Комплекс методів

Вхідна інформація

Комплекс методів

Вхідна інформація

Інформаційно-аналітичне забезпечення дослідження фінансово-економічних процесів підприємства

Індикатори

Система показників

Рис. 2.3. Взаємозв’язок та взаємообумовленість складових інформаційно-аналітичного забезпечення дослідження фінансово-економічних процесів підприємства

Від точної ідентифікації фінансового стану підприємству, від правильного вибору вимірювачів його прояву, тобто системи індикаторів, залежить ступінь адекватності оцінки та аналізу фінансово-економічних процесів підприємства існуючої.

В якості однієї з цілей моніторингу фінансово-екномічних процесів підприємства є діагностика їх нарощування, або виснаженя за системою показників, що враховують специфічні галузеві особливості, найбільш характерних для даного підприємства і мають для останнього важливе стратегічне значення.

Основними джерелами інформації для визначення фінансового стану підприємства та його фінансових результатів є фінансова звітність підприємства, а саме: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів та Звіт про власний капітал. Баланс є основою для проведення аналізу фінансового стану підприємства, а Звіт про фінансові результати дає змогу проаналізувати структуру доходів і витрат підприємства та визначити основний фінансовий результат його діяльності — прибуток [65].

Фінансова звітність - важливий інструмент управління. Грунтуючись на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності як системи суцільного, безперервного та документального оформлення господарських процесів, впорядкованого узагальнення інформації про стан майна і зобов'язань підприємства, звітність відображує і дає змогу оцінювати результати діяльності, прогнозувати напрямки підвищення ефективності і сприяє виробленню й прийняттю необхідних управлінських рішень.

Процес управління дозволяє стабілізувати економічну систему, зберегти її функціональну визначеність, підтримати у динамічній рівновазі середовище, забезпечити удосконалення системи. Іншими словами, процес управління є не що інше, як упорядкування системи. Фінансова звітність виступає в ролі інструмента, який забезпечує всі ланки апарату управління: про господарські процеси, використання ресурсів підприємства, формування собівартості та отримання прибутку. Звітність відображає і дає змогу оцінювати результати діяльності, прогнозувати напрямки підвищення ефективності і сприяє розробці й прийняттю необхідних рішень, несе потужну інформаційну базу для управлінських рішень. Саме бухгалтерська інформація досягає 70 % у загальній економічній системі інформації підприємства і вона є точною, повною, оперативною, достовірною, на відміну від іншої інформації – оперативної і статистичної [18].

Фінансова звітність повинна відповідати відповідним вимогам, основними з яких є: обов'язковість та своєчасність представлення інформації про майно і зобов'язання підприємства, про його фінансовий стан та результати діяльності у звітному періоді, її достовірність, зіставленість з планом і показниками інших підприємств цієї галузі; єдність форм та методики складання звітності для усіх підприємств; простота, зрозумілість та доступність, гласність, економічність та раціональність, дієвість, стислість. її показники повинні відповідати реальному стану засобів за відповідний період, випливати з даних обліку, підтверджуватися первинними документами і бухгалтерськими записами.

Правильна організація бухгалтерського обліку займає дуже важливу роль в веденні обліку господарської діяльності фірми, яка займається роздрібною торгівлею. Від правильності ведення обліку бухгалтерських операцій залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток, про вірність нарахування податків. Цей облік хоч не складний, але дуже трудомісткий.

Підготовка фінансової звітності, яка є основним джерелом інформації про напрямки, результати та перспективи діяльності підприємства, є завершальним етапом ведення бухгалтерського обліку. Фінансова звітність – це система показників, які характеризують майновий та фінансовий стан підприємства на звітну дату, а також фінансові результати його діяльності та рух грошових потоків за звітний період. Вона є невід'ємним елементом всієї системи бухгалтерського обліку. В умовах ринкової економіки фінансова звітність базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, яка єднає підприємство з суспільством і діловими партнерами - користувачами інформації про діяльність підприємства та перспективи його розвитку. Зокрема, вона забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо оцінки майнового стану підприємства, джерел фінансування його діяльності, фінансової сталості, ліквідності, платоспроможності, ділової активності та конкурентоспроможності; визначення стратегії і тактики розвитку підприємства, а також знаходження резервів зміцнення його фінансового стану та підвищення ефективності функціонування.

Надання користувачам повної, об'єктивної інформації про фінансовий стан та фінансові результати діяльності підприємства для прийняття ними виважених управлінських рішень є метою складання фінансової звітності.

Фінансову звітність складають підприємства, які є юридичними особами, незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями. Суб'єкти господарювання, які мають дочірні підприємства, складають і подають, крім власного фінансового звіту, також консолідовану звітність. Підприємства складають фінансову звітність за місяць, квартал і рік наростаючим підсумком з початку року. При цьому місячна і квартальна звітність є проміжною. Річні звіти готуються за результатами фінансового року. Як правило, він закінчується 31 грудня, але не обов'язково фінансовий рік має збігатися з календарним. Фінансовий рік містить 12 послідовних місяців, або 52 тижні, або тринадцять 4-тижневих періодів. Так, фінансовий рік компанії може починатися 1 квітня і закінчуватися 31 березня.

Фінансова звітність є відкритою для оприлюднення та доступною для ознайомлення зацікавленим користувачам. Річні звіти видаються у вигляді гарно оформлених брошур, в яких компанії розкривають напрямки, результати та перспективи діяльності і знайомлять зацікавлених осіб зі станом своїх справ. Загальні вимоги до фінансових звітів щодо їх складу, структури та змісту основних форм викладені в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО): 1 «Подання фінансових звітів», 7 «Звіт про рух грошових коштів», 8 «Облікова політика, зміни в облікових оцінках та помилки», 14 «Звітність за сегментами», 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти», 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», ЗО «Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ», 34 «Проміжна фінансова звітність», в Першій та Четвертій Директивах ЄС. Згідно з цими нормативними документами річні звіти, належним чином затверджені і завірені аудиторами, мають бути опубліковані. Виняток надається невеликим та середнім компаніям, для яких не обов'язковим є аудиторський висновок, а Баланс і Звіт про прибутки та збитки можуть складатися за скороченою формою.

Річний звіт складається з двох частин. Перша - адміністративно-управлінський огляд - це звіт (або звернення) президента компанії чи голови Ради директорів. Друга - безпосередньо фінансовий звіт [18].

Зміст першої частини жорстко не регламентується. В ній міститься управлінський огляд та аналіз результатів роботи компанії. Оскільки адміністрація краще обізнана у справах підприємства, ніж зовнішні користувачі фінансової інформації, її погляд на господарські операції, події та обставини, пояснення їх впливу на фінансовий стан підприємства сприяє кращому розумінню фінансового звіту. Тут можуть розглядатися: події нефінансового характеру, які мали місце у звітному році і вплинули на діяльність компанії;стан та перспективи розвитку економіки, галузі і роль у них компанії; план розвитку діяльності компанії; очікуваний ефект.

В цій частині, як правило, висвітлюються технологічні та економічні досягнення компанії, зусилля керівництва, спрямовані на їх здійснення; ринкова кон'юнктура та її вплив на діяльність підприємства, даються прогнози на майбутнє та оцінюються перспективи.

Хоча адміністрація має схильність висловлювати лише оптимістичні очікування, перевага таких оглядів полягає в тому, що в них акцентується увага на проблемах, які керівництво вважає основними.

До фінансових звітів надаються Пояснювальні примітки, в яких розкривається: облікова політика підприємства; інформація, не наведена у формах фінансової звітності, але якої вимагають відповідні стандарти; інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності [18].

З метою забезпечення належного розуміння фінансової звітності користувачами, вона повинна розкривати всю суттєву інформацію. У відповідності з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів» у звітах має вказуватися: назва підприємства; країна знаходження; дата звітності та звітний період; короткий опис характеру діяльності підприємства і його юридичної форми; валюта звітності та одиниця її виміру. Заголовки, назви розділів, найменування статей річної звітності не регламентуються Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, тому правильний їх підбір повинен полегшити читання звітів і сприяти їх кращому розумінню.

Мета фінансових звітів полягає в забезпеченні інформацією про діяльність підприємства, його фінансовий стан та зміни в ньому широкого кола користувачів. Фінансові звіти відображають результати господарської діяльності підприємства, ефективність використання його ресурсів.

Користувачі фінансових звітів зацікавлені в інформації про минулий та поточний стан підприємства. На підставі цієї інформації вони намагаються спрогнозувати діяльність підприємства в майбутньому.

Поточний стан підприємства характеризується типами активів, які знаходяться у його власності, станом грошових коштів, заборгованості підприємства, товарно-матеріальних запасів. Користувачі намагаються оцінити здатність підприємства генерувати грошові кошти та своєчасно виконувати свої фінансові зобов'язання, ліквідність та платоспроможність підприємства. їх цікавить наявність прибутку, яка його величина отримана від інвестицій, спрямована на розвиток підприємства, припадає на одну акцію, яке відношення заборгованості до власного капіталу підприємства.

Таким чином, фінансові звіти, підготовлені за загальноприйнятими стандартами, надають типовий перелік інформації про компанію, відповідають запитам більшості користувачів і надають останнім певні можливості для аналізу і побудови прогнозів.