навиків аналітичного підходу до основних інститутів міжнародного приватного права, вміння співставляти загальні тенденції розвитку цих інститутів зі станом нашого національного законодавства та визначити нагальні потреби та можливі шляхи їх вирішення у процесі вдосконалення нашого національного права.

Програма курсу орієнтована на викладання найбільш поширених проблемних ситуацій, які виникають у світовій та національній практиці застосування певних норм міжнародного права, вироблення у студентів творчого аналітичного підходу до розв'язання таких ситуацій, вмінню ретельного аргументування варіантів рішень, що пропонуються.

Одночасно мається на меті, ні в якому разі не принижуючи того, що досягнуто Україною за часи незалежності, запобігти складенню уяви про те що в нашому національному законодавстві всі проблемні питання вже вирішено. Допомогти розвитку у студентів розумного критичного ставлення як до всього того, що перейшло нам у спадщину від радянських часів, так й до нових законодавчих напрацювань.

В результаті вивчення курсу «Міжнародне приватне право» студент повинен:

знати:

• принципові положення щодо місця та ролі міжнародного права у загаль­ній структурі міжнародного права та в окремих національних правопорядках;

• поняття, предмет, систему та джерела даної галузі права;

• методи регулювання правовідносин у міжнародному приватному праві;

• найбільш важливі підгалузі, інститути та норми міжнародного приватного права;

• теоретичні засади та складнощі практичного застосування інститутів між­народного приватного права, які розглядаються в даному курсі;

• тенденції подальшого розвитку цих інститутів у світлі теорії міжнарод­ного приватного права та відомої в Україні світової практики їх застосування;

• орієнтовні перспективи шляхів можливого удосконалення відповідних норм національного законодавства.

вміти:

• піддавати аналізу тексти міжнародних договорів з питань, пов'язаних з міжнародним приватним правом;

• встановлювати колізійні принципи та норми, що підлягають застосуванню, вірно користуватися ними;

• пов'язувати існуючі національні засоби вирішення колізійних питань з загальними вимогами міжнародного приватного права;

• знаходити відповіді (та документи) з питань регламентації порядку та процедур розгляду спорів, які виникають або можуть виникнути у правовідносинах з іноземним елементом;

• знаходити місце конкретних приватних норм у загальній системі міжна­родного приватного права;

• пов'язувати їх аналіз з тенденціями розвитку відповідних підгалузей міжнародного приватного права;

• передбачати можливі наслідки застосування національного законодавства у його існуючому вигляді;

• аргументувати свої пропозиції щодо можливого удосконалення правового регулювання відповідних відносин у нашому національному законодав­стві.

Практичною реалізацією головних завдань курсу є комплекс навчально-методичних заходів, які забезпечують всебічне вивчення студентами дисципліни.

Лекції – теоретична основа курсу. Найважливіші положення і проблеми міжнародного приватного права висвітлюються в лекціях.

Засвоєнню теоретичного курсу, поглибленню знань служать семінарські заняття, до яких студенти готуються відповідно визначеній тематиці, використовуючи рекомендовані джерела та літературу. Семінари мають сприяти розвиткові творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і юридичної практики, розвиткові культури мовлення, формування навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії. Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань, але й для формування високого рівня знань на підставі обґрунтованих суджень та висновків. Основою ефективної роботи студентів на семінарах є вивчення лекційного матеріалу та самостійне опрацювання рекомендованих джерел права, навчальної та наукової літератури. При цьому необхідним елементом самостійної роботи студентів при підготовці до семінарів є конспектування навчальної та наукової літератури. При відповіді на семінарах допускається користування конспектом, оформленим під час вивчення рекомендованої літератури і джерел.

Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на ключові поняття вказаних тем та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті слід будувати свій виступ так, щоб в ньому містились: чітке формулювання теоретичних положень, обґрунтування цих положень і розкриття їх найбільш характерних ознак і властивостей; аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними прикладами з юридичної практики; обґрунтовані висновки.

Обговорення питань семінару може відбуватись в формах співбесіди, загальної дискусії, заслуховування рефератів і реферативних повідомлень, проведення письмових контрольних робіт або тестування, «бліц» опитування тощо.

На практичних заняттях формуються навички студентів щодо вирішення конкретних практичних задач, здійснення самостійного аналізу певних приватних правовідносин, ускладнених іноземним елементом. На практичних заняттях відбувається реалізація і засвоєння теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях, при вивченні нормативних джерел, наукової та навчальної літератури під час підготовки до семінарів та самостійної роботи. При вирішенні задач на практичному занятті студентам рекомендується: визначити тему (питання) курсу, до якого відноситься задача; дати аналіз фактичних обставин, викладених у фабулі задачі; визначити коло нормативних актів, вивчення яких необхідно для вирішення задачі; керуватися конкретними нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», іншими законодавчими актами (як національними, так і іноземних держав), міжнародними договорами, постановами Пленуму Верховного Суду України з цивільних справ; при посиланні на нормативний акт вказати коли він був прийнятий, зазначити статтю, пункт, частину.