Питання для самостійного опрацювання

1. Охорона та використання творів українських авторів за кордо­ном.

1. Угоди України з іншими державами про захист авторських прав.

2. Патентування вітчизняних винаходів за кордоном.

3. Видача ліцензій на винаходи та «ноу-хау».

2. Угоди України з іншими державами про захист промислової власності.

4. Всесвітня конвенція про авторське право 1952 р.

3. Директива Ради 93/98/ЄЕС стосовно уніфікації термінів захисту авторського права і деяких суміжних прав від 29 жовтня 1993 р.

4. Угода про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав від 24.09.93 р. (СНД).

Теми рефератів та доповідей:

1. Правове регулювання міжнародної передачі прав на деякі об'єкти інтелектуальної власності.

2. Система міжнародної охорони авторських прав.

3. Правова охорона ноу-хау в міжнародному приватному праві.

4. Вплив Бернської конвенції 1886 р. про охорону прав авторів на літературні та художні твори на українське законодавство про охорону авторських прав.

5. Міжнародно-правова охорона суміжних прав.

Завдання до модульного контролю № 1 з дисципліни «Міжнародне приватне право» для студентів ііі курсу

ВАРІАНТ 1

Завдання 1. Теоретичне питання:

В чому переваги та недоліки колізійного методу регулювання?

Завдання 2. Тестові завдання.

1. МПрП – це:

1. галузь міжнародного публічного права;

2. галузь національного права;

3. система права;

4. поліправовий комплекс.

2. Термін «міжнародне приватне право» ввів в науковий обіг:

1. імператор Юстиніан;

2. американський юрист Дж. Сторі;

3. Л.І. Брежнєв;

4. німецький юрист К. фон Савиньї.

3. В основу колізійної норми покладено:

1. принцип зв’язку предмета і метода правового регулювання;

2. принцип єдності і боротьби протилежностей;

3. принцип зв’язку права і суспільного відношення;

4. Обхід закону в МПрП – це:

1. обмін контрагента по договору;

2. порушення імперативних норм відчизняного права;

3. невірне тлумачення норм права з метою винесення сприятливого рішення;

4. зміна територіальної локалізації деяких обставин з метою

запобігти несприятливого застосування колізійної норми.

5. Норми міжнародних договорів для дії в рамках правової системи України мають бути:

1. інкорпоровані;

2. експліційовані;

3. трансформовані;

4. проектовані.

6. Автономія волі – це:

1. право сторін цивільно-правового договору самостійно визначати його зміст;

2. незалежність волі сторін від третіх осіб;

3. право сторін обирати право, яке буде застосовуватись до відносин.

7. Українське законодавство в сфері МПрП:

1. кодифіковано;

2. не кодифіковано;

3. частково кодифіковано;

4. відсутнє.

8. У випадку не встановлення іноземного права:

1. застосовується право іншої іноземної держави;

2. застосовується право України;

3. справа підлягає припиненню.

9. МПрП регулює відносини між:

1. народами;

2. націями;

3. фізичними і юридичними особами;

4. міжнародними організаціями.

10. Законодавство в сфері МПрП відноситься до:

1. предмету виключного ведення України;

2. предмету спільного ведення України і її суб’єктів;

3. предмету виключного ведення суб’єктів України.

11. Строк позовної давності по Віденській конвенції про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 г. становить:

1. три роки;

2. чотири роки;

3. п'ять років;

4. шість років;

5. десять років.

12. Звичай ділового обороту:

1. має більшу юридичну силу порівняно з правовою нормою України;

2. має меншу юридичну силу порівняно з правовою нормою України;

3. має однакову юридичну силу з правовою нормою України.

13. Колізійна норма складається з:

1. об’єму і прив’язки;

2. початку і кінця;

3. площі і висоти;

4. формули і рішення.

14. Зворотнє відсилання – це:

1. відсилання іноземних колізійних норм до вітчизняного права у випадку, якщо вітчизняні колізійні норми відсилають до іноземного права;

2. відсилання до міжнародного договору, закріплене в угоді сторін;

3. відсилання до іноземного права, закріплене у вітчизняній колізійній нормі;

4. відсилання для регулювання відносин спадкування не до права громадянства спадкодавця, а до права його останнього місця проживання.

15. Особистим законом фізичної особи за законодавством України є:

1. право держави, де вона постійно проживає;

2. право держави, де вона здійснює свою основну діяльність;

3. право держави, громадянином якої вона є.

ВАРІАНТ № 2

Завдання 1. Теоретичне питання:

В чому переваги та недоліки матеріального методу регулювання?

Завдання 2. Тестові завдання.

1. Дослідженням джерел римського права і виведенням з них принципів МПрП займались:

1. глосатори;

2. постглосатори;

3. магістрати.

2. Українські суди:

1. приймають зворотнє відсилання;

2. не приймають зворотнє відсилання;

3. приймають зворотнє відсилання тільки в прямо встановлених законом випадках.

3. Український законодавець:

1. закріплює позитивну концепцію публічного порядку;

2. закріплює негативну концепцію публічного порядку;

3. закріплює і позитивну, і негативну концепції публічного порядку;

4. не закріплює ні позитивну, ні негативну концепції публічного порядку.

4. Питання права власності регулюються:

1. правом держави місця знаходження майна;

2. правом держави громадянства власника;

3. правом держави місця проживання власника.

5. Для регулювання форми угоди, як правило, застосовується:

1. lex fori;

2. lex loci contractus;

3. lex loci delicti commissi;

4. lex causae;

5. lex voluntatis.

6. В систему МПрП не входять наступні інститути:

1. загальна частина;

2. колізійне право;

3. митне оформлення товару;

4. міжнародний комерційний арбітраж.

7. Lex fori – це:

1. право, що регулює форму угод;

2. право країни суду;

3. право країни громадянства;

4. право країни місця проведення торгів.

8. Націоналізація може бути правомірною за умови:

1. виплати компенсації;

2. проведення подальшої реституції;

3. захисту інтересів вітчизняних суб'єктів права.

9. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється:

1. тривалістю навчання в університеті України;

2. тривалістю лікування в національному медичному закладі;

3. візою.

10. Суть колізійної проблеми полягає в тому, що:

1. суддя вирішує проблему вибору між нормою національного права і

нормою міжнародного права;

2. суддя вирішує проблему вибору між законами різних держав, що претендують на регулювання відносин;

3. суддя повинен дати правильну кваліфікацію відносинам сторін, наприклад кваліфікувати угоду сторін як договір лізингу, а не купівлі-продажу.

11. Імунітет держави в МПрП означає:

1. непокора держави рішенням іноземних органів виконавчої влади;

2. право держави самостійно визначати власну економічну й політичну систему;

3. непокора держави іноземному суду й іноземному праву;

4. недоторканність співробітників дипломатичних і консульських установ.

12. Для вирішення проблеми застосування права іноземної держави з множинністю правових систем українське законодавство відсилає до:

1. вітчизняних колізійних норм;

2. іноземних колізійних норм;

3. угоди сторін.

13. Взаємність у МПрП – це:

1. взаємоповага держав одна до одної;

2. застосування іноземного права тільки в тому випадку, якщо іноземний суд застосовує вітчизняне право;

3. обов'язок суду у всіх випадках застосовувати іноземне право;

4. обов'язок обох сторін суперечки надавати докази.

14. Будь-яке приватне відношення міжнародним стає:

1. якщо воно регулюється міжнародними договорами;

2. внаслідок вторгнення у це відношення іноземного елементу;

3. якщо його учасниками є міжнародні організації.

15. Цивільна правоздатність фізичної особи за національним законодавством України визначається:

1. особистим законом фізичної особи;

2. законом постійного місця проживання особи;

3. законом її місця реєстрації.

ВАРІАНТ № 3

Завдання 1. Теоретичне питання:

Які принципи міжнародного приватного права ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

Завдання 2. Тестові завдання.

1. На рівні ООН проблемами МПрП займається:

1. ЮНЕСКО;

2. ЮНСІТРАЛ;

3. ЮНКТАД;

4. ЮНЕП.

2. Прив’язка колізійної норми вказує на:

1. право, що застосовується;

2. інститут цивільного права;

3. на те, що норми відносяться до числа колізійних норм МПрП.

3. Іноземне право встановлюється на підставі:

1. договорів про гарантії капіталовкладень;

2. договорів про торгівлю й мореплавство;

3. договорів про видачу злочинців;

4. договорів про правову допомогу.

4. Основними методами правового регулювання в міжнародному приватному праві є:

1. колізійний і матеріально-правовий;

2. імперативний і диспозитивний;

3. аналіз і синтез.

5. «Кульгаючі» відносини – це відносини, які:

1. не можуть бути захищені в суді;

2. відносини, в яких беруть участь люди з фізичними недоліками;

3. договірні відносини, в яких одна сторона являється недобросовісною;

4. отримують захист в одній державі і не отримують його в іншій.

6. Для регулювання речових прав застосовується:

1. lex patriae;

2. lex rei sitae;

3. lex societatis;

4. lex voluntatis.

7. Диспозитивність колізійної норми означає:

1. можливість сторін самостійно обрати право для регулювання відносин по договору;

2. можливість сторін самостійно визначити умови договору;

3. можливість суду відмовитись від застосування колізійної норми.

8. Особистим законом юридичної особи по українському праву є:

1. право країни його реєстрації;

2. право країни, де юридична особа здійснює основну діяльність;

3. право країни, де перебуває офіс юридичної особи;

4. право країни, громадянство якої мають засновники юридичної особи.

9. Колізійні норми являються нормами:

1. матеріальними;

2. процесуальними;

3. що володіють особливою природою.

10. Реторсії – це обмежувальні міри у відношенні:

1. іноземного права;

2. іноземної держави;

3. іноземних громадян.

11. У сфері приватного права правила, за якими будують між собою стосунки фізичні та юридичні особи встановлюються:

1. самими фізичними та юридичними особами;

2. державою, на території якої реалізуються ці стосунки;

3. національним законодавством та ратифікованими міжнародними договорами держави перебування даних осіб.

12. За предметом правового регулювання створені в процесі уніфікації норми поділяються на:

1. уніфіковані матеріальні, процесуальні та колізійні норми;

2. уніфіковані імперативні та диспозитивні норми;

3. уніфіковані матеріальні та процесуальні норми.

13. Цивільна дієздатність фізичної особи за національним законодавством України визначається:

1. законом держави постійного місця проживання;

2. особистим законом;

3. законом держави місця реєстрації фізичної особи.

14. У разі відсутності згоди сторін договору дарування про вибір права, що підлягає застосуванню, до нього застосовується:

1. закон держави дарувальника;

2. закон держави обдаровуваної особи;

3. закон держави, на території якої здійснюється дарування.

15. Визначення зовнішньоекономічної угоди міститься:

1. у Конституції України;

2. у Віденській конвенції 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів;

3. у Цивільному кодексі України;

4. закріплено в нормативних актах законодавства України;

5. не закріплено в нормативних актах законодавства України.

ВАРІАНТ № 4

Завдання 1. Теоретичне питання:

В чому особливості правосуб’єктності держави в міжнародних приватних відносинах?

Завдання 2. Тестові завдання.

1. МПрП містить:

1. матеріальні норми;

2. процесуальні норми;

3. матеріальні і процесуальні норми.

2. Вираз «ex aquo et bono» переводиться як:

1. в якості дружнього посередника;

2. по справедливості;

3. честь по честі.

3. Первинна кваліфікація в МПрП – це:

1. кваліфікація порушення однієї з сторін договору з метою притягнення її до цивільно-правової відповідальності;

2. кваліфікація термінів, що містяться в колізійній нормі;

3. кваліфікація термінів, що містяться в іноземному праві;

4. встановлення юридичної сили джерел права, що підлягають застосуванню;

5. кваліфікація відносин в сфері МПрП.

4. Посвідку на проживання одержують іноземці, які:

1. тимчасово перебувають на території України;

2. тимчасово проживають на території України;

3. перебувають на території України з метою лікування.

5. Матеріально-правовий метод регулювання здійснюється за допомогою:

1. міжнародних договорів;

2. Конституції України;

3. Закону України «Про міжнародне приватне право»;

4. норм іноземного права.

6. Правоздатність фізичних осіб визначається відповідно до українського законодавства:

1. по праву держави їхнього громадянства;

2. по праву держави їхнього місця проживання;

3. по праву України.

7. Офшорна компанія – це:

1. компанія, зареєстрована за кордоном;

2. компанія, зареєстрована на території держави з пільговим податковим режимом і спрощеним порядком реєстрації;

3. організаційно-правова форма юридичної особи по іноземному праву.

8. Міжнародне публічне право:

1. забороняє націоналізацію;

2. дозволяє націоналізацію за певних умов;

3. не регулює питання націоналізації.

9. Іноземний громадянин не має права працювати в якості:

1. командира повітряного судна;

2. ректора НАВС;

3. викладача конституційного права України;

4. журналіста.

10. Головною проблемою міжнародного приватного права є:

1. подолання колізій національного законодавства;

2. знаходження міжнародних договорів щодо регулювання конкретних правовідносин;

3. вирішення питання про право, яке підлягає застосуванню.

11. За характером дії уніфіковані норми поділяються на:

1. уніфіковані матеріальні та процесуальні норми;

2. уніфіковані матеріальні, процесуальні та колізійні норми;

3. імперативні та диспозитивні норми.

12. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності визначається за законодавством України:

1. правом держави, в якій фізична особа зареєстрована як підприємець;

2. особистим законом фізичної особи;

3. правом України.

13. Дія принципу автономії волі сторін обмежується:

1. судом, у випадку необхідності застосування міжнародної норми;

2. наявністю імперативної норми в національному законодавстві;

3. правом держави продавця за договором купівлі-продажу.

14. Зовнішньоекономічна угода – це:

1. угода, укладена між особами різної національної приналежності;

2. угода, ціна якої виражена в іноземній валюті;

3. угода, укладена урядом України з іноземним партнером;

4. угода, укладена між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах.

15. Арбітражна угода – це:

1. угода про передачу суперечок на розгляд у третейський суд;

2. угода про вибір застосовного права;

3. угода про створення постійного арбітражного суду.

ВАРІАНТ № 5

Завдання 1. Теоретичне питання:

Що вам відомо про колізійні питання права власності і засоби їх вирішення у МПП?

Завдання 2. Тестові завдання.

1. Одностороння колізійна норма – це норма, яка:

1. може бути застосована тільки судом;

2. відсилає до права одної держави;

3. має тільки одну прив’язку;

4. має об’єм і не має прив’язки.

2. Українське законодавство закріплює:

1. концепцію функціонального імунітету;

2. концепцію абсолютного імунітету;

3. одночасно концепцію функціонального імунітету й концепцію абсолютного імунітету, кожна з яких діє у своїй сфері.

3. Принцип «тісного зв’язку» розробив:

1. К. фон Савиньї;

2. Л.А. Лунц;

3. С.С. Алексєєв;

4. К. Маркс.

4. Уніфікацією норм МПрП займаються:

1. УНІДРУА;

2. УрГЮА;

3. ІКАО;

4. Уряд України.

5. Право власності на майно, що перебуває в дорозі, регулюється по законодавству України:

1. правом держави місця відправлення майна;

2. правом держави місця призначення майна;

3. правом держави місця знаходження комерційного підприємства продавця.

6. Колізійні норми являються нормами:

1. охоронними;

2. спеціалізованими;

3. регулятивними;

4. формально-визначеними.

7. Встановлення змісту іноземного права в Україні є обов'язком:

1. суду;

2. сторін;

3. Міністерства юстиції України.

8. Іноземне право застосовується вітчизняним судом у якості:

1. права;

2. факту;

3. доказу;

4. допоміжних засобів для усунення прогалин у правовому регулюванні.

9. Спадкування автомобіля, який зареєстровано в Україні, регулюється:

1. особистим законом спадкодавця;

2. правом держави, в якій знаходиться автомобіль;

3. правом України.

10. Колізійні норми містяться в:

1. Віденська конвенція 1980 г. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів;

2. Конвенції 1954 р. з питань цивільного процесу;

3. Конвенції СНД 1993 р. про правові відносини і правову допомогу по цивільним, сімейним і кримінальним справам;

4. Загальна декларація прав людини і громадянина 1948 р.

11. Українське законодавство:

1. забороняє обхід закону;

2. дозволяє обхід закону;

3. забороняє обхід закону в прямо встановлених законом випадках;

4. не регулює дане питання.

12. Особистий закон фізичної особи визначається по:

1. lex fori;

2. lex loci contractus;

3. lex loci delicti commissi;

4. lex causae;

5. lex patriae.

13. Національними джерелами МПП є:

1. міжнародні договори та звичаї, доктрина МПП;

2. національне та іноземне законодавство;

3. національне законодавство України та міжнародні договори;

4. національне законодавство, судова та арбітражна практика, міжнародний договір та міжнародний звичай.

14. Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин, ускладнених іноземним елементом, визначається:

1. згідно з колізійними нормами іноземного законодавства;

2. згідно з матеріальними нормами національного законодавства;

3. згідно з колізійними нормами національного законодавства.

15. Особистим законом юридичної особи за національним законодавством України є:

1. право держави місця здійснення основної діяльності;

2. право держави місцезнаходження основного капіталу;

3. право держави місцезнаходження юридичної особи.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ОКРЕМІ ПИТАННЯ ОСОБЛИВОЇ ТА

СПЕЦІАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ

Терміни та поняття до змістового модулю 2: правочин, іноземний елемент, форма правочину, зміст правочину, сторони правочину, принцип автономії волі сторін, принцип найбільш тісного зв’язку, оферта, акцепт, зовнішньоекономічна угода, спадкове майно, спадкування за законом, спадкування за заповітом, заповіт, форма заповіту, коло спадкоємців, трудові відносини, принцип «автономії волі», шлюб, сім’я, матеріальні умови шлюбу, форма шлюбу, недійсність шлюбу, консульські шлюби, розірвання шлюбу, особисті та майнові відносини подружжя, шлюбний договір, компетентний правопорядок, аліментні зобов’язання, міжнародний цивільний процес, міжнародна підсудність, провадження у справі, визнання іноземних судових рішень, виконання іноземних судових рішень, міжнародний комерційний арбітраж, арбітражна угода.

Література:

Основна: 1-4, 7, 8, 9, 11-16, 18-20, 22, 23, 26, 27, 29, 30, 31, 36, 39, 43, 48, 52-57, 61, 62, 64, 65, 68, 69, 70, 71, 73-75, 77, 80-83, 87-89, 90, 92, 96, 99, 101, 103, 107-109, 111-114.

Додаткова: 2, 3, 8-10, 12-15, 17, 18, 20, 29-32, 34, 38, 41, 44, 45, 46, 50, 56, 58, 59, 63,

74, 78-82, 84, 86, 89, 92, 95, 103, 109, 112, 115, 117, 119.