- •Модуль 1 «теоретико-методичні основи проведення аналізу фінансового стану підприємства»
- •Тема 1. Теоретичні основи фінансового аналізу
- •1.1. Поняття фінансового аналізу в умовах ринкової економіки
- •1.2. Предмет, зміст, завдання та принципи фінансового аналізу
- •1.3. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •Інформаційно-аналітичне забезпечення дослідження фінансово-економічних процесів підприємства
- •1.4. Комплексний інструментарій для проведення фінансового аналізу
- •1.5. Організація фінансового аналізу
- •Тема 2. Загальна оцінка фінансового стану підприємства
- •2.1 Необхідність оцінки фінансового стану підприємства в умовах конкурентного середовища
- •2.2. Основні напрямки аналізу фінансового стану підприємства
- •2.3. Поняття комплексного оцінювання фінансового стану підприємства
- •2.4. Рейтингова оцінка фінансового стану підприємства
- •Рейтинговая оценка финансового состояния предприятия
- •Тема 3. Аналіз фінансової стійкості підприємства
- •3.1. Характеристика фінансової стійкості підприємства
- •3.2. Визначення типу фінансової стійкості підприємства
- •3.3. Показники фінансової стійкості підприємства
- •Контрольні запитання для самодіагностики:
- •Тема 4. Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства
- •4.1. Сутність ліквідності та платоспроможності підприємтства
- •4.2. Класифікація активів та пасивів в залежності від ступеня ліквідності
- •4.3. Оцінювання платоспроможності підприємства
- •4.3. Аналіз ліквідності балансу
- •Тема 5. Аналіз грошових потоків
- •5.1. Класифікація грошових потоків підприємства
- •5.2. Оцінювання динаміки грошових потоків підприємства
- •Тема 6. Аналіз ефективності використання капіталу
- •6.1. Аналіз достатності власних ресурсів та доцільності одержання кредитів
- •6.2. Узагальнена оцінка привабливості кредитів
- •Тема 7. Аналіз кредитоспроможності підприємства
- •7.1. Особливості організацію процесу кредитування
- •7.2. Критерії оцінки фінансового стану позичальника
- •Національна шкала кредитних рейтингів
- •Тема 8. Оцінювання виробничо-фінансового левериджу
- •Тема 9. Аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства
- •9.1. Абсолютні показники ділової активності
- •9.2. Аналіз інвестиційної привабливості підприємства
- •Тема 10. Короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства
- •10.1. Особливості прогнозування
- •Тема 11. Аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств та запобігання їх банкрутству
- •11.1. Підходи до визначення поняття «банкрутство підприємства»
- •11.2. Огляд існуючих методик діагностики ймовірності банкрутства підприємства
- •12. Стратегічний аналіз фінансового ризику та напрями його зменшення
- •12.2. Аналіз стратегій нейтралізації фінансових ризиків в діяльності підприємства
9.2. Аналіз інвестиційної привабливості підприємства
Оцінка стану інвестиційної привабливості підприємства не передбачає розрахунку всіх існуючих показників, як вважають багато спеціалістів. Модель комплексного аналізу, навпаки, повинна містити мінімальну кількість коефіцієнтів і таблиць, що відображають лише ті дані, які цікавлять керівника підприємства або потенційного інвестора. Окрім того, просто необхідно вилучити ті показники, які дублюють інформацію. Така методика дасть можливість отримати більш точну та практичну модель оцінки інвестиційної привабливості, допоможе інвестору швидше прийняти рішення. До того ж, зекономить неймовірно багато часу як працівникам, що здійснюють розрахунки, так і спеціалістам, що їх вивчатимуть. А це в ринкових умовах також дуже важливо.
Як показує практика, така модель аналізу може використовуватися не тільки для залучення зовнішнього капіталу у виробництво. З її допомогою керівництво підприємства може визначити власну конкурентоспроможність на ринку. В таблиці 1 зібрані основні показники, що мають використовуватися під час оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Однак ця інформація в даному аспекті є тільки рекомендаційною. Дійсний на конкретний момент часу перелік показників має визначатися безпосередньо на підприємстві. Більше того, на одному і тому самому підприємстві він відрізнятиметься в різні моменти часу.
Розглянемо кожен із показників детальніше.
Коефіцієнт фінансової незалежності показує частку власного капіталу в сукупному, іншими словами, величину залежності від кредиторів. Прийнято вважати, що економічно доцільне значення даного коефіцієнту має бути більше 0,5, тобто власний капітал у сукупному повинен становити частку не менше 50 %. Чим далі це значення у бік зменшення, тим більша залежність від кредитів, і навпаки, чим відсоток більший, тим менша ця залежність.
Вважається, що інвестор буде настільки охочіше вкладати свій капітал у підприємство, наскільки частка власного капіталу в сукупному буде більшою. Адже тоді підприємство з більшою ймовірністю зможе виплатити свої зобов’язання власними силами. Крім того, за великої частки кредитних ресурсів потрібно, як правило, виплачувати великі відсотки, і тоді капіталу на дивіденди та розвиток буде менше.
До того ж, якщо в певний момент всі кредитори вимагатимуть повернення боргів, то підприємство зможе реалізувати половину свого майна і віддати їх, навіть якщо інша половина за якихось причин буде заарештована (звідси й норматив 50 %). До речі, на цей показник звертають увагу не тільки інвестори, а й кредитори під час розгляду питання про надання позик.
З іншого боку, дуже популярною є думка про те, що підприємство не може нормально розвиватися, користуючись виключно власними грошима. Головним аргументом на користь даного твердження є відсутність великих обігових коштів, якими підприємство може користуватися, коли не залучає кошти зі сторони.
Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує співвідношення різних джерел фінансування діяльності (власного і позикового капіталу). Максимально допустиме значення цього коефіцієнта таке, що засвідчує не тільки ступінь ризикованої діяльності, а й можливість погасити борги власним капіталом. Нормативне його значення – 0,50.
Правильно проаналізувавши коефіцієнт фінансової стійкості, інвестор може зробити багато корисних висновків. Зрозуміло, що зростання боргових зобов’язань підвищує ризик втрати платоспроможності. Борги треба повертати, як правило, з відсотками, подекуди дуже великими. З іншого боку, борги не тільки збільшують ризик, вони збільшують і доходи підприємства. Адже додаткове залучення капіталу (нехай і позикового) сприяє збільшенню обігу і, відповідно, зменшенню собівартості та збільшенню прибутку. Саме тому важливо правильно розпоряджатися своїми боргами і слідкувати за показником фінансової стійкості.
Коефіцієнт інвестування. Це достатність власного капіталу для покриття необоротних активів і участь власного капіталу у формуванні активів. Економічно доцільне значення – більше 1. Чим вище значення показника порівняно з одиницею, тим міцніший фінансовий стан підприємства.
Коефіцієнт маневрування. Значення цього коефіцієнта може змінюватися залежно від структури капіталу. Нормативне значення: 0,40–0,60.
Збільшення значення цього коефіцієнта характеризує позитивні зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки це означає, що в нього збільшуються можливості маневрування власними коштами.
Для кожного інвестора важливе більш вільне володіння грошима, адже в такому разі значно більше їх можна направити на капітальні інвестиції та соціальні потреби власників. І, навпаки, чим менше вільних грошей залишається у розпорядженні власника, тим більша ймовірність збанкрутувати. До зменшення рівня вільних коштів можуть призвести насамперед значне залучення кредитів, неправильна цінова політика керівництва, неправильний напрямок розвитку тощо.
Коефіцієнт поточної ліквідності. З його допомогою визначають спроможність підприємства виконувати свої зобов’язання за рахунок власних оборотних активів. Вважається, що оборотні активи повинні в 1,50–2,50 рази перевищувати боргові зобов’язання, тобто нормативна величина цього показника – 1,50–2,50. За такої умови за рахунок реалізації оборотних активів забезпечується розрахунок за своїми зобов’язаннями.
Надмірно низьке значення коефіцієнта говорить про можливу втрату платоспроможності, а надмірно високе – про неефективність використання позикового капіталу і, як наслідок, низьку рентабельність власного капіталу.
Кожен інвестор розуміє, наскільки важлива здатність своєчасно розраховуватися за зобов’язаннями. Адже, якщо ресурсів для погашення недостатньо, то здійснюється пошук додаткових ресурсів (наприклад, банківські кредити з відсотками), відкладаються інші важливі платежі (без яких навіть неможливе виробництво), а це додаткові витрати в майбутньому. Це може призвести до того, що зобов’язання зростатимуть швидше за активи. Коефіцієнт поточної ліквідності показує, наскільки короткострокові зобов’язання покриті короткостроковими активами, які повинні будуть обернутися в гроші за період, що дорівнює терміну погашення зобов’язань.
Фондовіддача показує величину виручки від реалізації продукції на 1 грн активів. Чим більша фондовіддача, тим ефективніше використовуються активи, тобто капітал, вкладений у них.
Підвищити фондовіддачу можна не лише купівлею нового, дуже дорогого обладнання і введенням найновішої технології. Тому аналізувати причини низької фондовіддачі треба дуже обережно. Її можливо підвищити збільшенням коефіцієнта змінності устаткування, усуненням позапланових простоїв машин та устаткування, зниженням трудомісткості продукції, усуненням браку, що набагато дешевше.
Для інвестора показник фондовіддачі цікавий насамперед тим, що завдяки йому можна розрахувати об’єм капітальних вкладень на майбутнє. Не секрет, що майже на всіх підприємствах України оновлення матеріально-технічної бази відбувається повільними темпами. Тому проблема підвищення ефективності використання основних фондів набуває дедалі більшого значення.
Поряд із фондовіддачею треба проаналізувати коефіцієнт оновлення основних засобів, який характеризує рівень фізичного і морального оновлення основних засобів. Цей показник повинен постійно збільшуватися, але обов’язково з урахуванням інфляції.
Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу, показує наявність чи відсутність його збільшення. Чим вище чистий прибуток, отриманий у результаті господарської діяльності, тим вища рентабельність. У сучасних умовах прийнято вважати, що власний капітал ефективно використаний тоді, коли його дохідність перевищує дохідність довгострокових інвестицій у банку. Рентабельність сукупного капіталу характеризує операційну ефективність підприємства.
Період погашення кредиторської заборгованості. Це середній термін погашення підприємством короткострокової заборгованості. Збільшення показника свідчить про збільшення заборгованості, але за наявності цього збільшення потрібно звертати увагу на коефіцієнти фінансової залежності та фінансової стійкості.
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості показує, за яку частину кредиторської заборгованості підприємство може розрахуватися за рахунок своїх дебіторів протягом року. Нормативне значення цього показника – 1. Чим менше його значення, тим більша ймовірність наявності проблем зі сплатою кредитів.
Рентабельність виробництва показує ефективність витрат на виробництво. Цей показник є найбільш якісним виміром економічної ефективності виробництва, оскільки він найточніше вимірює величину прибутку з розмірами тих витрат, за рахунок яких він отриманий.
Поряд з рентабельністю виробництва для інвестора цікавою буде і рентабельність окремих видів продукції. Адже в загальній рентабельності виробництва є рентабельність всіх видів продукції, одні з яких можуть бути прибутковими, а інші збитковими.
Рентабельність окремих видів продукції допоможе зрозуміти, з чого складається прибуток чи збиток підприємства, і прийняти рішення про відмову від виробництва збиткових видів продукції та збільшення випуску прибуткових. Чи, навпаки, якщо збиткові види продукції мають для підприємства стратегічне значення і відмова від їх випуску неможлива – допоможе розробити комплекс заходів для підвищення рентабельності продукції та виробництва загалом.
Рентабельність обороту дає змогу підприємству збільшувати власний оборотний капітал та підвищувати платоспроможність. Для забезпечення самоокупності підприємство повинно забезпечувати рівень рентабельності більше 5 % обороту.
Даний аналіз показників не потребує широкої інформаційної бази і не вимагає великих витрат часу, його можна розцінювати як експрес-аналіз. Звичайно, для прийняття остаточного рішення про вкладення (або невкладення) коштів у підприємство інвестору може знадобитися більше інформації. Але для того щоб зорієнтуватися і зробити максимум висновків для себе, цього достатн
