2.2. Основні напрямки аналізу фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства – це економічна категорія, що відображує стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання до розширення своєї діяльності.

Користувачами результатів аналізу фінансового стану є безпосередньо зацікавлені суб'єкти (власники засобів підприємства, кредитори, постачальники, покупці, податкові органи, персонал підприємства й керівництво), а також суб'єкти безпосередньо незацікавлені в діяльності підприємства (консультанти, біржі, преса, профспілки).

Завданнями аналізу фінансового стану підприємства є:

1) на основі об’єктивної інформації про виробничу, комерційну й фінансову діяльність дати оцінку виконання плану надходження фінансових ресурсів і їхнього використання з позиції поліпшення фінансового стану підприємства;

2) прогнозування можливих фінансових результатів, рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності;

3) розробка конкретних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового становища підприємства.

Інформація, використовувана в аналізі фінансового стану - це ф. №1 «Баланс», ф. №2 «Звіт про фінансові результати», ф. №3 «Звіт про рух грошових коштів», ф. №4 «Звіт про власний капітал». Найбільш важливою формою звітності, що використовується для загальної оцінки фінансового стану підприємства, є бухгалтерський баланс, що являє собою спосіб угруповання й відображення господарських засобів по складу й джерелам їхнього формування в грошовій оцінці.

Валюта балансу або його підсумок в активі й пасиві може змінюватися при зіставленні даних на початок і на кінець аналізованого року, а також за суміжні роки.

Коефіцієнт зростання валюти балансу визначається за формулою:

(4.1)

де й – середній розмір підсумку балансу відповідно за звітний і базисний (попередній) рік.

За допомогою прийому порівнянь зіставляються суми на кінець року по розділах активу й пасиву з відповідними даними на початок року. Результати зіставлення надають в абсолютному й відносному вимірі.

Поряд із проведенням горизонтального порівняльного аналізу здійснюється також вертикальний (структурний) порівняльний аналіз шляхом установлення питомої ваги суми кожного розділу активу (А) і пасиву (П) балансу в загальному обсязі всього майна підприємства. Динаміку змін у структурі активу й пасиву можна простежити порівнюючи абсолютні величини залишків по кожній статті балансу на кінець періоду із залишками на початок.

Анализ актива баланса позволяет сделать выводы: об изменении стоимости имущества на предприятии и за счет каких активов такое изменение произошло; о структуре активов и изменениях в ней. Анализ пассива баланса предприятия позволяет сформулировать выводы о структуре капитала, с которым работает предприятие, а также об уровне финансового риска, который оно в себе несет

В конце анализа структуры активов и пассивов предприятия необходимо рассчитать следующие показатели:

100<Т пр.собст. кап.< Тпр. V реализации < Т прироста прибыли

Первое соотношение (100<Тпр.собст.кап) будет свидетельствовать о росте экономического потенциала предприятия.

Второе соотношение (Тпр.собст.кап.< Тпр.V реализации) свидетельствует об эффективности использования материальных, трудовых и финансовых ресурсов предприятия, так как объем реализации выше потенциала предприятия.

Третье соотношение (Тпр.V реализации < Тпр.прибыли) свидетельствует об относительном снижении общего объема расходов предприятия, оптимизации технологических процессов и взаимоотношение с конкретными агентами.